Справа № 22ц – 4080/2010р. Головуючий в 1 інстанції :
Ратушна В.О.
Категорія 27 Доповідач : Бездрабко В.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року липня місяця 22 дня колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого : Кузнєцової О.А.
Суддів : Бауль Н.М.
Бездрабко В.О.
при секретарі : Ляшенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 12 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», треті особи – ОСОБА_4, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Зоріна Наталія Володимирівна про розірвання кредитного договору, договорів поруки та іпотеки,
в с т а н о в и л а :
В січні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 10 листопада 2006 року між нею та акціонерним комерційним банком «Престиж» укладено кредитний договір №014-71/553, відповідно до умов якого вона отримала кредит у розмірі 250000 доларів США зі сплатою 12,5% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості до 09 листопада 2026 року.
В якості забезпечення виконання даного договору, цього ж дня між банком та ОСОБА_4 укладений договір поруки. Також був укладений договір іпотеки нерухомого майна.
Посилаючись на істотну зміну обставин, а саме – значне зростання курсу долара США - валюти кредиту відносно гривні, що потягло за собою подорожання кредитного ресурсу та суттєве зменшення ціни об»єктів нерухомого майна, переданого в іпотеку, що призвело до неможливість виконання кредитного зобов»язання, просила з урахуванням уточнених позовних вимог, розірвати кредитний договір від 10 листопада 2006 року, розірвати договір поруки та договір іпотеки; зобов»язати ВАТ «Ерсте Банк» прийняти від неї залишок боргу за кредитним договором у розмірі 214165,98 доларів США та зобов»язати приватного нотаріуса Зоріну Н.В. зняти заборону та вилучити з реєстру іпотек та заборон відчуження об»єктів нерухомого майна запис щодо майна, яке було передано під іпотеку банку на підставі договору іпотеки.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 12 травня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити її позов, судові витрати покласти на ПАТ «Ерсте Банк».
ПАТ «Ерсте Банк» подані письмові заперечення, в яких банк просив апеляційну скаргу відхилити.
Заслухавши доповідача, осіб, які з”явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10 листопада 2006 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Акціонерний комерційний банк «Престиж» укладено кредитний договір №014-71/553 на суму 250000 доларів США зі строком погашення кредиту до 09 листопада 2026 року та сплатою 12,5% річних.
Для забезпечення виконання кредитного договору 10 листопада 2006 року сторонами укладено договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_3 передала в іпотеку нерухоме майно : нежиле офісне приміщення площею 93,8 кв м, розташоване за адресою АДРЕСА_1; житловий будинок та земельну ділянку площею 0,0559га, які знаходяться за адресою АДРЕСА_2
Цього ж дня між ВАТ «АКБ «Престиж» і ОСОБА_4 укладено договір поруки, згідно з яким останній зобов»язався відповідати за невиконання позивачкою усіх зобов»язань перед кредитором за кредитним договором від 10 листопада 2006 року.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності передбачених ст.652 ЦК України підстав щодо розірвання кредитного договору, договорів поруки та іпотеки та можливості позивачки передбачити в момент укладення договорів зміну курсу гривні відносно долара США, враховуючи динаміку зміни курсів валют.
Проте до такого висновку суд прийшов, допустивши порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Так, розглянувши спір по суті, в тому числі, про розірвання договору поруки, стороною якого є ОСОБА_4, суд в порушення вимог ст.33 ЦПК України не обговорив питання про залучення його до участі у справі співвідповідачем, визначивши його процесуальне положення як третьої особи без самостійних вимог, у той час як судове рішення стосується питання його прав і обов»язків, що є безумовною підставою для скасування судового рішення в порядку ст. 311 ЦПК України.
Скасовуючи рішення з підстав, передбачених ст.311 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази (статус), які б підтверджували правомірність участі у справі відповідача – ПАТ «Ерсте Банк» як правонаступника ВАТ «Акціонерний комерційний банк «Престиж», який є стороною договорів.
Зі змісту позовної заяви та пояснень позивача в суді вбачається, що як на одну з підстав задоволення позовних вимог ОСОБА_3 вказувала на відсутність у банку права видавати кредит в іноземній валюті, з посиланням на відсутність у ВАТ «АКБ «Престиж», на час укладення договорів, індивідуальної банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями. Матеріали справи також не містять даних, які б підтверджували чи спростовували вказані вимоги.
Оскільки ст.214 ЦПК України передбачає обов»язок суду вирішити, зокрема, питання : чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, то невиконання судом цього обов»язку свідчить про незаконність та необґрунтованість судового рішення, яке підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог ст.311 ЦПК України.
Також слід зазначити, що відмовляючи у задоволенні вимог щодо визнання недійсними договорів, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що підстави для визнання договору недійсним і правові наслідки недійсності правочину за юридичною природою суттєво відрізняються від підстав розірвання договору й відповідно правових наслідків його розірвання.
Суд, порушуючи положення ч.1 ст.11 ЦПК України, вийшов за межі позовних вимог, оскільки позовні вимоги щодо недійсності договорів позивач не заявляла, а просила саме про розірвання спірних договорів в порядку ст.652 ЦК України.
При новому розгляді справи суду слід вжити передбачених законом заходів до всебічного, повного, об’єктивного з’ясування обставин справи, прав і обов’язків сторін, і залежно від встановленого відповідно до діючого законодавства вирішити спір.
Керуючись ст. 303, 307, ст.311 ч.1 п.4, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково
Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 12 травня 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
Головуючий :
Судді :