Справа № 22ц – 1339/2010р. Головуючий в 1 інстанції :
Іванищук А.А.
Категорія – 48 Доповідач : Бездрабко В.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року травня місяця 27 дня колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого : Кузнєцової О.А.
Суддів : Приходько Л.А.
Бездрабко В.О.
при секретарі : Ляшенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 15 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
в с т а н о в и л а :
В липні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вони з відповідачем мають неповнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею.
ОСОБА_3 визначився, що на утримання дитини він щомісячно буде сплачувати позивачці грошові кошти у розмірі 160 євро, про що зазначив в нотаріально посвідченій заяві від 20 червня 2006 року.
Відповідно до рішення суду від 23 січня 2008 року відповідач зобов»язаний до сплати аліментів в твердій грошовій сумі у розмірі 1189грн., що на час постановлення рішення становило 160 євро.
Враховуючи, що офіційний курс євро по відношення до національної валюти гривні значно збільшився, позивачка просила збільшити розмір стягнутих аліментів до 1727грн.85коп. щомісячно.
Також позивач зазначила, що неповнолітня дитина у зв»язку з хворобливим станом потребує щорічного обстеження та лікування, яке проводилося протягом 2005-2008 років у клінічних лікарнях м. Москва, Російської Федерації, вартість якого, з урахуванням вартості обстежень, перебування у медичних закладах, транспортних витрат, проживання в готелі, харчування, становить 74895грн.48коп., половину з яких у розмірі 37447грн.74коп. вона просить стягнути з ОСОБА_3
За рекомендаціями медичних спеціалістів ОСОБА_5 потребує проходження обов»язкових обстежень протягом 2010-2012 років, вартість яких буде складати по 9361грн.94коп. щорічно.
З урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_4 просила в порядку ст.181, 184, 185 СК України стягнути з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дитини аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1877грн.54коп. та додаткові витрати, понесені нею з приводу лікування дитини у розмірі 37583грн.64коп., а також постановити рішення про стягнення з відповідача періодичних додаткових витрат у розмірі по 10108грн.66коп. для проведення вподальшому обстежень дитини в медичних закладах в строк до 01 червня за 2010, 2011, 2012 років.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 15 жовтня 2009 року, в якому були виправлені описки ухвалами суду від 29 жовтня 2009 року та 19 березня 2010 року, позов задоволено частково. Постановлено змінити розмір аліментів, визначений заочним рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 23 січня 2008 року, стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1877грн.54коп. щомісяця, починаючи з 24.07.2009 року і до повноліття дитини.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині зміни розміру аліментів у межах платежу за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 31557грн.57коп. в рахунок відшкодування половини сплачених додаткових витрат на лікування ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4.36623грн.63коп. в рахунок відшкодування половини вартості необхідного лікування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1.
В цій частини виконання рішення розстрочено шляхом рівномірного стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 36623грн.72коп. строком на чотири роки з 2009р. по 2012р. по 9155грн.90коп., а саме визначено, що за 2009 рік підлягає стягненню з дня вступу рішення в законну силу 9155грн.90коп.; підлягає стягненню не пізніше 01 червня 2010 року 9155грн.90коп.; підлягає стягненню не пізніше 01 червня 2011 року 9155грн.93коп.; підлягає стягненню не пізніше 01 червня 2012 року 9155грн.93коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду в частині стягнення додаткових витрат на утримання дитини скасувати і ухвалити нове, яким у задоволені зазначених позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначив, що на теперішній час він немає доходу від підприємницької діяльності. Витрати на лікування дитини надає у добровільному порядку на вимогу позивачки.
Заслухавши доповідача, осіб, які з”явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов»язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається, що сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_5, яка хворіє на еписиндром та потребує постійного лікування та обстеження, що відповідачем не заперечується.
Надані медичні документи свідчать, що протягом 2005-2008 років ОСОБА_5 пройшла курс лікування в медичному центрі «НЕВРО-МЕД» в м.Москва, Російської Федерації (а.с.8-27, 64,65,74). Також з зазначених документів вбачається необхідність проходження дитиною обстежень включно по 2012 рік.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції відповідно до норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача додаткових витрат пов»язаних з необхідністю проведення обстеження та лікування дитини.
При цьому судом було враховано матеріальне становище ОСОБА_3 та його можливість приймати участь у додаткових витратах на дитину, викликаних її хворобливим станом; розмір матеріальної допомоги, яку надав відповідач у добровільному порядку; наявність на його утриманні іншої неповнолітньої дитини.
Розмір понесених позивачкою додаткових витрат на утримання дитини підтверджений належними та дослідженими в судовому засіданні доказами, який відповідачем не спростований.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.
Зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції достатньо повно з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані ними докази, яким дав правильну оцінку, постановив законне і обґрунтоване рішення, тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 15 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
Головуючий :
Судді :