ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010, Україна, місто Київ, вул. Московська, 8
К-20502/06 ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 серпня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Головуючого - Чалого С.Я.
Суддів - Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Гордійчук М.П., Бим М.Є.
При секретарі - Мельник І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві адміністративну справу за касаційною скаргою УПФУ Новоодеського району Миколаївської області на постанову господарського суду Миколаївської області від 31 січня 2006 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 4 квітня 2006 року у справі за позовом УПФУ Новоодеського району Миколаївської області до ВВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Новоодеському районі Миколаївської області про зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2005 року Управління Пенсійного фонду України у Новоодеському районі Миколаївської області звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Новоодеському районі Миколаївської області про зобов'язання відповідача включити невідшкодовану суму пенсій в Акт щомісячної звірки за особливими справами потерпілих, яким за період з 01.02.2005р. по 30.09.2005р. виплачено пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на виробництві та професійного захворювання на суму 1828, 24 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.03.2003р. № 5-4 та від 04.03.2003р. № 4,- органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом з відділенням Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України складають Акт щомісячної звірки витрат особливих справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, і у акті визначають загальну суму витрат, на підставі якого узгоджується Довідка про відшкодування, згідно якої на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду України,
Позивач вказує на те, що відповідач безпідставно відмовив йому у включенні невідшкодованих сум пенсійних витрат на громадян ОСОБА_1. та ОСОБА_2. в Акт щомісячної звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачено по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на виробництві та професійного захворювання, яке вони отримали працюючи на підприємствах СРСР за лютий-вересень 2005 року на суму 1 828. 24 грн., чим порушив ст. 1 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та приписи Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 31 січня 2006 року в задоволенні позову відмовлено в зв'язку з тим, що розрахунки по відшкодуванню витрат на виплату пенсій мають проводитися на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійним фондом України.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 4 квітня 2006 року постанова господарського суду Миколаївської області від 31 січня 2006 року змінена: у позові Управління ПФУ у Ново одеському районі Миколаївської області відмовлено з тих підстав, що відшкодування стразових виплат передбачено тільки особам, які отримали трудове каліцтво чи професійне захворюванні в Україні, а не переселенцям з інших держав колишнього СРСР.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Управління Пенсійного фонду України у Новоодеському районі Миколаївської області подало касаційну скаргу, у якій ставить питання про їх скасування та прийняття нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
У запереченнях на касаційну скаргу відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Новоодеському районі Миколаївської області просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 4 квітня 2006 року залишити без змін, а касаційну скаргу УПФУ Новоодеського району Миколаївської області без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.
За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Доводи відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві про поширення на спірні відносини положень Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 9 вересня 1994 року між частиною держав колишнього СРСР, не є обґрунтованими.
Статтею 2 цієї Угоди передбачено, що відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.
За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Таким чином, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що
страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала
інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх
республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України -
відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від
нещасних випадків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.220,221,229,232 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Новоодеському районі Миколаївської області задовольнити. Постанову господарського суду Миколаївської області від 31 січня 2006 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 4 квітня 2006 року скасувати. Позов Управління Пенсійного фонду України у Новоодеському районі Миколаївської області задовольнити. Зобов'язати відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Новоодеському районі Миколаївської області включити невідшкодовану суму пенсій в Акт щомісячної звірки за особовими справами потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1, яким за період з 01.02.2005р. по 30.09.2005р. виплачено пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на виробництві та професійного захворювання на суму 1828,24 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: