Справа № 22-1900/2010р. Головуючий в 1 інстанції
Категорія 23 Радченко С.В.
Доповідач: Бездрабко В.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого : Кузнєцової О.А.,
Суддів : Приходько Л.А.
Бездрабко В.О.,
при секретарі: Ляшенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 24лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по орендній платі,
В С Т А Н О В И Л А :
В грудні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 23 червня 2009 року між нею та ОСОБА_3 у простій письмовій формі був укладений договір оренди будівлі пекарні-магазину, і яка відповідно до акту приймання-передачі від 01 липня 2009 року була передана відповідачу для здійснення підприємницької діяльності.
За договором оренди ОСОБА_3 зобов»язався щомісячно сплачувати орендну плату у розмірі 800грн., однак зобов»язання за договором належним чином не виконував, з приводу чого з 01 листопада 2009 року будівля була передана в оренду іншій особі.
З урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_4 просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по орендній платі у розмірі 3200грн., в порядку п.9.1 договору 17800грн. пені у розмірі 5% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, на підставі ст.625 ЦК України – 29грн.26коп. три проценти річних від простроченої суми; 43грн.20коп. індекс інфляції за весь час прострочення та судові витрати.
Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 24 лютого 2010 року позов задоволено, постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 3200грн. заборгованості по орендній платі, 17800грн. пені за весь час прострочення боргу, 29грн.26коп. процентів річних за прострочення виконання зобов»язання, 43грн.20коп. інфляційних втрат; 330грн.72коп. судових витрат, 1000грн. витрат по оплаті юридичної допомоги, а всього 22403грн.18коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалене у справі рішення та постановити нове, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_4 на праві власності належить будівля перукарні, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.40).
23 червня 2009 року між сторонами укладений договір оренди зазначеного приміщення.
З пояснень сторін наданих в суді першої та апеляційної інстанцій вбачається, що ними було укладено два примірника договору оренди приміщень, в одному з яких розмір щомісячної орендної плати становив 300грн., в іншому 800грн. Позивач посилається на те, що примірник договору з визначенням орендної плати у розмірі 300грн. був знищений, а відповідач навпаки стверджує, що саме був знищеним примірник з визначеною платою у 800грн. При цьому, суду апеляційної інстанції сторонами були надані оригінали обох договорів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд дійшов висновку, що фактично між сторонами був укладений договір оренди з визначеною орендною платою у розмірі 800грн.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду, оскільки він узгоджується з зібраними у справі доказами. Так, з повідомлення Бериславського районного відділу ГУ МНС України Херсонської області вбачається, що саме договір в редакції зі сплатою орендної плати у розмірі 800грн. був зданий ОСОБА_3 у зв»язку з здійснення підприємницької діяльності (а.с.29-32).
Суд обґрунтовано критично оцінив покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що вони перебуваючи в магазині, бачили, що саме примірник договору з визначеною орендною платою у розмірі 800грн. був знищений сторонами, оскільки дані свідчення суперечать вищевикладеним обставинам справи, а також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як пояснили самі свідки в магазині вони купували продукти та зі змістом договорів не знайомилися.
Враховуючи, що відповідач не надав належних доказів щодо часткової сплати орендної плати за договором та терміну оренди ним приміщення магазину лише протягом 2,5 місяців, колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 3200грн. за період з 01 липня по 01 листопада 2009 року, з приводу чого доводи апеляційної скарги в зазначеній частині підлягають відхиленню.
Відповідно до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 17800грн., суд послався на п.9.1 договору, відповідно до якого у випадку прострочення оплати орендних платежів орендар повинен сплатити пеню у розмірі 5% від суми боргу за кожен день прострочення.
Проте, визначаючи розмір пені до сплати, колегія суддів вважає, що суд не врахував положення ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України відповідно до яких загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов»язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість, а також не взяв до уваги приписи ч.3 ст.551 ЦК України, відповідно до яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує збитки, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
З огляду на наведене, враховуючи, що розмір стягнутої неустойки в декілька разів перевищує заборгованість по орендній платі, колегія суддів вважає, що розмір стягнутої судом неустойки підлягає зменшенню до 4000грн.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
Керуючись ст.ст.303,307,309,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 24 лютого 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 17800грн. пені за весь час прострочення зобов»язання по сплаті боргу , змінити, зменшивши суму, яка підлягає стягненню до 4000грн.
В решті частині рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий :
Судді: