Ф
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Постанова
І м е н е м У к р а ї н и
27 жовтня 2010 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого – судді Андрушкевича С.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі адміністративну справу апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Корольовського районного суду Житомирської області від 02 липня 2010 року про адміністративне правопорушення за ст. 122-5 КУпАП по справі щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя
АДРЕСА_1
приватного підприємця,
в с т а н о в и в:
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 19 лютого 2010 року близько 17 год.30 хв. на 63 км автодороги Житомир-Могилів-Подільський в с. Комсомольське Козятинського району Вінницької області керував автомобілем НОМЕР_1 на якому був встановлений спеціальний звуковий пристрій „Сирена”, чим порушив визначений порядок встановлення і використання на транспортних засобах спеціальних звукових сигнальних пристроїв, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст.122-5 КУпАП, за що на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 1000 (одна тисяча ) грн..
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив поновити йому строк для апеляційного оскарження вищезгаданої постанови, поскільки до суду його не викликали і про накладене на нього стягнення за наявність спеціального звукового пристрою на автомобілі він дізнався випадково.
В апеляційній скарзі на постанову судді Дорошенко О.А. просив скасувати постанову суду та звільнити його від адміністративної відповідальності, закрити провадження в справі. Вказував , що спеціальний звуковий пристрій він на автомобілі не встановлював, не користувався ним і навіть не знав , що такий пристрій було встановлено. На обгрунтування цього також вказував, що автомобіль йому не належить , він його орендує у ОСОБА_2 згідно договору, в якому про встановлений звуковий пристрій нічого не вказано. Вважав , що його вини у вищезгаданому правопорушенні немає.
Ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови суду підлягає поновленню, скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно наявного в матеріалах справи (а.с.3) повідомлення про розгляд справи , ОСОБА_1 таке було направлено, однак будь-яких відомостей про його отримання скаржником в справі немає. .За таких обставин, коли скаржник наполягає на тому , що він не отримував повідомлень, суд поновлює йому строк на оскарження.
Як вбачається з матеріалів справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-5 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АВ № 100018 та письмовими поясненнями правопорушника. При призначенні адміністративного стягнення суд врахував те, що ОСОБА_1. працює, його ставлення до вчиненого, застосувавши ст. 27 КУпАП.
Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст. ст. 33-35 КУпАП України.
За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 289, 293 , 294 КУпАП , апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в:
Поновити ОСОБА_1 строк на подачу апеляційної скарги на постанову суду від 28 квітня 2010 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Корольовського районного суду м.Житомира від 28 квітня 2010 р. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.122-5 КУпАП України – без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: