Справа № 22ц-4781/10 Головуючий у 1 інстанції Кихтюк Р.М.
Категорія: 27 Доповідач: Свистун О.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ __________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2010 року м.Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Шевчук Л.Я.
суддів - Свистун О.В., Подолюка В.А.,
при секретарі - Матюхіній О.Г.,
з участю: позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання незаконним збільшення відсоткової ставки по кредитному договору та зобов’язання провести перерахунок нарахованих відсотків
за апеляційною скаргою відповідача публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Луцького міськрайонного суду від 2 вересня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
В апеляційній скарзі відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк» вказує на незаконність рішення суду із-за невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 2 вересня 2010 року позов задовольнено.
Постановлено визнати неправомірними дії публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» щодо збільшення в односторонньому порядку з 01 лютого 2009 року відсоткової ставки до 27,48% за кредитним договором № VOF0AK00130348, укладеним 13 жовтня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1
Зобов’язано ПАТ КБ «ПриватБанк» провести ОСОБА_1 перерахунок відсотків у відповідності до попередніх умов вказаного договору без врахування змін щодо зміни відсоткової ставки з 01 лютого 2009 року.
Стягнуто з відповідача в користь ОСОБА_1 24,5 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що кредитний договір з позивачем укладено до внесених змін щодо односторонньої зміни відсоткової ставки і рішення про зміну відсоткової ставки прийнято також до внесення змін, а тому суд безпідставно задовольнив вимоги позивача.
Судом першої інстанції встановлено, що 13.10.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № VOF0AK00130348, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 50409,00 гривень на купівлю автомобіля та у розмірі 13022,32 гривень на сплату інших платежів. Умовами договору передбачено щомісячну сплату відсотків у розмірі 1,34 % на місяць на суму залишку заборгованості і погашення кредиту згідно графіку. Листом від 06 січня 2009 року Банк надіслав ОСОБА_1 лист про збільшення відсоткової ставки за кредитним договором до 27.48 % річних починаючи з 01 лютого 2009 року.
Заслухавши позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, які заперечили апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це відповідає обставинам справи, що 13.10.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № VOF0AK00130348, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти шляхом надання готівки через касу на строк з 13.10.2006 року по 24.10.2011 року включно у вигляді непоновлювальної кредитної лінії в розмірі 50409,00 гривень на купівлю автомобіля, та у розмірі 13022,32 гривень на сплату інших платежів. Умовами договору передбачено щомісячну сплату відсотків у розмірі 1,34 % на місяць на суму залишку заборгованості і погашення кредиту згідно графіку.
Позивач зазначені умови договору виконує, сплачуючи відповідачу суму коштів щомісячно в обумовленому в договорі розмірі.
З матеріалів справи вбачається, що 06 січня 2009 року банк надіслав позивачу повідомлення про те, що з 01.02.2009 року Банк в односторонньому порядку змінює розмір відсотків за користування кредитом. При цьому Банк покликався на п. 2.3.1 кредитного договору, згідно якого банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юктури ринку, грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більш ніж на 10 відсотків у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ).
Про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом банк протягом 7 календарних днів повинен був надіслати письмове повідомлення з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки, як це передбачено в цьому ж пункті кредитного договору.
Згідно із ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, яка діє з 10.01.2009 року, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Одночасно, згідно ч. 4 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», якою дана стаття була доповнена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» № 661-VI від 12.12.2008 року, банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.
Таким чином, всі рішення банку у будь-якій формі ( постанова,
рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в
односторонньому порядку після 10 січня 2009 року є неправомірними (рішення
Конституційного суду України від 09.02.1999 р. №1-рп/99 «У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.І ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)»;
Отже, покликання відповідача, що банк в січні надіслав повідомлення про підвищення відсотків за кредитним договором з лютого 2009 року з вказівкою, зокрема, на те, що ще у грудні 2008 р. банком прийнято таке рішення, і на підставі цього банком в наступному зроблені перерахунки процентів за договором не можуть братись до уваги, оскільки суперечать вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів приходить до висновку, що врахувавши наведені обставини та норми закону, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем порушені права позивача щодо збільшення банком в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитним договором, а тому підставно задоволив позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319, 218 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 02 вересня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді