Справа № 2-394

2010 року        

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем      України

08 вересня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді -                                                                              Бондаренка О.В.,

при секретарі -                                                                    Моргун О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві про визнання права власності , -  

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на Ѕ частину спадкового майна, яке належало його покійній матері, ОСОБА_6 на праві приватної власності.  

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір – ОСОБА_6. Після її смерті залишилось спадкове майно яке складається з земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В позовній заяві зазначено, що 01 вересня 2008 року позивач по справі та його брат – ОСОБА_5 подали заяви  до Дванадцятої державної нотаріальної контори м. Києва про прийняття спадщини. На протязі всього часу після смерті ОСОБА_6 позивач та його брат розшукували документи на право власності на частину будинку за адресою: АДРЕСА_1, в якому проживала покійна ОСОБА_6, а також документи про право власності на землю. Пройшло вже більше року після відкриття спадщини, але документи на право власності на нерухомість та не землю так і не були знайдені.

Позивач по справі просив задовольнити позовні вимоги на підставі ст.. 328,392,1223,1225 ЦК України.

      В судовому засіданні позивач та його представник  позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

    Відповідач ОСОБА_5 та його представник в судовому засіданні не заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

    Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог.

 ОСОБА_3 надала суду заяву в якій просила розглядати справи без її присутності.

Від Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) м. Києві до суду надійшов лист про можливість розгляду справи у відсутність представника управління, та з урахуванням обставин справи постановити рішення на розсуд суду.

Від Головного управління юстиції у м. Києві до суду надійшов лист про можливість розгляду справи у відсутність представника управління, та з урахуванням обставин справи постановити рішення відповідно до вимог діючого законодавства.

Інші сторони по справі  в судове засідання не з’явились, повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін по справі які не з’явились,  на підставі доказів, що є в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.    

    Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, к ожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України,  доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Частина 1 ст. 64 ЦПК України встановлює, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 (а.с. 5 – копія свідоцтва). Після її смерті залишилось спадкове майно яке складається з земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 167 – лист Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, а.с.24 – копія державного акту на право власності на земельну ділянку).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 28 серпня 2001р. ОСОБА_6 належало 14/100 земельної ділянки що розташована за адресою: АДРЕСА_1( а.с.24 – копія державного акту на право власності на земельну ділянку).

З листа Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна від 18.01.2010р. № 982с вбачається, що ОСОБА_6 мала у приватній власності 14/100 ч. житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1(а.с. 167).

ОСОБА_1, 1969 року народження  є рідним сином ОСОБА_6 (а.с. 6 – копія свідоцтва про народження).

Як пояснив позивач в судовому засіданні, 01 вересня 2008 року він та ОСОБА_5 подали заяви  до Дванадцятої державної нотаріальної контори м. Києва про прийняття спадщини. На протязі всього часу після смерті ОСОБА_6 позивач та його брат розшукували документи на право власності на частину будинку за адресою: АДРЕСА_1, в якому проживала покійна ОСОБА_6, а також документи про право власності на землю. Пройшло вже більше року після відкриття спадщини, але документи на право власності на нерухомість та не землю так і не були знайдені

Відповідно до ст. 1217 Цивільного Кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкування за законом має місце лише у разі, коли воно не змінено заповітом спадкодавця.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку він не заявив про відмову від неї.

 Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні достовірно встановлені обставини, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 11, 16,328, 1216, 1261,1268  ЦК України, ст.ст. 10, 60, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов   ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві про визнання права власності – задовольнити.

    Визнати за ОСОБА_1 , 1969 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, право власності на 7/100 ч. житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та 7/100 ч. земельної ділянки що розташована за адресою: АДРЕСА_2

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.                                                        Суддя: