Справа № 2а –642 /2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11” травня 2010 року Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі: головуючого – судді Рафальського Й.Л.
розглянувши у в м. Коростені в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 , яка діє особисто а також в інтересах неповнолітньої дитини до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, суд, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати дії УПСЗН Коростенської міської ради неправомірними та стягнути з відповідача кошти, які передбачені ст.37 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ за період з 01.02.2008 року по 01.02.2009 року та по ст. 39 цього ж Закону за період з 01.01.2006 року по 01.01.2009 року мотивуючи це тим, що вона та її неповнолітня дитина є потерпілими від Чорнобильської катастрофи, що проживають, а вона працює в зоні гарантованого добровільного відселення.
Позивачка вважає, що проведення виплат в твердих сумах, встановлених Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, а не в розмірах визначених ЗУ “Про статус і соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ порушує її права.
В судове засідання позивачка не з»явилась, надала заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутність, вимоги позову підтримує в повному обсязі, з підстав зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача УПСЗН Коростенської міської ради в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просить провести розгляд справи у його відсутність, позов не визнає .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково , виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка та її неповнолітня дитина проживають, а вона працює в м. Коростень - зоні гарантованого добровільного відселення та є потерпілими від Чорнобильської катастрофи , таким чином вона має право на отримання коштів в розмірах, що передбачені ст..ст. 37,39 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тобто у спірний період часу, ці доплати та допомоги виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ громадянам, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення , проводиться доплата в розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісяця.
Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення, проводиться доплата в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат у зоні гарантованого добровільного відселення.
Заборгованість по ст.. 37 підлягає стягненню за період з 1.02.2008 року по 01.02.2009 року та за ст..39 за період з 1.01.2007 року по 01.01.2009 року за виключенням коштів за 2006 рік, оскільки дія вказаних норм за вказаний рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати була зупинена згідно із Законом № 3235 –IV ( 3235-12) від 20.12.2005 року « Про держаний бюджет України на 2006 рік».
При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах, а саме: 1.01.2009 р. – 605 грн.; 1.04.2009 р. - 625 грн.; 1.07.2009 р. - 630 грн.
В зв’язку з викладеним, розмір недовиплачених позивачці коштів, передбачених ст.37 вищевказаного Закону у розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісяця, за мінусом одержаних коштів по 2.10 грн. ( 12 міс. х 4.20 грн. = 50.40 грн.) , становить:
-з 1.02.2008р. по 01.04.2008р. – (515 грн. х 40 % х 2 ) х 2 міс. = 824грн.
-з 1.04.2008р. по 01.10.2008 р. – (525 грн. х 40% х 2 ) х 6 міс. =2520 грн.
-з 1.10.2008р. по 01.12.2008р . – (545 грн.х 40 % х 2) х 2 міс. =872 грн.
-з 1.12.2008р. по 01.02.2009 р. – (605 грн. х 40% х 2 ) х 2 міс. =968 грн.
а всього – 5184 грн.
Таким чином: 5184- 50.40 = 5133.60 грн.
Передбачених ст. 39 Закону у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат щомісяця, за
мінусом одержаних коштів по 10.50 грн. щомісяця, -( 24міс. х 10,50 = 252 грн .), виходячи з розрахунку становить :
-з 1.01.2007 р. по 01.04.2007 р. – (400 грн. х 2) х 3 міс. = 2400 грн.
-з 1.04.2007 р. по 01.07.2007 р. – ( 420 грн.х2 ) х 3 міс. = 2520 грн.
-з 1.07.2007 р. по 01.10.2007 р. _ (440 грн. х 2 ) х 3 міс. = 2640 грн.
-з 1.10.2007 р. по 01.01.2008 р. – (460 грн. х 2 ) х 3 міс.= 2760 грн.
-з 1.01.2008р.по 01.04.2008р. –(515грн.х2) х 3 міс.= 3090 грн.
-з 1.04.2008р.по 01.10.2008р. – (525грн.х2)х 6 міс. = 6300 грн.
-з 1.10.2008р.по 01.12.2008р. – (545грн.х2) х 2 міс.= 2180 грн.
-з 1.12.2008 р.по01.01.2009р. – (605грн.х2) х 1 міс. = 1210 грн.
а всього –23100 грн.
Таким чином : 23100 – 357 = 22848 грн.
Разом : 5133.60 + 22848 = 27981.20 грн.
Згідно ст. 11 КАСУ “ Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі , якщо це необхідно для повного захисту прав , свобод та інтересів сторін та третіх осіб, про захист яких вони просять” . Суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог з врахування інтересів неповнолітньої дитини.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, та відповідно до проведеного судом розрахунку, за весь спірний період часу розмір заборгованості складає – за ст.. 37 ЗУ «Про статус…» ( за мінусом отриманих коштів – 50.40 грн.) – 5133.60 грн. за період з 1.02.2008 року по 01.02.2009 року та ст. 39 ЗУ «Про статус…» ( за мінусом отриманих коштів – 252 грн.) – 22848 грн., за період з 1.01.2007 року по 01.01.2009 року , а всього 27981.20 гривень.
Відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм пов»язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року , зазначені кошти проводяться за місцем основної роботи та по місцю проживання громадян розпорядниками бюджетних коштів, визначених для цілей, визначено безпосередньо управління праці та соціального захисту населення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.7-12,158–163, 167, 254 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.ст.37, 39 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, Постановою Кабінету Міністрів України № 987 від 20.06.2000 року “Про затвердження порядку використання коштів фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення”, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково .
Визнати дії УПСЗН Коростенської міської ради неправомірними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 невиплачені кошти, передбачені ст.. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в сумі 5133 ( п”ять тисяч сто тридцять три ) гривні 60 копійок за період з 01.02.2008 року по 01.02.2009 року та за ст.. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в сумі 22848 ( двадцять дві тисячі вісімсот сорок вісім ) гривень за період з 1.01.2007 року до 01.01.2009 року.
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Суми стягнути без відрахування податків та інших обов»язкових платежів.
Копію рішення направити сторонам.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про оскарження, яка подається до суду протягом десяти днів.
Суддя: