Справа № 2а-211/10

                                ПОСТАНОВА

                                         ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

    26 жовтня 2010 року.                Царичанський районний суд Дніпропетровської області, як адміністративний суд, у складі:

    головуючого судді Ритова В.І.

    при секретарі Бережній О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та  зобов’язання вчинити певні дії,

                                                      В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі (надалі УПФУ), в якому просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за 2007 рік та зобов’язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну доплату до пенсії  за 2007-2009 роки в сумі 4 431 гривні 60 копійок.

    На обгрунтування позовних вимог зазначив, що він являється дитиною війни і згідно ст. 6 Закону України № 2195-1У від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна надбавка до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

    Відповідно до п. 2.1 Постанови правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Положення про Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах" від 30 квітня 2002 року № 8-2 основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством. Таким чином, виплата надбавки до пенсії мала здійснюватись відповідачем.

    Всупереч ст. 22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, Законами "Про Державний бюджет України" на 2006 та 2007 роки ді. Ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено відповідно на 2006 та 2007 роки. Пунктом 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12. 2007 року положення ст. 6 закону було викладено в новій редакції і право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено.

    Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення, що призупинили дію статті 6 Закону, були визнані такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) і відповідач мав би нараховувати та виплачувати  30 % мінімальної пенсії за 2007 та 2008 роки, але цього не робив.

    Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 вказаного Закону… становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" становить: з 1 –го січня 380 грн., з 1 –го квітня 406 грн. і з 1 –го жовтня 411 грн, згідно із Законом України "Про Державний бюджет на 2008 рік: з  01.01.2008 року – 470 грн., з 01.04.2008 року – 481 грн., з 01.07.2008 року – 482 грн., з 01.10.2008 року – 489 грн., згідно із Законом України "Про Державний бюджет на 2009 рік": - 1 січня – 544  грн.

    З наведеного розрахунку сума невиплаченої соціальної допомоги за 2007-2009 роки становить 4 431 грн. 60 коп.

    Відповідно до ст. ст. 99 КАС України встановлюється річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Його законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових  актів вищої сили, Законів України і про належні йому, як дитині війни, виплати повідомлено не було, а тому про факт порушення його прав йому стало відомо лише після висвітлення рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007 року. Отже,  про грубе порушення його прав йому стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації у вересні 2010 року.

    В подальшому звернувся з заявою про уточнення позовних вимог, у якій просив зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити йому державну соціальну допомогу по день винесення рішення у справі.

    В судове  засідання позивач не з'явився, у позовній заяві просив справу розглядати у його відсутності.

    Представник відповідача також не з'явилась в судове засідання, звернулася з заявою про розгляд справи у відсутності відповідача в порядку письмового провадження, заявлених позовних вимог не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

    У зв'язку з викладеним, відповідно до норм ч. 6 ст. 128 КАС України суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження.

    Перевіривши справу, суд приходить до наступного висновку.

    На обгрунтування невизнання адміністративного позову представник відповідача у письмових запереченнях посилається на наступні обставини:

    - позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено річний строк позовної давності, а позивачем заявлені позовні вимоги за період, який перевищує три роки, що відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог;

    -ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  мінімальний розмір пенсії за віком встановлено у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Однак, ч. 3 ст. 28 того ж Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно до того ж Закону. Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів трудових пенсій" від 15 квітня 2003 року № 544 також встановлено мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, а саме у розмірі 50 грн. Саме таке підвищення до пенсії і виплачується позивачу в даній справі з 1 січня 2008 року;

    - Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена;

    - відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет.

    Ухвалою суду від 25 жовтня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині поновлення строку позовної давності та зобов'язання вчинити певні дії за період з 2007 року по 28 березня 2010 року залишені без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.

    У даній справі розглядаються позовні вимоги про зобов'язання вчинити певні дії за період з 28 березня по 25 жовтня 2010 року, тобто по день ухвалення постанови по справі.

    Вивчивши надані сторонами докази, даючи їм оцінку у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

    Позивачу в справі у встановленому порядку надано статус дитини війни, він є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (а. с. 6) і ця обставина не оспорюється відповідачем.

    Нормами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" встановлено, що діти війни мають право на підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 % мінімальної пенсії за віком.

    Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", а саме – у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2010 року встановлено прожитковий мінімум 695 грн., з 1 квітня 2010 року – 706 грн.

    На думку суду, відповідач повинен був призначити та виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % саме із зазначених вище розмірів.

    Суд не приймає до уваги посилання відповідача стосовно того, що відповідно до норм ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, як розрахункова величина, застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим Законом, і до такої категорії громадян, як "дитина війни", не застосовуються.

    До такого висновку суд приходить з наступних підстав.

    Нормами ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку суду, не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обрахування пенсій та доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

    У 2010 році будь-яких обмежень дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не встановлено, тому, на думку суду, позовні вимоги підлягають задоволенню.

    Відповідно до норм п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" Пенсійний фонд України та його місцеві органи звільнені від сплати державного мита.

    На підставі викладеного та керуючись ст. ст.  128, 158-163 КАС України, суд

                                                             П О С Т А Н О В И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

    Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області провести перерахування та виплату ОСОБА_1, як дитині війни, підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 28 березня 2010 року по 25 жовтня 2010 року.

    Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі до районного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії даної постанови.

    Головуючий                                                            В.І.Ритов.