КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-7520/09 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
У Х В А Л А
Іменем України
"21" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Петрик І.Й.
суддів: Зайця В.С., Цвіркуна Ю.І.
при секретарі: Проказіні О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2009 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Солекс»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ,-
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2009 року позов Приватного підприємства «Солекс»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002522330/0 від 07 липня 2008 року було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішенням Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002522330/0 від 07 липня 2008 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач –Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва, звернувся з апеляційною скаргою та просила суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою адміністрацією у Харківській області було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.
За результатами перевірки складено акт від 12 червня 2008 року, в якому зафіксовано порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР, встановлено, що на момент перевірки в залі гральних автоматів знаходились 26 гральних автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи, не опломбовані та не зареєстровані в органах державної податкової служби.
На підставі вказаного вище акту ДПІ у Святошинському районі м. Києва було винесено рішення про застосування передбачених п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»штрафних (фінансових) санкцій № 0002522330/0 від 07 липня 2008 року, згідно якого до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 8 840,00 грн. за виявлене порушення.
Крім того, судом встановлено, що перевірка проведена як планова на підставі відповідного плану перевірок та направлень.
Відповідно до ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Відповідно ч. 2 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу»планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
Відповідно ч. 4 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу»право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Як вбачається з матеріалів справи перевірка здійснювалась на підставі плану перевірок за здійсненням СПД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на червень 2008 року. А отже, колегія суддів приходить до висновку, що вищевказана перевірка була плановою.
Однак, в порушення ч. 4 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу»повідомлення про проведення планової перевірки, за 10 днів, не було направлено на адресу позивача.
Крім того, копія наказу про перевірку перевіряючими, платнику податків не була надана, на відміну від направлення на перевірку в день проведення перевірки під розпис. Копії наказу про проведення планової перевірки в матеріалах справи відсутнє.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що податковим органом порушено процедуру проведення планової перевірки.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
Пунктом 2.1. Порядку встановлено, що до реєстрації приймаються РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що термін служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням термінів реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. N 1315 затверджено Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідно до Положення № 1315 Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі - Державний реєстр) - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва (далі - моделі), які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Отже з викладеного вище, чітко вбачається, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Однак, актом перевірки не встановлено та не з'ясовано наявність відповідного грального автомату (його моделі) у Державному реєстрі еєстраторів розрахункових операцій. Представником відповідача не спростовано факту відсутності даного грального автомату у відповідному Державному реєстрі РРО.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Державна податкова інспекції у Святошинському районі м. Києва не надала відомостей щодо моделей гральних автоматів, які зареєстровані в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій, та які було б обладнано належним запам'ятовуючим пристроєм (фіскальною пам'яттю).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача, на підставі яких останнім було нараховано позивачу штрафні (фінансові) санкції, є помилковими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції –без змін.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва –залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2009 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 28 жовтня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 27 жовтня 2010 року.