справа № 2-557/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«02» листопада 2010 р.                             місто Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Криворученка Д.П., секретарі Ребус С.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Підлісної І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городнянської міської ради Чернігівської області, третьої особи на стороні позивача Городнянської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 30.09.2010 р. звернулась до суду з позовною заявою до Городнянської міської ради Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті 07.11.2009 р. племінниці ОСОБА_4.

З позову виходить, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер рідний брат позивачки ОСОБА_5, а ІНФОРМАЦІЯ_4 померла донька брата та її племінниця ОСОБА_4, яка за життя заповіту не складала. Про смерть племінниці, як і про наявність у неї спадкового майна, позивачу стало відомо тільки на початку вересня 2010 року, а тому вона не мала реальної можливості у визначений законом строк подати заяву про прийняття спадщини. Окрім позивачки спадкоємців за заповітом та за законом не має. На думку позивача вона пропустила строк подачі заяви про прийняття спадщини з поважної причини, а тому просить визначити їй додатковий строк протягом трьох місяців з дня набрання рішення суду законної сили.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та по суті справи пояснила, що після смерті брата та після того, яка мати племінниці почала зловживати спиртним, то ОСОБА_4 почала з 1992 року проживати у її сім’ї в с. Старий Білоус, Чернігівського району. У 1998 році позивач переїхала проживати у м. Чернігів, племінниця на той час вже була студенткою. У 2006 році мати ОСОБА_4 померла і тоді ОСОБА_4 перейшла проживати в свій спадковий будинок у с. Ст. Білоус. З 2006 року ОСОБА_4 стала фактично незалежною і почала зловживати спиртним, а згодом стала наркоманкою. З літа 2007 року ОСОБА_1 зникла, продала свій будинок і з того часу позивач не знала де проживає племінниця. У вересні 2010 року їй подзвонила ОСОБА_6 і повідомила, що телефонували з м. Городні у с. Старий Білоус і повідомили, що ОСОБА_4 померла. Вже в м. Городня вона дізналася, що ОСОБА_4 померла у листопаді 2009 року, а її похованням займалась мати колишнього співмешканця племінниці ОСОБА_7.    

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що відсутні підстави надавати позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач не допомагала племінниці, не опікувалась про неї, коли та хворіла на тяжку хворобу, не здійснювала її поховання. Позивач переслідує тільки корисні мотиви у цій справі, так як померла ОСОБА_1 була власницею квартири у м. Городня. На даний час міською радою подано позов до суду щодо усунення ОСОБА_1 від права на спадкування, однак ухвала про відкриття провадження у цій справі до міської ради ще не надходила.      

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 дала показання, що у серпні 2010 року від Старобілоуського сільського голови Нехай Миколи Борисовича дізналася, що з м. Городні розшукують позивачку, так як померла її племінниця. Оскільки вона знала ОСОБА_1, то відповідно повідомила останню про смерть племінниці. Вони думали, що племінниця тільки зараз померла.    

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що її син з 2007 року співмешкав з ОСОБА_4 у м. Городня, де та придбала квартиру. Згодом сина засудили до позбавлення волі і ОСОБА_4 проживала сама. Потім ОСОБА_4 захворіла на туберкульоз, довго лікувалась у диспансері, а вона їй допомагала, купувала ліки, сплачувала витрати за лікування. У диспансері мали її контакті дані. Чи мала ОСОБА_4 тітку у м. Чернігові, вона не знала. Стан здоров’я ОСОБА_4 покращувався, їй визначили І групу інвалідності, однак ІНФОРМАЦІЯ_4 вона померла. Їй подзвонили з диспансеру і повідомили про смерть ОСОБА_4. Після цього вона вирішила її поховати, що і зробила у м. Городня на кладовищі. Від сусідів ОСОБА_4 дізналась, що у  квартирі останньої наркомани зробили притон і тоді вона почала опікуватися за квартирою, викликала санітарну служу, працівники якої зробили дезінфекцію, повивозила усі речі на смітник, так як ОСОБА_4 хворіла на відкриту форму туберкульозу. Потім її викликали у міську раду і роз’яснили, що вона немає ніякого відношення до квартири покійної ОСОБА_4, необхідно щоб родичі прийняли спадщину інакше квартира перейде до міської ради. У юриста та нотаріуса дізналася, що спадщину повинні прийняти тільки родичі, однак про це їй сказали тільки після спливу шестимісячного строку з дня смерті ОСОБА_4. З ВРАЦС району вона дізналася, що ОСОБА_4 народилася у с. Старий Білоус і тоді на початку вересня 2010 року подзвонила у сільську раду та через сільського голову попросила з’ясувати чи є у ОСОБА_1 родичі. Через деякий час до неї приїхала позивач і почала оформлювати спадщину.              

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про час та місце засідання Городнянська державна нотаріальна контора повідомлена належним чином, що згідно приписів ч.3 ст.36 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи. /29, 42/

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Старий Білоус, Чернігівського району, Чернігівської області, її дівоче прізвище «ОСОБА_1», батьками являються ОСОБА_11 та ОСОБА_12, 25.03.1986 року вона уклала шлюб з ОСОБА_13 та після одруження взяла прізвище чоловіка «ОСОБА_1».

Такий висновок суд зробив дослідивши свідоцтво про народження позивача, її паспорт, свідоцтво про укладення шлюбу, дані яких узгоджуються між собою.  /а.с.6, 12-13/

З дослідженого у судовому засіданні свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_5 помер 19.05.1987 року у віці 30 років у с. Старий Білоус, Чернігівського району. /а.с.9/ Згідно витягу з Державного реєстру він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і його батьками являються ОСОБА_11 та ОСОБА_12. /а.с.10-11/  

Наведе свідчить, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували між собою у родинних відносинах, як рідні сестра та брат.

Дослідженням актового запису №9 за 03.02.1979 р. встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у с. Старий Білоус, Чернігівського району і її батьками являються ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.32-34/

Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 свідчить, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 30 років у м. Чернігові. /а.с.8/    

За життя ОСОБА_4 була зареєстрованою та проживала у АДРЕСА_1, про що свідчить довідка Городнянського РВ УМВС області. /а.с.19/

Факт проживання ОСОБА_4 у місті Городня та перебування у її власності, до припинення цивільної дієздатності, зазначеної вище квартири, не оспорюється і сторонами по справі.  

Наведене свідчить, що дійсно ОСОБА_1 є рідною тіткою, по лінії батька, ОСОБА_4.

    Згідно приписів статті 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

    Таким чином позивач є спадкоємцем за законом третьої черги після смерті ОСОБА_4    

Вимоги ст.1268 ЦК України передбачають, що спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно вимог ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до даних Городнянської районної державної нотаріальної контори, спадкова справа до майна померлої ОСОБА_4, не відкривалася. /а.с.36/  

Пленум Верховного Суду України 30.05.2008 року, у постанові №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначає, що визначаючи спадкоємцеві  додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен  вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Вирішуючи питання  про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини  пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Обговорюючи причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд прийшов до висновку, що дійсно пропуск строку допущений з поважної причини, з причини незнання спадкоємцем про смерть спадкодавця і неможливості подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений законодавством шестимісячний строк, з часу відкриття спадщини.

До такого висновку суд дійшов перевіривши пояснення позивача та допитавши свідків по справі, які чітко зазначили, що ОСОБА_1 дізналася про смерть племінниці тільки у вересні 2010 року.

Позицію сторони відповідача, в тій частині що позивачка не допомагала спадкодавцю за життя, не піклувалася про неї, коли та хворіла і тому немає підстав визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд рахує необґрунтованою, оскільки ці правовідносини регулюються різними інституціями цивільного законодавства і не можуть бути предметом розгляду судом справи щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

    Відповідачем до суду не надано жодного належного та допустимого доказу того, що позивач у дійсності знала або повинна була знати про смерть племінниці, час і місце відкриття спадщини.    

Згідно вимог ст.ст.79, 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує другій стороні понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір /державне мито/ в сумі 8,50 грн та 37 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які підлягають стягненню з відповідача. /а.с.1-2/

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 79, 88, 209, 212-215, 294 ЦПК України, ст.ст.1263, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном на три місяці, з моменту набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4.

Стягнути з Городнянської міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 8,50 грн та 37 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                     Криворученко Д.П.