Справа № 1-415/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 року                Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі  

головуючого судді   Марків Т.А.,

за участю прокурорів    Безкровного А.С., Палагнюка О.І.,

захисників   ОСОБА_1, ОСОБА_2,

при секретарі    Діденко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Каховка, кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Владивосток Приморського краю, громадянина України, освіта повна загальна середня, неодруженого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Велика Благовіщенка Горностаївського району Херсонської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, неодруженого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_2, судимого: 05 жовтня 1999 року Каховським міським судом Херсонської області за ч. 1 ст. 229-6 КК України 1960 року на два роки позбавлення волі з відстроченням виконання вироку на два роки та до штрафу в розмірі 500 грн.; 12 вересня 2001 року Каховським міським судом Херсонської області за ч. 2 ст. 178, ч. 2 ст. 229-6, ст.ст. 42, 43 КК України 1960 року на          три роки 6 місяців позбавлення волі; 01 вересня 2006 року Каховським міськрайонним судом Херсонської області за ч. 1 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України до позбавлення волі строком один рік з іспитовим строком один рік; 02 лютого 2009 року Новокаховським міським судом Херсонської області за ч. 2 ст. 186, ст.ст. 75, 76 КК України до позбавлення волі строком чотири роки шість місяців з іспитовим строком два роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

встановив:

19 липня 2009 року в ранковий час ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою між собою, відкрито, з корисливих мотивів, із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя чи здоров’я та виразилося в утриманні рук потерпілого ОСОБА_5, заволоділи майном останнього: мобільним телефоном «Нокіа 6233», вартістю 1 500 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв’язку, яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, грошами в сумі 670 грн., чим завдали ОСОБА_5 майнову шкоду в розмірі 2 170 грн.  

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні вину в учиненні злочину визнав частково та пояснив, що 19 липня 2009 року з ранку він разом із ОСОБА_4 біля магазину «Гном» в ж/м «Свєтлово» побачили ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 які з незнайомим їм чоловіком (яким, як виявилося пізніше, був               ОСОБА_5) вживали алкогольні напої. Зі слів ОСОБА_6 підсудним стало відомо, що спиртним компанію пригощає потерпілий. Приблизно через годину після розмови з ОСОБА_6 на стадіоні «Олімпійський» підсудні випадково зустріли ОСОБА_5, який перебував в стані сильного алкогольного сп’яніння, був брудний. Підсудні, вирішивши обікрасти потерпілого, підбігли до нього. ОСОБА_3 вихопив в             ОСОБА_5 мобільний телефон, а що вкрав ОСОБА_4 – він дізнався тільки під час досудового слідства. Ані він, ані ОСОБА_4 не били ОСОБА_5, тільки тримали за руки – він був нетверезий, неадекватний, не вчинив опору, а впав, оскільки був п’яний. До інциденту з ОСОБА_5 випив з ОСОБА_4 по пляшці пива. Вважає, що ним був вчинений грабіж – в цих діях щиро розкаюється та вину в їх скоєнні визнає.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину в учиненні злочину визнав частково та пояснив, що в ранковий час 19 липня 2009 року вони з                ОСОБА_3 біля магазинів «Гном» та «Мрія» в ж/м «Свєтлов» побачили            ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які з потерпілим розпивали спиртне. З ОСОБА_5 він раніше знайомим не був. ОСОБА_6 розповів, що алкогольні напої придбав потерпілий. Залишивши компанію підсудні пішли по своїх справах та через деякий час на стадіоні «Олімпійський» знов побачили ОСОБА_5 – п’яного та неохайного. Підбігли до нього з наміром забрати цінні речі. Особисто ОСОБА_4 вирвав в ОСОБА_5 з кишені гроші. Потерпілого не били – утримували за руки, не штовхали. Впав підсудний, оскільки  був нетверезий. До вчинення злочину випили з ОСОБА_3 по півлітра пива. На думку ОСОБА_4 – підсудними  скоєний грабіж, в чому він особисто щиро розкаюється.

Вина підсудних підтверджується зібраними на досудовому слідстві, перевіреними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 19 липня              2009 року вранці він, перебуваючи в стані сп’яніння, проходив біля магазину «Мрія» та познайомився із компанією, яка вживала алкогольні напої. Ці особи є свідками в даній справі. Приєднавшись до них, протягом деякого часу пив горілку. Згодом компанію покинув, сам пішов на стадіон «Олімпійський», де на нього напали підсудні: схопили його за руки, забрали мобільний телефон та гроші. Чи бився він з кимсь того дня до зустрічі з підсудними – не пам’ятає. Підтвердити дані на досудовому слідстві показання, категорично стверджувати, що ОСОБА_3 з ОСОБА_4 його побили та саме внаслідок їх дій в нього зламане ребро й погіршився стан здоров’я не може. Майнова та моральна шкода, завдана злочином, йому відшкодована – у зв’язку із цим потерпілий заявив про відмову від позову.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні надав покази, відповідно до яких          19 липня 2009 року вранці він спільно із ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 біля магазину «Гном» в ж/м «Свєтлово» вживали спиртне. Через деякий час до них приєднався раніше незнайомий їм ОСОБА_5, який пригостив цигарками й горілкою, та вживав спиртне разом з ними. В потерпілого були гроші та мобільний телефон, він тримався за лівий бік, жалівся, що йому болить, на обличчі ОСОБА_5 сильних тілесних ушкоджень не було – тільки синець та садно. Під час вживання алкоголю до них на нетривалий час підходили підсудні. Куди пішов ОСОБА_5 по закінченню розпивання алкоголю йому не відомо – він цим не цікавився.

Як показала в судовому засіданні свідок ОСОБА_8, 19 липня 2009 року вранці вона разом зі знайомими розпивали спиртне. В цей час до них підійшов незнайомець, назвався ОСОБА_5, почав з ними спілкуватися та вживати горілку.  В ході розмови потерпілий скаржився на біль у лівому боку, крім того в нього на обличчі був синяк та садно. Як закінчилася горілка ОСОБА_5 їх покинув – куди він пішов не знає та того ж дня більше його не бачила.

З наданих в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що              19 липня 2009 року вранці вона разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_6, зустрівши своїх знайомих ОСОБА_9 та ОСОБА_8, вживали спиртне, біля одного з будинків, розташованих в ж/м «Свєтлово». Під час розпивання спиртного, мимо них проходив чоловік, кавказької національності, якому вони запропонували випити горілки. Чоловік, не відмовився, представився ОСОБА_5. Він скаржився на біль в боці, кульгав, крім того в нього було побите обличчя. Коли спиртне закінчилося, попросили потерпілого  придбати ще. Альберт не відмовив. Горілку купували неодноразово, переважно за гроші ОСОБА_5 На стадіон «Олімпійський» ні з ким не ходила, щоб підсудні били потерпілого не бачила.

Згідно показань свідка ОСОБА_7, даних на досудовому слідстві та оголошених в судовому засіданні (а.с. 56 – 57), після вживання алкогольних напоїв вона разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_5 пішли на територію стадіону «Олімпійський». Альберт йшов ззаду них, приблизно на відстані 20-25 метрів. Вона побачила, що в кущах сидять ОСОБА_3 та ОСОБА_4, коли ОСОБА_5 з ними порівнявся – підсудні напали на нього і почали бити. Вони з ОСОБА_8 не втручались і повернулися в компанію, де продовжили вживати спиртне. Що сталося надалі з ОСОБА_5 вона не знає.

Після оголошення зазначених показань, ОСОБА_7 повідомила, що під час допиту на досудовому слідстві вона перебувала в стані алкогольного сп’яніння – можливо через це слідчий неправильно її зрозумів та невірно зафіксував показання. Протокол допиту підписала не прочитавши. На досудовому слідстві говорила те саме, що й в судовому засіданні – на достовірності саме таких показах наполягає.

Згідно показань свідка ОСОБА_9, даних на досудовому слідстві та оголошених в судовому засіданні (а.с. 52 – 53), 19 липня 2009 року вранці він разом із співмешканкою, зустрів знайомих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які запропонували спільно провести час, розпити спиртне. В ході вживання спиртного вони звернули увагу на чоловіка кавказької національності, що проходить мимо них, та запропонували йому разом випити горілки. В ході розпивання спиртного чоловік назвався ОСОБА_5. Вони попросили потерпілого придбати ще пляшку горілки. ОСОБА_5 не відмовив, і, діставши з кишені гроші, дав ОСОБА_6 20 грн., на які він придбав в магазині спиртне і сигарети. В ході розпивання спиртного ОСОБА_6 на деякий час покинув їх компанію і кудись пішов, потім повернувся. Через час потерпілий разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пішли в невідомому напрямі. Альберта цього дня він більш не зустрічав.

Відповідно до протоколів явок з повинною (а.с. 7, 8) ОСОБА_4 та ОСОБА_3 27 липня 2009 року повідомили про скоєння ними 19 липня 2009 року в ранковий час на території стадіону «Олімпійський» в м. Каховка протиправних дій відносно незнайомого їм чоловіка – заволодіння майном останнього та завдання йому тілесних ушкоджень.

В акті та довідці (а.с. 25, 26) вказана вартість викраденого мобільного телефону «Нокіа 6233».

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 06 серпня 2009 року                  № 65/204к (а.с. 35) ОСОБА_5 тупими предметами заподіяні: перелом п’ятого ребра по лівій середньоключичній лінії, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості по критерію тривалості розладу здоров’я; синець на голові, садна на тулубі справа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження могли бути завдані                19 липня 2010 року. Завдання тілесних ушкоджень на голові при падінні з висоти власного зросту вкрай сумнівне.

Згідно протоколів пред’явлення особи для впізнання та фототаблиць до них             (а.с. 39 – 40, 41 – 42) ОСОБА_5 впізнав  ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як осіб, які побивши його, заволоділи його грошима та мобільним телефоном.

Під час ставки віч-на-віч (а.с. 43) ОСОБА_5 вказав, що ОСОБА_3 разом з іншим чоловіком на стадіоні в м. Каховка завдали йому тілесних ушкоджень і заволоділи його майном. ОСОБА_3 не заперечував факт заволодіння майном потерпілого – мобільним телефоном, але з тим, що вони били ОСОБА_5 не згоден.

З протоколу ставки віч-на-віч (а.с. 44) вбачається, що під час проведення цієї слідчої дії ОСОБА_4 підтвердив, що він відібрав гроші в потерпілого та можливо вдарив його в правий бік. Проти тверджень ОСОБА_5 щодо побиття та завдання йому тілесних ушкоджень заперечував.

В протоколі відтворення обстановки і обставин події та фототаблицях до нього (а.с. 60 – 62) відображено, як ОСОБА_4 показує яким чином 19 липня 2009 року був скоєний злочин та розповідає про обставини його скоєння.

Під час досудового слідства ОСОБА_4 повідомив, що вони разом із ОСОБА_3 повалили ОСОБА_5 на землю та ОСОБА_3 вдарив потерпілого, що підтверджується протоколом допиту підозрюваного (а.с. 108).

Дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 187 КК України кваліфіковані невірно – під час судового слідства не встановлений причинний зв’язок між діянням підсудних та одержанням потерпілим середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Так, покази ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, надані в судовому засіданні, свідчать, що на момент зустрічі з ОСОБА_5 (до посягання підсудних на майно потерпілого) останній скаржився на біль в лівому боці, а на обличчі в нього були садно та синець. Показання цих свідків узгоджуються між собою та не заперечуються потерпілим. При цьому ОСОБА_5 повідомив, що перебував в стані сильного алкогольного сп’яніння, та стверджувати, що встановлені експертом тілесні ушкодження були завдані йому саме підсудними, не зміг.

При цьому показання ОСОБА_4, надані ним на досудовому слідстві в якості підозрюваного, матеріали відтворення обстановки та обставин події за його участю, свідчать про застосування підсудними до потерпілого насильства, але не підтверджують настання від дій підсудних негативних наслідків для потерпілого у виді середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

За вказаних обставин суд вважає, що обов’язкова ознака розбійного нападу – насильство, небезпечне для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, не знайшла свого доказового підтвердження.

Дії підсудного ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, так як він скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.

 Дії підсудного ОСОБА_4. необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, так як він скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, вчинене повторно.

Призначаючи покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості й суспільної небезпеки вчиненого злочину та його наслідків, особу ОСОБА_3 (який тяжко хворий), особу ОСОБА_4 (який, судимий за злочин проти власності, належних висновків щодо оцінки своєї поведінки не зробив – скоїв новий злочин через незначний час після постановлення судом попереднього вироку та в період іспитового строку), їх вік, сімейний стан, посередні характеристики, обставини, які пом’якшують покарання, – з’явлення із зізнанням, щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку; обставину, яка обтяжує покарання, – вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

При цьому суд вважає, що покарання підсудним повинне бути призначене у виді позбавлення волі й визнає можливим виправлення та перевиховання ОСОБА_3 без відбування покарання з випробуванням, ОСОБА_4 – в умовах ізоляції від суспільства.

Матеріальна та моральна шкода відшкодована у повному обсязі, про що свідчать розписки потерпілого (а.с. 28, 29, 232, 233), надані ним в судовому засіданні покази та усна заява про відмову від позову. Вказані обставини є підставою для закриття провадження в справі в цій частині.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання – п’ять років позбавлення волі.

В строк покарання зарахувати засудженому попереднє ув’язнення в період з                   28 липня 2009 року по 23 березня 2010 року.

Відповідно до ст. 75, п.п. 3 – 4 ч. 1 ст. 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк –  один рік, зобов’язавши повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання, періодично з’являтись в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.

Запобіжний захід засудженому залишити без змін – підписка про невиїзд.

ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання – п’ять років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 02 лютого 2009 року та остаточно призначити засудженому покарання у виді шести років позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 29 липня               2009 року.

Запобіжний захід засудженому залишити без змін – тримання під вартою.

Прийняти відмову потерпілого ОСОБА_5 від позову до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином (а.с. 24), та провадження у справі в цій частині закрити.

Заходи забезпечення позову і можливої конфіскації майна, застосовані на підставі постанов ст. слідчого по ОВС СЧ відділу «ОВС і ОГ, ЗО» СУ УМВС України в Херсонській області від 08 вересня 2009 року (а.с. 99, 144), скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави судові витрати (а.с. 36) у розмірі по 15,36 грн. з кожного.

На вирок може бути подана апеляція на протязі п’ятнадцяти діб до апеляційного суду Херсонської області через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.

Суддя                                                                                                             Т.А. Марків