Справа № 22ц – 1529 Головуючий в 1 інстанції :
Соловйов В.В.
Категорія 27 Доповідач : Бездрабко В.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року травня місяця 27 дня колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого : Кузнєцової О.А.
Суддів : Приходько Л.А.
Бездрабко В.О.
при секретарі : Ляшенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 10 березня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и л а :
В лютому 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 11 січня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №7, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 20000грн. зі сплатою 21% річних та кінцевим терміном повернення кредитних коштів 10 січня 2011 року.
Згідно укладеного договору ОСОБА_3 був зобов»язаний кожного місяця повертати отримані кредитні кошти рівними платежами та сплачувати відсотки за користування кредитом.
Відповідач зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконує, з приводу чого ВАТ «Державний ощадний банк України» просив достроково розірвани укладений між сторонами кредитний договір та достроково стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 21008грн.23коп., судові витрати.
Рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 10 березня 2010 року позов задоволено, постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 21008грн.23 коп, в тому числі, заборгованість за кредитом у розмірі 17436грн.13коп.; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 2706грн.70коп., пеню за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків у розмірі 865грн.40коп.
Постановлено розірвати кредитний договір №7 від 11.01.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 171грн.58коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалите нове по суті позовних вимог, змінивши суму пені, належної до сплати. Зокрема зазначив, що розмір пені повинен обчислюватися від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Нацбанку України.
Заслухавши доповідача, осіб, які з”явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що 11 січня 2008 року між сторонами у справі укладений кредитний договір №7, за яким ОСОБА_3 отримав споживчий кредит у розмірі 20000грн. на 36 місяців зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 10.01.2011 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 21%.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що умови договору ОСОБА_3 належним чином не виконував. Заборгованість за договором станом на 01 лютого 2010 року становила 21008грн.23коп.
З наданих суду апеляційної інстанції матеріалів вбачається, що відповідачу неодноразово направлялися претензії щодо погашення заборгованості за договором, а також останній попереджався про те, що у разі несплати заборгованості банк буде звертатися до суду з позовом про дострокове розірвання договору та стягнення всієї суми боргу за кредитним договором. Отримання даних претензій ОСОБА_3 підтвердив в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги про неправильне обрахування розміру пені, колегія суддів визнає неприйнятними, оскільки розмір пені, обумовлений договором, не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних тому відповідно до статті 1048 Кодексу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Висновки суду підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку відповідно до норм цивільно-процесуального законодавства та відповідають нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 10 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
Головуючий :
Судді :