Справа № 2-8475/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2010 року місто Донецьк
Куйбишевський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого - судді МАШКІНОЇ Н.В.,
при секретарі - СТРЕЛЬЧЕНКО К.А.,
за участю позивача – ОСОБА_1,
третіх осіб – ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення без надання іншого житлового приміщення , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить виселити відповідача з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, зняти його з реєстраційного обліку за вказаною адресою, стягнути судові витрати, пов’язані з розглядом справи.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що їй на праві власності належить житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 25.12.1972р. Разом із позивачем у житловому будинку мешкають її діти та онуки: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, із дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 із дитиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, із цивільною дружиною ОСОБА_7, 1988 р.н. та донькою ОСОБА_8, 2009 р.н. ОСОБА_4 та його родина не приймають участі у сплаті комунальних платежів, він веде асоціальний образ життя. В нетверезому стані вчиняє дома скандали та бійки. Своєю поведінкою, він негативно впливає на виховання онуків. Неодноразово зверталась за допомогою до Куйбишевського РВ ДМУ УМВС України у Донецькій області, але заходи впливу, які були вжиті працівниками міліції до позитивного результату не привели. На протязі травня, червня та липня поточного року, він неодноразово вчиняв скандали та бійки у домі. 15 травня 2010р., під час відсутності позивача та її доньок вдома ОСОБА_4 умисно пошкодив меблі та речі, які належать родині позивача. В червні цього року, ОСОБА_4 влаштував скандал та бійку із своєю цивільною дружиною ОСОБА_7 В липні 2010 року він влаштував скандал та бійку із позивачем та її донькою ОСОБА_3 Висловлювався під час скандалів нецензурною лайкою та висказував погрози на адресу позивача та її доньок. Така поведінка відповідача унеможливлює спільне проживання в одному будинку.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, дала пояснення аналогічні, викладеним в позові.
Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні вважала позов таким, що підлягає задоволенню. Допитана в якості свідка пояснила, що її місце проживання зареєстроване в будинку матері за адресою: АДРЕСА_1, проте вона позбавлена можливості мешкати там і орендує інше житло, оскільки її брат вчиняє дома скандали та бійки, псує майно в будинку, погрожує всім членам родини, вживає наркотики і в такому стані є агресивним та непередбачуваним, на зауваження не реагує. Така поведінка брата є небезпечної для всіх членів родини, в тому числі негативно впливає на її малолітню дитину.
Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні вважала позов таким, що підлягає задоволенню. Допитана в якості свідка пояснила, що її місце проживання зареєстроване в будинку матері за адресою: АДРЕСА_1, проте вона там не мешкає декілька років. Неодноразово, відвідуючи будинок матері, вона була свідком скандалів та бійок, які вчиняв її брат. Також, їй відомо, що брат вживає наркотики і в такому стані є агресивним та непередбачуваним, на зауваження не реагує. Така поведінка є небезпечної для всіх членів родини і викликає занепокоєння за їх життя та благополуччя.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомив, тому суд на підставі ст.ст. 169 ч.4, 224 ЦПК України ухвалює заочне рішення.
Встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ст. 157 ЖК України членів сім’ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених ч.1 ст. 116 ЖК України. Виселення проводиться в судовому порядку буз надання іншого житлового приміщення.
Відповідно до ч.1 ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціального співжиття роблять неможливим для інших проживання із ним в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших зацікавлених осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» при вирішенні справ про виселення на підставі ст.116 ЖК України, осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема, заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача.
З матеріалів справи встановлено, що на підставі до договору дарування № 5375 від 25.12.1972 року житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.
З домової книги буд. 13 по вул. Тимірязєва в м. Донецьку вбачається, що в будинку зареєстроване місце проживання позивача - ОСОБА_1 та її дітей: відповідача - ОСОБА_4, третіх осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3
В судовому засіданні встановлено, що відповідач систематично порушує правила співжиття, що також підтвердили допитані в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3
З досліджених в судовому засіданні матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що 14.04.2010 року ОСОБА_1 зверталася до Куйбишевського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області з заявою про вжиття заходів до свого сина – ОСОБА_4, який на побутовому ґрунті вчинив вдома сварку, ображав та нецензурно лаявся на членів родини, погрожував фізичною розправою, на зауваження не реагував.
Постановою від 20 квітня 2010 року в порушенні кримінальної справи за ст. 296 КК України було відмовлено, прийнято рішення про складення стосовно ОСОБА_4 адміністративного протоколу за ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
Постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 22 квітня 2010 р. ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 51 грн.
19.05.2010 року ОСОБА_1 також зверталася до Куйбишевського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області з заявою про вжиття заходів до свого сина – ОСОБА_4, який вчинив вдома сварку, ображав та нецензурно лаявся на членів родини, погрожував фізичною розправою, на зауваження не реагував.
Постановою від 27 травня 2010 р. в порушенні кримінальної справи за ст. 296 КК України було відмовлено, ОСОБА_4 винесено офіційне попередження про недопустимість подібної поведінки.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заходи впливу, які застосовувалися до відповідача органами внутрішніх справ та судом щодо порушень ним правил співжиття, виявилися безрезультатними, тому позовні вимоги є законними, доведеними, відповідач підлягає виселенню з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 8,50 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.116, 157 ЖК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», ст.ст. 11, 60, 88, 214-215, 226 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення без надання іншого житлового приміщення – задовольнити.
Виселити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, із будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,0 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Куйбишевським районним судом м. Донецька за письмовою заявою відповідача, поданою до районного суду протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Куйбишевський районний суд м. Донецька подачею апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Куйбишевського районного
суду м. Донецька Н.М. Машкіна