Справа № 2-3746/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 жовтня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Бондаренко О.В.
при секретарі Мороз Н.В.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, мотивуючи його тим, що з середини 2008 року шлюбні відносини між нею і відповідачем фактично припинилися, сімейних стосунків сторони не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, що стало наслідком втрати почуття взаємної поваги, наявності різних поглядів на життя, відсутності взаєморозуміння.
В обґрунтування позову зазначає, що на даний час кожен з них самостійно будує своє особисте життя, а тому вважає, що збереження шлюбу та примирення між нею і відповідачем неможливі і не відповідають їхнім інтересам, оскільки шлюб є лише формальністю для обох сторін.
Позивач зазначає, що між сторонами досягнуто згоди, що після розірвання шлюбу їхня спільна донька – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживатиме разом з нею. Майнового спору між сторонами немає.
В судовому засіданні позивач підтримала позов, просила шлюб між сторонами розірвати.
Відповідач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій позов визнав і просив суд розглядати справу за його відсутності.
Крім того, в заяві вказує, що фактичні шлюбні відносини між ним і позивачкою припинилися понад два роки тому; спільного господарства сторони не ведуть, взаєморозуміння і почуття любові між ними втрачено, а сам шлюб має суто формальний характер. А тому вважає, що подальше збереження між сторонами шлюбу суперечить його інтересам. В заяві зазначив, що сторонами досягнуто згоди, що їх спільна донька, яка на даний час проживає разом з позивачкою, проживатиме з нею після розірвання шлюбу; майнового спору між сторонами немає.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 27.10.2006 року у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім’ї, актовий запис за № 3093 в Книзі реєстрації шлюбів. Від шлюбу сторони мають малолітню доньку – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1
Понад два роки сторони не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, а тому подальше спільне проживання у шлюбі і його збереження стало неможливим, взаєморозуміння і почуття любові між сторонами втрачено.
Судом встановлено, що спільна донька сторін – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір’ю, ОСОБА_1, (позивачкою) і проживатиме разом з нею після розірвання шлюбу, про що між сторонами досягнуто згоди.
Майнового спору між сторонами немає.
Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ст. 31 ЦПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову, оскільки відносини, що склалися між подружжям, носять стійкий характер, шлюб між сторонами розпався, і жодна із сторін не бажає його відновлення. За таких обставин збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а сам шлюб носить формальний характер і підлягає розірванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 10, 11, 15, 31, 60, 61, 174, 209, 212 – 215, 218 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -задовольнити .
Шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 27.10.2006 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім’ї, актовий запис за № 3093, - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити прізвище позивачці «ОСОБА_1».
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя