Справа № 22ц – 2476/10 Головуючий в 1 інстанції :
Подіновська Г.В.
Категорія 5 Доповідач : Бездрабко В.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року липня місяця 01 дня колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого : Кузнєцової О.А.
Суддів : Приходько Л.А.
Бездрабко В.О.
при секретарі : Гонтар П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору дійсним, визнання права власності на нерухоме майно,
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_4, посилаючись на те, що за період з 11 грудня 2001 року по 14 грудня 2005 року позичила відповідачу 52000 доларів США, на підтвердження чого відповідач видав власноруч написану розписку та зобов»язався повернути кошти у строк до 25 грудня 2006 року, проте борг своєчасно не повернув, з приводу чого просила стягнути з відповідача на її користь грошову суму у розмірі 338777грн.20коп., з яких заборгованість за договором позики складає 277680грн. та річні відсотки у розмірі 61097грн.20коп.
Під час розгляду справи позивач змінила позовні вимоги, вказавши, що 17 липня 2006 року на підтвердження договору позики відповідач видав їй другу розписку, за умовами якої у разі несвоєчасного повернення ним боргу у строк до 25.12.2006 року, в рахунок погашення заборгованості за договором, визнає угоду купівлі-продажу належної ОСОБА_4 Ѕ частини нежитлової будівлі, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 разом із земельною ділянкою площею 0,0342 кв м, дійсною та протягом двох місяців після прострочення строку повернення боргу зобов»язався в нотаріальному порядку посвідчить цей договір.
Оскільки відповідач зобов»язання за договором не виконав, в порядку ст.655, 220 ч.2 ЦК України просила визнати дійсними договір купівлі-продажу Ѕ частини нежитлової АДРЕСА_1, укладений 17.07.2006 року між нею та відповідачем та договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0342кв м; визнати за нею право власності на зазначене нерухоме майно.
Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 квітня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог.
В письмових запереченнях поданих на апеляційну скаргу ОСОБА_4доводи скарги не визнав, просив їх відхилити.
Заслухавши доповідача, осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_3 не надала належних доказів в обґрунтування укладених між нею та відповідачем договорів. При цьому, ОСОБА_4 заперечував одержання грошових коштів за договором позики та факту складання ним розписок.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, вважає його таким, що відповідає зібраним у справі доказам та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що протягом періоду з 11 грудня 2001 року по 14 грудня 2005 року позивачкою здійснювалися перекази грошових коштів на адресу відповідача. При цьому, сам відповідач заперечував факт укладення договору позики, посилаючись на те, що він у зв»язку з переїздом на постійне місце проживання до України, залишив доньці – позивачці у справі належні йому кошти для послідуючого їх переказу. При цьому, позивачка оригінали розписок щодо укладення спірних договорів суду не надала, пославши на їх знищення відповідачем. Завірених належним чином копій розписок матеріали справи не містять. За повідомленнями експертної установи проведення почеркознавчої експертизи за ксерокопіями розписок, що знаходяться в матеріалах справи, є неможливим.
Крім того, відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч.2 ст.1046 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зі змісту наведених норм випливає, що позикові відносини передбачають передачу однією стороною у власність іншій стороні грошей або речей, визначених родовими ознаками, під зустрічне зобов»язання повернути у майбутньому таку саму кількість грошових коштів або речей того ж роду та такої ж якості. Наслідки порушення договору позичальником та відповідальність за його невиконання передбачені ст.1050 ЦК України.
Таким чином, договір позики є підставою виникнення позикових відносин, а не угодою щодо укладення договору купівлі-продажу майна; договір позики не створює для його сторін прав та обов»язків, що виникають із договору купівлі-продажу врегульованих главою 54 ЦК України.
З огляду на наведене та враховуючи, що позивачка обрала захист свого права саме шляхом визнання договорів купівлі-продажу майна дійсним та визнання за нею права власності на майно в рахунок погашення боргу ОСОБА_4 перед нею та наполягала на ньому, колегія суддів прийшла до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого у справі рішення.
Доводи апеляційної скарги щодо наявності між сторонами боргових зобов»язань колегія суддів до уваги не приймає з огляду на їх недоведеністю.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
Керуючись ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
Головуючий :
Судді :