справа   № 2-903/10

РІШЕННЯ

Іменем   України

14 жовтня  2010 року                                

Андрушівський  районний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді Брагіна В.І.

при секретарі - Лавренчук Л.М.

з участю: позивача – ОСОБА_1,відповідача – ОСОБА_2,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

     Позивач звернулася до суду з позовом,зазначила,що перебуває з відповідачем в шлюбі,зареєстрованого в міському відділі РАЦС Житомирського обласного управління юстиції 21 серпня 2004 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З травня місяця сторони проживають окремо, причиною тому стали постійні сварки, негативне ставлення відповідача до позивача. За таких обставин позивач вважає,що сім’я розпалась остаточно та поновлена бути не може.

     Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі обґрунтувавши їх наведеними в позові обставинами, просила шлюб розірвати.

     Відповідач в судовому засіданні позов визнав,проти задоволення не заперечував.

     Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає,що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Згідно ст.112 Сімейного кодексу України,шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з подружжя, інтересам їхніх дітей,що мають істотне значення.  

     Як встановлено в судовому засідання сторони припинили шлюбні відносини з травня 2010 року з причини постійних сварок та негативного ставлення відповідача до позивача. За час окремого проживання мір до поновлення сімейних відносин ніхто із сторін не приймав.

     Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння,а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.

     Суд вважає встановленим,що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім’ї та поновлення шлюбних відносин неможливо, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушенні їхні особисті права та права їхніх дітей.

     Суд вирішуючи питання про розірвання шлюбу вважає за необхідне з’ясувати прізвище подружжя після розірвання шлюбу. Позивачем надана заява про залишення їй прізвища, яке вона отримала під час реєстрації шлюбу.

     Відповідно до ст. 113 СК України, позивачу залишити прізвище, яке вона отримала під час реєстрації шлюбу, що розривається, ОСОБА_1    

     Керуючись ст.ст. 104,105,110,112,113 СК України,ст.ст.209,213-215,218,223 ЦПК України,суд,-

вирішив:

     Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

     Розірвати шлюб між громадянами України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 21 серпня 2004 року в міському відділі РАЦС Житомирського обласного управління юстиції за актовим записом № 1075.

     ОСОБА_1 залишити прізвище яке вона отримала під час державної реєстрації шлюбу, що розірвано – ОСОБА_1.

     Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

     Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення ,якщо його не скасовано,набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

  Суддя :