Справа № 2- 728/09

                             Р І Ш Е Н Н Я

                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 року Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

    головуючого    - судді  Чумак Т.А.

при секретарі      Жандарук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-ї особи ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним,

                 встановив:

Позивачі звернулися до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5, яка є їх рідною тіткою, після чого вони звернулися до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, від якого дізналися, що ОСОБА_5 17.05.07 року склала заповіт на все своє майно на ім.»я ОСОБА_3 Вважають вказаний заповіт недійсним на підставі ч.1 ст.225 ЦК України, так як ОСОБА_5 на час складання заповіту не усвідомлювала своїх дій та правових наслідків підписання заповіту, оскільки мала психічний розлад. Просять визнати вищевказаний заповіт недійсним.

В судовому засіданні позивачі позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач  позов не визнала та пояснила, що підстав для визнання заповіту від 17.05.07 року, яким ОСОБА_5 заповіла їй все майно, не має, так як ОСОБА_5 заповіт склала з власного бажання, при цьому вона була абсолютно здоровою та не мала психічних розладів. Просить у позові відмовити.

3-я особа  ОСОБА_4 вважає заповіт частково недійсним з тих підстав, що ОСОБА_5 за декілька днів до смерті хотіла скласти заповіт на її ім.»я, але нотаріуси відмовилися виїхати за місцем проживання ОСОБА_5, а ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

Суд, заслухавши сторони, їх представників, 3-ю особу, допитавши свідків, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно  до ч.1 ст. 225  ЦК України  правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті – за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 145 ЦПК України призначення експертизи є обов’язковим, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5 (а.с.4, т.1).

З фотокопії заповіту від 17 травня 2007 року (а.с.128-131, т.1), посвідченого приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу Штефан В.В., встановлено, що ОСОБА_5  все належне їй майно заповіла ОСОБА_3

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які працюють лікарями-психіатрами,  пояснили суду, що 07.02.08 року вони за проханням ОСОБА_4 оглянули ОСОБА_5, після чого прийшли до висновку про відсутність психічних розладів у останньої.

Відсутність психічних розладів у ОСОБА_5 підтвердили  свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

При огляді в судовому засіданні амбулаторної карти на ім»я ОСОБА_5 встановлено, що в даній картці міститься запис за 07.02.08 року, в якому зазначено, що під час проведення огляду на дому встановлено, що ОСОБА_5 словесному контакту доступна, всебічно орієнтована, на питання відповідає правильно, астенічна, спокійна, адекватна, критична до свого стану, обманних сприйняттів не має та встановлено діагноз «Без психічних розладів».

Від призначення по справі посмертної судово-психіатричної експертизи відносно померлої ОСОБА_5 позивачі відмовилися.

Таким чином, позивачами не надано належних доказів на підтвердження позовних вимог, в зв»язку з чим суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Суд не може взяти до уваги посилання позивачів на наявність двох заповітів ОСОБА_5 від 17.05.07 року, які є різними за змістом, оскільки судом з тексту фотокопії оспорюваного заповіту та при огляді в судовому засіданні оригіналу заповіту (т.2, а.с. 64-65) встановлено, що оспорюваний заповіт від 17.05.07 року складений у двох примірниках, один яких зберігається у справах приватного нотаріуса Штефан В.В. та фотокопію якого надано суду, а другий видано заповідачу ОСОБА_5, який надала суду відповідач ОСОБА_3, при цьому судом встановлено, що зміст заповіту є ідентичним. Відсутність заповіту з іншим змістом підтверджується листом  державного нотаріуса Апостолівської держнотконтори (а.с.50, т.2).

Враховуючи, що позивачам відмовлено у задоволенні позову, суд у відповідності до п.8 ч.1 ст. 214 ЦПК України вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення даного позову, застосовані на підставі ухвали судді від 15 жовтня 2008 року.

Керуючись ст. ст. 10,11, 60, 209, 213, 215 ЦПК України, суд    

                                            вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-ї особи ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову – арешт на будинок АДРЕСА_1, належний ОСОБА_5, та заборону вчиняти будь-які дії з відчуження вказаного будинку, накладений на підставі ухвали судді Апостолівського районного суду від 15 жовтня 2008 року.

На рішення може бути подана апеляція  в апеляційний суд Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд. Апеляційна скарга на рішення  суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

        Суддя: