АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-714/2010 р. Головуючий у І інстанції Самусь Л.В.
Категорія ст. 309 ч. 2 КК України. Доповідач Широян Т.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого - Козака В.І.
суддів - Широян Т.А., Баглая І.П.
з участю прокурора – Хамазюка О.В.
засудженого –ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 серпня 2010 року .
Цим вироком:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чернігова, мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з професійно-технічною освітою, який ніде не працює, не одружений, має на утриманні матір пенсіонерку, інваліда ІІ групи, раніше судимий:
- 02.08.1995 р. Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст. 140 ч.2 КК України 1960 р. до 2 років позбавлення волі;
- 11.08.1997 р. Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. 140 ч. 3 КК України 1960 р. до 3 років 10 місяців позбавлення волі;
- 12.09.2003 р. Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. ст. 309 ч.1, 307 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
- 15.06.2004 р. Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. 263 ч.1 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;
- 23.05.2008 р. Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст. 185 ч.2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
- 03.11.2009 р. Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. 185 ч.2 КК України до 5 місяців арешту, звільненого 03.02.2010 р. у зв’язку із відбуттям строку покарання
- засуджений за ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь держави 300 грн. 48 коп. судових витрат за проведення експертизи.
ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 09 квітня 2010 р., у вечірній час, знаходячись у будинку № 18 по вул. Рокосовського у м. Чернігові, незаконно, без мети збуту, придбав у особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, рідину коричневого кольору ємністю 3,5 мл, яку незаконно зберігав при собі без мети збуту. В цей же день, біля будинку № 18 по вул. Рокосовського у м. Чернігові, він був затриманий і у нього вилучили два медичні шприци з рідиною коричневого кольору, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,045 г та 0,055 г, який той незаконно зберігав без мети збуту.
Не погоджуючись із вироком суду, ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить вирок змінити в частині призначеного покарання, пом’якшити його, визначивши таким, яке не пов’язане із позбавленням волі. Вважає вирок суду в частині призначеного покарання занадто суворим.
Заслухавши доповідача, засудженого, який підтримав свою апеляцію, зазначивши, що призначене йому покарання не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину, думку прокурора про залишення вироку суду щодо ОСОБА_1 без змін , перевіривши матеріали справи в повному обсязі і обговоривши доводи викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Розглядаючи кримінальну справу щодо ОСОБА_1 в порядку ст. 299 КПК України та визнаючи його винним за ст. 309 ч.2 КК України, суд виходив з того, що останній визнав свою вину у вчиненому злочині, не оспорював фактичні обставини справи та підтвердив свої ж показання на досудовому слідстві, відмовившись від будь яких пояснень в судовому засіданні.
При цьому показання ОСОБА_1 , які він давав на досудовому слідстві , в суді не оголошувались, хоча відповідно до вимог ст. 301 КПК України , суд повинен був це зробити. Суд також не зясував причини відмови ОСОБА_1 від дачі показань, що було принципово важливим при розгляді даної кримінальної справи. Це обумовлено тим, що пред’явлене ОСОБА_1 обвинувачення , яке суд визнав доведеним, є неконкретним. Із постанови про пред’явлення ОСОБА_1 обвинувачення і вироку суду неможливо встановити, який саме злочин він вчинив. Зокрема у цих процесуальних документах зазначено, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст. 309 ч.2 КК України, тт.. незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно, тоді як кваліфікуюча ознака „повторність” у них чітко не визначена.
Наведене свідчить, що на досудовому слідстві було порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки відповідно до вимог ст.141 КПУ України, обвинувачений, перш за все , має право знати , в чому його обвинувачують.
Погодившись із запропонованим прокурором скороченим порядком розгляду справи, суд фактично порушення право на захист ОСОБА_1 на досудовому слідстві не усунув.
За таких обставин, вирок суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню.
При новому розгляді справи суд повинен усунути дані недоліки, з’ясувати об’єм пред’явленого ОСОБА_1 обвинувачення, перевірити його твердження про відсутність в його діях складу злочину, на чому він наголошував при розгляді апеляції, та вирішити питання про подальший рух справи.
Судова колегія вважає, що запобіжний захід, обраний судом при постановленні вироку – взяття під варту , слід скасувати.
На підставі наведеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 серпня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти в залі суду
Головуючий
Судді