Судове рішення #11672357

Справа № 22ц – 930/2010р.                                        Головуючий в 1 інстанції :

                                                                                       Ратушна В.О.

Категорія   45                                                               Доповідач : Бездрабко В.О.

 У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

2010 року квітня місяця 15 дня колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

             Головуючого :   Кузнєцової О.А.

             Суддів :              Приходько Л.А.

                                         Бездрабко В.О.

             при секретарі :   Перевознік В.В.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

    В січні 2005 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вони є власниками житлового будинку №4 по вул. Дніпропетровській у м.Херсоні, а відповідач ОСОБА_5 є суміжним землекористувачем та власником житлового будинку №4 по пров. Торпедному у м.Херсоні.

У 2004 році відповідач самовільно збільшив висоту паркану, який поділяв їх земельні ділянки, що призвело до інсоляції однією з належних їм кімнат будинку, зруйнував підвіконня та пристрій для водовідведення.

Вподальшому ОСОБА_5 самовільно прибудував до свого будинку на належній їм частині земельної ділянки вентиляційну шахту.

Позивачи просили зобов»язати відповідача усунути перешкоди в користуванні ними житловим будинком та земельною ділянкою, шляхом зносу паркану, вентиляційної шахти, відновлення підвіконня та споруди для стоку води, а також зобов»язати ОСОБА_5 звільнити належну їм частину земельної ділянки площею 13 кв м.

    Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 26 травня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 21 лютого 2008 року позов задоволений, зобов»язано ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_3 і ОСОБА_4 житловим будинком та земельною ділянкою по вул.Дніпропетровській, 4 в м.Херсоні шляхом знесення паркану та вентиляційної шахти, самовільно збудованих на земельній ділянці ОСОБА_4.

    Зобов»язано ОСОБА_5. поновити підвіконня та систему водовідведення на житловому будинку №4 по вул. Дніпропетровській в м.Херсоні.

    Стягнуто з ОСОБА_5. на користь ОСОБА_3. та ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди по 1500грн. кожному та по 350грн. витрат на правову допомогу.

    Ухвалою Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 червня 2008 року задоволено заяву ОСОБА_5 про перегляд справи у зв»язку з нововиявленими обставинами та скасовано рішення суду від 26 травня 2005 року.

    Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 листопада 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом знесення вентиляційної шахти відмовлено за необґрунтованістю.

    Не погоджуючись з рішенням суду від 09 листопада 2009 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог. Зокрема зазначили, що від частини позовних вимог вони не відмовлялися, розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_4

    Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

    Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони, на час виникнення спірних правовідносин, були суміжними землекористувачами та власниками житлових будинків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 – будинку №4 по вул. Дніпропетровській, а ОСОБА_5 – будинку №4 по пров. Торпедному у м.Херсоні.

    Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що прибудована відповідачем вентиляційна шахта є невід»ємною частиною належного йому будинку і її будівництво не порушує земельних прав позивачів.

    Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та зібраними у ній доказами.

    Так, матеріали справи свідчать, що згідно рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №422 від 19.11.1996р. попередньому власнику житлового будинку №4 по пров. Торпедному в м.Херсоні – ОСОБА_8 було відведено у постійне користування земельну ділянку площею 134 кв м, яка фактично знаходилася у її користуванні, під розширення раніше наданої присадибної ділянки площею 179 кв м та виданий Державний акт про право постійного користування зазначеною земельною ділянкою площею 0,0313 га . Між суміжними землекористувачами була досягнута домовленість щодо відновлення (встановлення) зовнішніх меж земельних ділянок, на підтвердження чого складені відповідні акти від 17.10.1996р. (а.с.178-200).

    Зазначені документи та встановлені ними факти були підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами та скасування рішення суду від 26.05.2005 року, а також розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8, виконавчого комітету Херсонської міської ради та інших осіб про визнання рішення виконкому Херсонської міської ради та державного акту на право постійного користування землею недійсними, в задоволенні якого рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 02.06.2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 15.07.2009 року, відмовлено ( а.с. 253-257).  

    З огляду на наведене, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянтів на самовільне зайняття відповідачем належної їм частини земельної ділянки.

    З матеріалів справи та пояснень позивачів в суді апеляційної інстанції встановлено, що спірну вентиляційну шахту ОСОБА_5 побудовано з цегли замість раніше існуючих вентиляційних труб, які фактично були частиною будинку.

    Оскільки з наданих та оцінених судом доказів вбачається, що зазначена шахта побудована на земельній ділянці належній відповідачу, то посилання апелянтів на те, що шахта побудована впритул належної їм літньої кухні до уваги не приймаються.

На думку колегії, незручності, які виникли у позивачів у зв»язку з будівництвом  відповідачем вентиляційної шахті, виникли не з вини ОСОБА_5, а внаслідок свідомого розташування ОСОБА_3 приміщення літньої кухні майже впритул межі земельних ділянок, а отже порушення відповідачем ст.103 ЗК України не вбачається.

    Твердження позивачів з посиланням на повідомлення Дніпровського РВ ГУ МНС від 17.05.2005 р., що житловий будинок № 4 по пров. Торпедному у м.Херсоні органами державного пожежного нагляду до експлуатації не приймався, колегія суддів оцінює критично, оскільки дані твердження спростовуються актом від 10.01.1997р. про прийняття виконкомом Дніпровської райради м. Херсона вказаного індивідуального домоволодіння в експлуатацію.

    Доводи апеляційної скарги про те, що позивачі не відмовлялися від позовних вимог в частині зобов»язання відповідача відновити підвіконня та систему водовідведення, колегія суддів визнає неприйнятними, оскільки вони суперечать протоколу судового засідання від 09.11.2009року (а.с.262) та письмовим зауваженням на протокол судового засідання від 09.02.2010р. (а.с.301), в яких відсутні зазначені посилання.

    Доводи апеляційної скарги про розгляд справи у відсутність позивача ОСОБА_4 оцінюються критично, оскільки інтереси позивача в суді першої інстанції представляла його адвокат ОСОБА_9 і даний факт не заперечувався адвокатом в суді апеляційної інстанції.

    На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга висновки суду не спростовує і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, і підстав для його скасування та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

    Керуючись ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.

    Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 листопада 2009 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.

Головуючий :

Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація