Справа № 2-9138/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2010 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Вайновського А.М.,
при секретарі Григор А.Г..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
третя особа – Четверта маріупольська державна нотаріальна контора, -
В С Т А Н О В И В:
17 серпня 2010 року позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача, в особі Маріупольської міської ради, а також відповідача ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за законом. В обґрунтування вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір ОСОБА_4, після смерті якої залишилось спадкове майно у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1, належного померлій на праві власності. Позивачка та її брат - відповідач ОСОБА_3 є спадкоємицями майна першої черги після смерті матері. Брат у встановлений законодавством строк відмовився від прийняття спадщини на її користь. Однак, випробовуючи труднощі у оформленні своїх спадкових прав, у зв’язку із наявністю на території домоволодіння самовільно зведених споруд: сараю літ. З-1 та гаражу літ. И-1, позивачка просить визнати за собою в порядку спадкування за законом право власності на домоволодіння, включаючи зазначені самовільно зведені об’єкти нерухомості.
В подальшому позивачкою було змінено позовні вимоги, в остаточній редакції яких просила визнати за собою в порядку спадкування за законом після смерті матері право власності на самовільно зведені об’єкти нерухомості: сарай літ. З-1 та гараж літ. И-1, що розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1.
Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги кінцевої редакції позову підтримала у повному обсязі. Просила позов задовольнити.
Представник відповідача Маріупольської міської ради Тарасова А.С., яка діє за довіреністю, у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення пред’явлених вимог.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні, не заперечуючи проти пред’явлених позовних вимог, пояснив, що у встановлений законом строк для прийняття спадщини він звернувся до нотаріальної контори із заявою про відмову від її прийняття на користь своє сестри – позивачки ОСОБА_1.
Представник третьої особи – Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори у судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність.
Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, представника Маріупольської міської ради та відповідача ОСОБА_3, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності серії АВЕ № 400641, нотаріально посвідченого від 15.09.1999 року за реєстровим № 2-2088, свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 НОМЕР_1, нотаріально посвідченого від 15.09.1999 року за реєстровим № 2-2089, зареєстрованих Маріупольським БТІ від 23.09.1000 року за реєстраційним № 25825, домоволодіння АДРЕСА_1 на праві власності зареєстроване на ім’я ОСОБА_4.
Згідно із договором про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на право приватної власності, посвідченого Четвертою Жданівською державною нотаріальною конторою від 27.03.1965 року за реєстровим № 1750 , земельна ділянка АДРЕСА_1, площею 487 м2, надавалась ОСОБА_6.
При обстеженні домоволодіння АДРЕСА_1 техніком Маріупольського БТІ було встановлено наявність самовільно зведених споруд: сараю літ. З-1 та гаражу літ. И-1, що підтверджується відповідною довідкою БТІ № 102 від 21.04.2010 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушення будівельних норм і правил.
За висновком будівельно-технічної експертизи № 46 від 13.06.2010 року, конструкції самовільно зведених споруд: сараю літ. З-1 та гаражу літ. И-1 , що розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_3 не суперечать вимогам державних будівельних норм України, за виключенням п. 3.25 ч. 3 ДБН 360-92**, а саме, відстань до сусідньої межі земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни гаражу літ. И-1 менше 1,0 м.
Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Як вбачається з заяв від 25.04.2000 року, посвідченої КСН № 5 від 01.11.2000 року та заяви від 23.07.2010 року, власник домоволодіння № АДРЕСА_2 – ОСОБА_7, не заперечує проти розміщення гаражу літ. И-1, що розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1, на відстані менш ніж 1,0 м від межі суміжного землекористування.
Порушень прав, свобод чи законних інтересів інших осіб судовим розглядом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5, виданим Орджонікідзевським відділом РАЦС Маріупольського МУЮ Донецької області від 05.12.2009 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, про що вчинено актовий запис № 1676.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2, виданого Орджонікідзевським РАГС м. Жданова від 28.03.1960 року, ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5, про що вчинено актовий запис № 382. Батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_4.
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_3, виданого Орджонікідзевським РАГС м. Жданова від 17.11.1954 року, ОСОБА_3 народивсяІНФОРМАЦІЯ_6, про що вчинено актовий запис № 1434. Батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_4.
Згідно із довідкою № 1061-03-60, виданою Маріупольським міським відділом РАЦС Донецького обласного управління юстиції від 04.11.2004 року, ОСОБА_8 у шлюбі із ОСОБА_9 від 06.02.1986 року набула прізвища «ОСОБА_1», актовий запис № 428.
За відомостями Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори від 25.09.2010 року у провадженні нотконтори перебуває спадкова справа № 182/10 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4. Заяву про прийняття спадщини подано ОСОБА_1. Заяву про відмову від спадщини подано ОСОБА_3. Свідоцтва про право на спадщину.
Таким чином, суд вважає, що зібрані та досліджені в ході судового розгляду докази у своїй сукупності свідчать про обґрунтованість вимог ОСОБА_1, а тому задовольняє її позов у повному обсязі.
Визнання відповідачами пред’явленого позову не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права, свободі чи законні інтереси інших осіб.
На підставі ч. 5 ст. 376, ст.ст. 1261, 1268 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 60, 174, 213, 215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, на самовільно зведені: сарай літ. З-1 та гараж літ. И-1 , що розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя ____________________ А.М. Вайновський