Справа № 2-А-10/2010р .

УКРАЇНА

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 березня 2010 року                       Садгірський районний суд м. Чернівці  

                     у складі:  головуючого  судді      Плавана В.О.

                                      при секретарі                Чайка С.В.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу позовну заяву ( провадження у справах адміністративно юрисдикції) ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання  неправомірною бездіяльності органу місцевого самоврядування та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою ( провадження у справах адміністративно юрисдикції) до Чернівецької міської ради про визнання неправомірною бездіяльності органу місцевого самоврядування та стягнення моральної шкоди.

В позові посилається на те, що її, разом з родиною батька, 08.04.1951р. було виселено на спецпоселення до Іркутської області, де вона перебувала до травня 1956р. Вказує, що відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»від 17.04.1991р. її було реабілітовано і 06.08.2007р. вона звернулась до комісії з питань поновлення прав реабілітованих та до Чернівецького міськвиконкому з заявою про повернення належного їй майна, а саме квартири АДРЕСА_1.

Вказує в позові на те, що відповіді на її заяву про повернення належного їй майна по даний час не надано, чим порушено її права та законні інтереси та що спричиняє їй моральні страждання.

Просить визнати неправомірною бездіяльність Чернівецької міської ради, зобов’язати нажати відповідь з отримання належного їй майна – квартири та стягнути з відповідача 1500 грн. моральної шкоди.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав в повному об’ємі, дав пояснення аналогічні позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник Чернівецької міської ради Сарафінчан І.Ф. в судове засідання подала заяву в якій позов не визнала та зазначила, що 06.08.2007р. комісією з питань поновлення прав реабілітованих, створеною при Чернівецькій міській раді було зареєстровано звернення позивача ОСОБА_1 про повернення їй квартири АДРЕСА_1. За наслідками розгляду даної заяви, 11.03.2008р. комісією, через позивача ОСОБА_1, був надісланий запит до Державного архіву Чернівецької області про надання інформації щодо будинку АДРЕСА_1. Відповідь на вказаний запит повинна була отримати позивач ОСОБА_1 особисто. Однак з 11.03.2008р. і по теперішній час відповіді на запит Державного архіву Чернівецької області про склад майна, яке може підлягати поверненню реабілітованому, ОСОБА_1 надано не було, що унеможливлює внесення заяви позивача на розгляд комісії з поновлення прав реабілітованих.

Вказує, що ними вжиті всі, передбачені законодавством заходи з розгляду заяви позивача ОСОБА_1, а тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими і їх слід відхилити.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази приходить до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, а тому в позові слід відмовити за безпідставністю.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 08.04.1951р. була виселена на спецпослення до Іркутської області, Росія, в складі сім'ї батька ОСОБА_4 з місця постійного проживання АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою ВІТ УМВС України в Чернівецькій області №11/С-74 від 16.10.2007р.  

Судом встановлено, що позивача ОСОБА_1, відповідно до ст. 3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17.04.1991р., було реабілітовано. Даний факт підтверджується довідкою управління внутрішніх справ в Чернівецькій області №11-СО-800 від 18.07.2000р. та довідкою №464 від 10.08.2000р.

Із заяви ОСОБА_1 до комісії з питань поновлення прав реабілітованих від 06.08.2007 року вбачається, що позивач звернулась до відповідача із заявою про повернення їй майна, належного її сім'ї до виселення, а саме житлового будинку АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що опис майна належного родині ОСОБА_4 на день виселення відсутній, що підтверджується довідкою ВІТ УМВС України в Чернівецькій області №021/11-К-715 від 13.11.1992р.

Судом встановлено, що комісією з питань поновлення прав реабілітованих на виконання вказаної вище заяви позивача ОСОБА_1,11.03.2008р. був наданий запит до Державного архіву Чернівецької області для встановлення інформації щодо складу майна яке може бути повернено реабілітованому а саме, будинку АДРЕСА_1.

З довідки Державного архіву Чернівецької області №355 від 21.03.2008р. видно, що відомостей про конфіскацію житлового будинку АДРЕСА_1, який належав сім'ї ОСОБА_4 не виявлено.

Ці обставини підтверджені дослідженими доказами.

Відповідно до положень Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій» від 17.04.1991р., вилучені будівлі та інше майно по можливості, повертаються репресованому або його спадкоємцям натурою. При відсутності такої можливості заявнику відшкодовується вартість будівель та майна. Заяви про компенсацію та повернення майна подаються не пізніше трьох років з набрання чинності цим Законом або з дня одержання особою довідки про реабілітацію.

Положенням про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їх спадкоємцям, затвердженим Кабінетом Міністрів України 18.02.1993р. №112 передбачено, що комісії з питань поновлення прав реабілітованих визначають склад майна, яке підлягає поверненню реабілітованому і встановлюють його вартість на підставі документів про вилучення і реалізацію майна, одержаних з архівів та інших установ.

Судом встановлено, що з метою встановлення складу майна, яке підлягає поверненню реабілітованому та на виконання заяви ОСОБА_1 від 06.08.2007р., комісією з питань поновлення прав реабілітованих Чернівецької міської ради 11.03.2008р. у відповідності до п.10 Положення про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їх спадкоємцям, був направлений запит до Державного архіву Чернівецької області, однак відповіді на нього комісія не отримала, без чого подальший розгляд заяви не можливий. У зв’язку з наведеним суд приходить до висновку, що відповідачем вжиті всі можливі, передбачені законодавством заходи, по розгляду заяви ОСОБА_1

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а тому в позові слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.5 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій» від 17.04.1991р., п.п.3, 10 Положення про порядок виплати грошової компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим громадянам або їх спадкоємцям, затвердженим Кабінетом Міністрів України 18.02.1993р. №112, ст.ст.104,105, 158, 159-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

  В позові ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання неправомірною бездіяльності органу місцевого самоврядування та стягнення моральної, відмовити за безпідставністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,  постанова суду  набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги  судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може  бути оскаржене  в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду, через Садгірський районний суд                м. Чернівці шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення рішення  заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів  апеляційної скарги, з подачею її копії до  апеляційної інстанції .

 Головуючий-суддя                                                 Плаван В.О.