У Х В А Л А 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах  

Верховного Суду України у складі: 

 

головуючого Пивовара В.Ф.  суддів Шевченко Т.В, Кузьменко О.Т. за участю прокурора  Парусова А.М.  

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 21 жовтня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на судові рішення щодо ОСОБА_5 

 Вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2007 року  

ОСОБА_5,  

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, 

засуджено за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю, з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 3 роки;  

за ч.2 ст.366 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 1 рік позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 2 роки.  

 На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_5 визначено 1 рік 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його власністю, з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 3 роки. 

 Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на відшкодування матеріальної шкоди 74999,94грн. У задоволенні позову ЗАТ ”Колопапір” відмовлено. 

 Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 9 квітня 2009 року вирок щодо ОСОБА_5 змінено  за епізодом заволодіння майном ЗАТ „Колопапір” на суму 7224 грн. дії засудженого перекваліфіковано з ч.5 ст. 191 КК України на ч.4 ст. 191 КК України і призначено за цим законом покарання із застосуванням вимог ст.69 КК України у виді 1 року позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на 3 роки. Додаткове покарання, призначене судом за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України змінено і визначено його у виді позбавленням права обіймати керівні посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на 2 роки за кожною статтею, залишивши без зміни основне покарання. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_5 визначено 1 рік 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю, з позбавленням права обіймати керівні посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, на строк 3 роки. У решті вирок залишено без зміни. 

 ОСОБА_5 засуджений за те, що він у період з січня до вересня 2002 року, будучи службовою особою  директором ЗАТ „Енергоком-сервіс”, за попередньою змовою з іншими особами, матеріали справи щодо яких виділено в окреме провадження, та невстановленими особами, шляхом зловживання своїм службовим становищем заволодів чужим майном на загальну суму 787789,62 грн. 

 У касаційному поданні прокурор просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_5 та направити справу на новий судовий розгляд у звязку з неправильним застосуванням кримінального закону, порушенням кримінально-процесуального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого внаслідок мякості. Зокрема, зазначає, що суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність у справі доказів про вчинення засудженим злочину у складі організованої групи, внаслідок чого безпідставно виключив із предявленого ОСОБА_5 обвинувачення ч.3 ст.28 КК України. Вважає, що призначення засудженому покарання нижче від найнижчої межі є безпідставним. Крім того, прокурор вказує на порушення апеляційним судом вимог закону, зазначаючи, що ухвала суперечить вимогам ст.377 КПК України, оскільки є немотивованою, а також посилається на те, що при новому апеляційному розгляді порушені вимоги ст.399 КПК України, оскільки обовязкові вказівки, зазначені в ухвалі Верховного Суду України, при новому розгляді враховані не були. 

 Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., пояснення прокурора Парусова А.М., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню, а судові рішення скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з таких підстав. 

 Як видно з кримінальної справи органом досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався у вчиненні злочину у складі організованої групи. Суд не погодився з таким обвинуваченням, та виключив ч.3 ст.28 КК України з обвинувачення. При цьому послався на те, що у справі відсутні докази про вчинення ОСОБА_5 злочину в групі, яка була організована ОСОБА_11, і до складу якої також входили ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інші особи, які не були допитані органом досудового слідства і в суді. В той же час суд не звернув уваги, що у справі наявні показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про те, що в окремих епізодах ці особи брали участь разом із ОСОБА_5. Треба зазначити, що на даний час ОСОБА_11 та ОСОБА_9 предявлено обвинувачення у вчиненні злочинів за тими ж епізодами, що було предявлено ОСОБА_5. За таких обставин, висновок суду про необхідність виключення обвинувачення за ч.3 ст.28 КК України є передчасним. 

 Призначаючи засудженому покарання із застосуванням ст.69 КК України, суд послався на помякшуючі покарання обставини, однак, не взяв до уваги, що він визнав свою вину лише частково, завдані злочинами збитки, які є значними, не відшкодував, що свідчить про відсутність у суду підстав для призначення покарання нижче найнижчої межі санкцій закону.  

 Розглядаючи справу в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції не звернув уваги на порушення вимог закону, допущені судом першої інстанції, та залишив вирок в цій частині без зміни.  

 Отже, у звязку з неправильним застосуванням кримінального закону, на підставі ч.1 ст.398 КПК України судові рішення щодо ОСОБА_5 підлягають скасуванню, а справа  направленню на новий судовий розгляд. Під час нового розгляду суду необхідно повно та всебічно дослідити всі докази по справі, надати їм обєктивної оцінки та відповідно до встановленого правильно кваліфікувати дії засудженого. В разі підтвердження предявленого обвинувачення у повному обсязі, в тому числі і щодо розміру викраденого, призначення покарання із застосуванням ст.69 КК України слід вважати мяким. 

 Керуючись ст.395, 396 КПК України, колегія суддів 

 у х в а л и л а : 

 касаційне подання прокурора задовольнити.  

 Вирок Долинського районного суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 9 квітня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати. Справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі. 

 С у д д і : 

 Пивовар В.Ф.        Шевченко Т.В.       Кузьменко О.Т.