У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

Головуючого Шевченко Т.В.

суддів Драги В.П., Скотаря А.М.

за участю прокурора Матюшевої О.В.

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 15 жовтня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням  прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок апеляційного суду Луганської області від 11 червня 2010 року.

    Цим вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,  громадянку України, не судиму,

засуджено за ч.1 ст.122 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч.4 ст.27 п.11 ч.2 ст.115 КК України ОСОБА_5 виправдано.

            ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України,

згідно зі ст.89 КК України такого, що не має судимості,

засуджено за ч.1 ст.115 КК України на 13 років позбавлення волі; за ч.1 ст.125 КК України на 1 рік виправних робіт. На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів визначено у виді 13 років позбавлення волі.

ОСОБА_5 і ОСОБА_6 засуджено за вчинення таких злочинів.

    14 січня 2010 року у проміжок часу з 12 до 16 години, знаходячись у АДРЕСА_1, під час вживання спиртних напоїв ОСОБА_5 на ґрунті ревнощів завдала своєму чоловікові ОСОБА_7 удари коліном у грудну клітку, заподіявши тілесні ушкодження у виді закритих переломів ребер зліва, які відносяться до середньої тяжкості.

    14 січня 2010 року о 20 годині 15 хвилин ОСОБА_6, знаходячись у тій же квартирі, у стані алкогольного сп`яніння на ґрунті неприязних відносин умисно наніс ОСОБА_7 два удари кулаком в обличчя, спричинивши тілесні ушкодження у виді крововиливу верхньої повіки лівого ока та садна лівої щоки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

    В той же день, в тому ж місці в проміжок часу від 20 години 20 хвилин до 21 години ОСОБА_6 на ґрунті неприязних відносин з метою умисного вбивства ОСОБА_7 накинув йому на шию і рота наволочку, якою намагався задушити потерпілого, а, коли той вчинив опір, здавив його шию руками і таким чином убив ОСОБА_7, смерть якого настала на місці вчинення злочину від механічної асфіксії.

    У касаційному поданні прокурор просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що суд безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_6 з п.11 ч.2 ст.115 на ч.1 ст.115 КК України, а ОСОБА_5 виправдав за ч.4 ст.27 п.11 ч.2 ст.115 КК України, оскільки не надав об`єктивної оцінки тим доказам, які підтверджують вчинення ОСОБА_6  убивства ОСОБА_7 на замовлення ОСОБА_5.

    Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., пояснення прокурора Матюшевої О.В., яка не підтримала касаційне подання і просила залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, а вирок суду зміні з таких підстав.

    Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, ґрунтується на доказах, які були досліджені в судовому засіданні.

    Так, ОСОБА_5 ні на досудовому слідстві, ні в суді не визнавала своєї винності в убивстві ОСОБА_7, хоча не заперечувала, що на ґрунті ревнощів декілька разів вдарила його ногою.

    Свідок ОСОБА_8  підтвердили те, що під час вживання спиртних напоїв в проміжок часу від 12 до 16 години у АДРЕСА_1 ОСОБА_5 дійсно нанесла ОСОБА_7, який сидів на стільці, декілька ударів коліном у груди (т.1 а.с.55-56, т.2 а.с.23-24, 58-61). Ці ж обставини підтвердили свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_9 (т.1 а.с.63-64, т.2 а.с.66-69, т.3 а.с.22-24).

    Згідно з висновком судово-медичної експертизи у ОСОБА_7 було виявлено закриті переломи 4-9 ребер, які відносяться до середнього ступеня тяжкості і могли бути заподіяні за обставин, на які вказали вище названі свідки (т.1 а.с.148-153, т.2 а.с.117).

    Засуджений ОСОБА_6 в судовому засіданні повністю визнав свою винність у заподіянні ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень та його вбивстві на ґрунті неприязних відносин і заперечував те, що ОСОБА_5 замовила йому вбивство ОСОБА_7 за 1000 грн. Пояснив, що на досудовому слідстві обмовив себе і ОСОБА_5, оскільки був ображений на неї за те, що вона розповіла працівникам міліції про вчинене ним вбивство.

Його винність також підтверджується висновком судово-медичної експертизи про те, що смерть ОСОБА_7 настала від механічної асфіксії внаслідок стискання шиї руками, можливо за обставин, на які вказав ОСОБА_6 (т.1 а.с.148-153). Свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_11 пояснили, що 14 січня 2010 року близько 22 години у квартиру до ОСОБА_10 забігла ОСОБА_5 і стала кричати, що вбили її чоловіка і що необхідно викликати “Швидку допомогу”.

    Суд обґрунтовано визнав недостатнім цих доказів для визнання ОСОБА_6 і ОСОБА_5 винними у вчиненні умисного вбивства за обтяжуючих обставин.

    У касаційному поданні  висловлюються сумніви у правдивості показань ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у судовому засіданні, а також вказується на необхідність врахування того, що ОСОБА_5 характеризується як особа з якостями лідера, схильна до агресивної поведінки, на її пальцях виявлено частки від наволочки, що була вилучена  на місці вчинення злочину.

    Ці доводи касаційного подання не можна визнати переконливими, виходячи з наступного. Згідно з ч.2 ст.74 КПК України показання обвинуваченого підлягають перевірці. Визнання обвинуваченим своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтверджені його сукупністю доказів, що є в справі. Як убачається з матеріалів справи, показання ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_5 замовила йому вбивство ОСОБА_7 і обіцяла заплатити 1000 доларів нічим не підтверджується. Тому суд обґрунтовано не взяв їх до уваги при вирішенні питання про доведеність винності засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинів. Всі інші докази, на які прокурор посилається у касаційному поданні, є тільки припущенням про те, що ОСОБА_5 могла бути причетною до вчинення вбивства свого чоловіка, але згідно з ч.2 ст.327 КРПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях. Крім того, враховуючи самі обставини вчинення вбивства, яке відбулося під час спільного вживання спиртних напоїв, після попереднього побиття потерпілого як з боку ОСОБА_5, так і ОСОБА_6, така кваліфікація дій засуджених як вбивство на замовлення викликає сумніви. Тому суд правильно дійшов до висновку про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, а ОСОБА_6 – ч.1 ст.115 і ч.1 ст.125 КК України.

    Покарання обом засудженим призначено у відповідності з вимогами ст.65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особи винних, всіх обставин справи, підстав вважати його явно несправедливим внаслідок м`якості, як про це йдеться у касаційному поданні, немає.

    Керуючись ст.ст.395, 396 КПК України, колегія суддів,

                             у х в а л и л а :

    вирок апеляційного суду Луганської області від 11 червня 2010 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційне  подання прокурора – без задоволення.

    С у д д і :

    Шевченко Т.В.                 Драга В.П.                 Скотарь А.М.