Справа № 1-48/10

                            В  И  Р  О  К

                                  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    13 жовтня 2010 року.                                       Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – судді Ритова В.І.

    при секретарі Бережній О.В.

    з участю прокурора Шило С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, розлученого, не працюючого, військовозобов’язаного, судимого:

1. 25.06.2007 року Царичанським районним судом  за ч. 1 ст. 164 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 рік; 2. 22.05.2008 року Царичанським районним судом за ч. 2 ст. 164, 71 КК України до 2 років 6 місяців обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 роки

за ч. 2 ст. 164  КК України,

                                                         В С Т А Н О В И В:

    Згідно рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області № 36 від 15.07.1997 року ОСОБА_1 повинен сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу, але не менше Ѕ частини неоподатковуваного мінімуму доходу громадян, на кожну дитину на утримання сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, до їх повноліття,  щомісячно на користь ОСОБА_4, починаючи з 01.07.1997 року.

    Знаючи про необхідність сплати аліментів і маючи по стану здоров’я реальну можливість по їх сплаті, ОСОБА_1 з 1997 року по 24.04.2008 року аліменти сплачував нерегулярно, а з 25.04. 2008 року і по 07.12.2009 року не сплатив аліментів жодного разу і за увесь цей час взагалі не надавав ніякої допомоги ні в якому вигляді на утримання своїх неповнолітніх дітей, за що був притягнутий до кримінальної відповідальності.

    Знаючи про необхідність сплати аліментів і маючи по стану здоров’я реальну можливість по їх сплаті, ОСОБА_1 з дня суду 22.05.2008 року, коли він станом на 24.04.2008 року мав заборгованість по аліментах в сумі 3 979 грн. 19 коп. і, починаючи з 25.04.2008 року до дня порушення даної кримінальної справи – 19.11.2009 року повторно злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів), будучи особою, раніше засудженою за злочин, передбачений ч. 2 ст. 164 КК України, аліменти на утримання дітей не сплатив жодного разу.

    Починаючи з 10.08.2004 року ОСОБА_1 офіційно ніде не працював, на обліку в Царичанському районному центрі зайнятості населення як безробітній не перебував, працевлаштовуватись вперто не бажав, на численні виклики державного виконавця ДВС не являвся, ніякої матеріальної допомоги на утримання дітей ні в якому вигляді не надавав, але увесь цей час був працездатним, мав змогу працевлаштуватись і постійно мати стабільний дохід, який би давав йому змогу регулярно сплачувати аліменти, але він умисно ігнорував рішення суду та умисно ухилявся від виконання рішення суду по сплаті аліментів.

    Потерпіла ОСОБА_4, працівники ДВС Царичанського районного управління юстиції неодноразово попереджали ОСОБА_1 про необхідність сплати аліментів і погашення заборгованості, про кримінальну відповідальність за ст. 164 КК України за злісне ухилення від сплати аліментів, але він вперто і умисно продовжував злісно ухилятись від сплати аліментів.

    В результаті своїх умисних, злісних дій по тривалому умисному ухиленню від виконання рішення суду по сплаті аліментів ОСОБА_1 за період з 01.07.1997 року по 07.12.2008 року має загальну заборгованість по аліментах в сумі 23 102 грн. 29 коп., а з часу його останнього засудження за період з 25.04.2008 року по 07.12.2009 року має заборгованість по аліментах в сумі 8 773 грн. 44 коп.    

    Підсудний ОСОБА_1 вину у скоєному злочині визнав повністю і показав, що дійсно не сплачував аліменти на утримання двох дітей за рішенням суду. За це він був засуджений, але і після засудження аліменти не сплачував, оскільки втратив паспорт, а без нього не може працевлаштуватись. Працює "по людях" і його заробіток малий: 300-400 грн. Його попереджали про необхідність сплати аліментів та про притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від їх сплати. Обіцяє в подальшому аліменти сплачувати.

    Його вина в злісном ухиленні від сплати аліментів повністю підтверджується показами потерпілої, свідків та зібраними по справі доказами.

    Потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що за рішенням суду ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти на її користь на утримання двох дітей, але умисно їх не сплачує. Двічі був засуджений за ухилення від сплати аліментів, але продовжує злісно ухилятися від їх сплати. Сам за щось живе, а для дітей у нього коштів немає. Вона неодноразово попереджала його про необхідність погасити заборгованість та про відповідальність за ухилення від сплати аліментів, але це на нього ніяк не діяло.

    Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що батько їм ніякої матеріальної допомоги не надає.

    Свідок ОСОБА_7 пояснила, що її співмешканець ОСОБА_1 офіційно ніде не працює, а працює " по людях", заробляє приблизно 300 грн., домашнього господарства вони не мають.

-   заявою ОСОБА_4 прокурору (а. с. 8-9),

-   протоколом усної заяви ОСОБА_4 (а. с. 10),

-   попередженням про необхідність сплати аліментів (а. с. 17),

-   довідкою-розрахунком про заборгованість по аліментах (а. с. 18),

-   довідкою про склад сім'ї потерпілої ОСОБА_4 (а. с. 20),

-   копіями свідоцтв про народження дітей (а. с. 22,23),

-   виконавчим листом про стягнення аліментів (а. с. 24-25),

-   довідкою-розрахунком про заборгованість по аліментах (а. с. 27),

-   копією вироку (а. с. 37-38),

-   інформацією з центру зайнятості про те, що ОСОБА_1 на обліку не перебував і взагалі не звертався до центру (а. с. 43),

-   копією трудової книжки ОСОБА_1 (а. с. 48-49),

Вислухавши покази підсудного, потерпілої, свідків та оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині доказана у повному обсязі, його дії правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 164 КК України, як він, будучи судимим за злісне ухилення від сплати аліментів, вчинив те ж саме діяння – злісне ухилення від сплати аліментів.

    При призначенні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу підсудного: попередні судимості, злочин скоїв в період відбування покарання за аналогічний злочин, позитивну характеристику і вважає, що покарання ОСОБА_1 повинно бути призначено в межах санкції ч. 2 ст. 164 КК України.

Суд не знаходить підстав для застосування ст. 75 КК України, оскільки ОСОБА_1 двічі скоював аналогічні злочини, за які був засуджений, і знову вчинив такий же злочин, а тому вважає, що він уперто не бажає ставати на шлях виправлення.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

                                            З А С У Д И В:

    ОСОБА_1 визнати винним та покарати за ч. 2 ст. 164 КК України обмеженням волі строком 2 роки 6 місяців.

    На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуте  покарання за вироком Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2008 року і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

    Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з дня звернення вироку до виконання.

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 15 днів з подачею апеляції через районний суд.

Головуючий                                                                  В.І.Ритов.