Справа №  1309/2-215/11                              Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б. М.  

Провадження №  22-ц/1390/2643/12           Доповідач в 2-й інстанції:   Савуляк  Р.  В.  

Категорія 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:                       

                      головуючого: судді Савуляка Р.В.,

                      суддів:  Богонюка М.Я., Приколоти Т.І.,

                      секретаря: Рванцовій О.О.,

                      з участю: представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»- Ковальчук Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль`на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 листопада 2011 року,-

ВСТАНОВИЛА:

22 листопада 2008 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль`звернувся з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/1352/82/50283 від 04 липня 2007 року,  у якому, з урахуванням збільнених позовних вимог, просили стягнути з відповідачів  80 786,41 доларів США та судові витрати      (т.1 а.с.57-59,100-101).

          11 вересня 2009 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_1 , за участю третіх осіб на стороні позивача – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 у якому з урахуванням збільшених позовних вимог просив визнати надійсними:

договір кредиту № 014/1352/82/50283 від 04 липня 2007 року укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль`та Секретом Г.В.;

договір поруки № 014/1352/82/50283/1 від 04 липня 2007 року укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль`та Топчієм В.В.

договір іпотеки  №1553/1352/32570 від 04 липня 2007 року укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль`та Топчієм В.В., в частині передачі в іпотеку  двокімнатної квартири   АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 ;

довіреність від 26 червня 2007 року, видану ОСОБА_3 на їм`я ОСОБА_2 вчиняти від його імені договори пов`язані з договором кредиту, поруки та іпотеки належного йому майна, зокрема: частки квартири   АДРЕСА_1 (т.1 а.с.2-3, 182, т.2 а.с.2).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 08 червня 2010 року зазначені справи об`єднані в одне провадження.

Оскаржуваним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 30 листопада 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано частково недійсною довіреність від 26 червня 2007 року в частині надання ОСОБА_3 повноважень ОСОБА_2 , визначених у довіреності, яка посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Урумовою Ж.М.         

Визнано недійсним договір іпотеки №1553/1352/325570 від 04 липня 2007 року, укладеного між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Урумовою Ж.М.

В решті заявлених позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсними кредитного договору № 014/1352/82/50283 та договору поруки № 014/1352/82/50283/1 від 04 липня 2007 р. - відмовлено за безпідставністю.

Позов Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задоволено.  

Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором №014/1352/82/50283 від 04 липня 2007 року в сумі 80 786,41 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 615 511 гривень 66 копійок.

Стягнуто із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" судовий збір - 1 700 гривень, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи  -  30 гривень.

Рішення суду оскаржило ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

В апеляційній скарзі посилається на те, що психічний стан ОСОБА_3  на момент укладення договору поруки та кредиту від 04 липня 2007 року не має правового значення, оскільки дані правочини ним не укладалися. Квартира АДРЕСА_1 в іпотеку не передавалася. Сторони ( ОСОБА_2 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») діяли від власного імені і не вирішували прав та обов`язків ОСОБА_3 .

Договір іпотеки від 04 липня 2007 року укладався між ВАТ  «Райффайзен Банк Аваль`та Топчієм В.В., який діяв від імені ОСОБА_3

Довіреність від імені ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_4 про надання повноважень ОСОБА_2 від їх імені укласти договір іпотеки видана 26 червня 2007 року. В той же час, у висновку судово - психіатричної експертизи від 05 січня 2011 року відсутні дані щодо психічного стану ОСОБА_3 на момент підписання ним  довіреності від 26.06.2007 року.

Судом необґрунтовано та безпідставно прийнято заяву ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог, зокрема, щодо визнання недійсною довіреності від 26.06.2007 року  на стадії розгляду справи, що слід розуміти як нові позовні вимоги, які мали бути оформлені одночасно з відмовою від раніше заявлених вимог. У даному випадку, позивач мав пред`явити окремий позов до належного відповідача про визнання недійсною зазначеної довіреності.

Просить рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 листопада 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль`Ковальчук Л.О. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити із наступних підстав.

  Відповідно до ст.308 ЦК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення  з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 04 липня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(на даний час ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») (кредитором)  та   ОСОБА_1 (позичальником) було укладено договір № 014/1352/82/50283 згідно умов якого Банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної лінії з лімітом 57 834 доларів США, на строк до 04 липня 2017 року, із сплатою 13,500% річних (т.1 а.с.62-67).

В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за даним кредитним договором  між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль`та Топчієм В.В., 04 липня 2007 року був укладений договір поруки за умовами якого останній взяв на себе зобов`язання  перед Банком відповідати по боргових зобо`язаннях ОСОБА_1 (т.1 а.с.68).

Оскільки позичальник не повертав кредит та проценти за кредитом,  Банк звернувся з позовом до боржника та поручителя  про стягнення заборгованості, в сумі 80 786,41 доларів США, що еквівалентно 615 511,66 гривень в солідарному порядку, і суд обґрунтовано стягнув дану заборгованість із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В  цій частині рішення суду сторонами не оспорюється.

Крім того, з метою виконання зобов`язань за кредитним договором № 014/1352/82/50283 від 04 липня 2007 року, між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль`та Топчієм В.В., що діяв від свого імені та від імені ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , на підставі довіреності від 26 червня 2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Урумовою Ж.М., 04 липня 2007 року укладено договір іпотеки, за умовами якого, ОСОБА_2 виступив перед Банком майновим поручителем ОСОБА_1 , і передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

Із акту №1 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 05 січня 2011 року встановлено, що ОСОБА_3 страждає стійким хрочінним психічним розладом у формі органічного маячного розладу з поліморфорними судомними нападами нерівномірної частоти з наростаючими психоорганічним синдромом і в момент укладання договорів поруки та кредиту –станом на 04 липня 2007 року,  не міг усвідомлювати значення своїх дій та керуватися ними.

Із аналізу мотивувальної частини судово-психіатричноїх експертизи від 05.01.2011 року убачається, що психічний розлад ОСОБА_3 носить стійкий хронічний характер. З 2006 року він регулярно оглядався лікарем-психіатром та двічі перебував на стаціонарному лікуванні  у психіатричній лікарні. Незважаючи на лікування, в клінічній картині  захворювання ОСОБА_3 домінували маячні  переживання, розлади емоційно-вольової сфери, судомні напади  набули поліморфного характеру, наростали явища інтелектуально-мнестичного заниження. При таких розладах відбувається викривлене сприйняття оточення, порушується здатність  планувати та передбачати наслідки власних вчинків, правильно оцінювати власні потреби та ставлення до себе інших осіб і відповідно унеможливлюють адекватно оцінювати цивільно-правові ситуації.

Тобто, психічне захворювання ОСОБА_3 мало триваючий характер, виникло ще до часу підписання ним довіреності від 26.06.2007 року, за умовами якої він уповноважив ОСОБА_2 виступати від його імені майновим поручителем   ОСОБА_1 та передати ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в іпотеку належну йому на праві спільної сумісної власності  квартиру АДРЕСА_1 . Тому суд першої інстанції на підставі ст.ст.203,225 ЦК України обґрунтовано визнав  частково недійсною довіреність від 26 червня 2007 року, в частині надання ОСОБА_3 повноважень ОСОБА_2 , визначених у довіреності, та визнав недійсним договір іпотеки №1553/1352/325570 від 04 липня 2007 року, укладеного між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 , в повному обсязі, оскільки частки власників у даній квартирі не визначені.

Доводи апеляційної скарги стосовно порушення судом першої інстанції процесуальних норм при прийнятті позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсною довіреності від 26.06.2007 року є безпідставними. У даному випадку, позивач скористався своїми правами передбаченими  ст.31 ЦПК України -  протягом усього часу розгляду справи збільшувати розмір позовних вимог, і суд підставно прийняв їх та розглянув. Такими ж правами скористався ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», подаючи заяву про збільшення позовних вимог, щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/1352/82/50283 від 04 липня 2007 року до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т.1 а.с.100).

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.5 ст.1057 -1 ЦК України визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов`язання повернути кредитодавццю  кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного  договору недійсним –після виконання повернути кредитодавцю кошти в розмірі, визначеному судом відповідно до частини першої цієї статті.

Відтак, підлягає до задоволення заява ПАТ «Райффайзен Банк Аваль`про накладення арешту на майно, яке було предметом застави -  квартира за адресою АДРЕСА_2 , що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , до виконання зобов`язання  позичальника за кредитним договором № 014/1352/82/50283 від 04 липня 2007 року.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон, та дотримано процедуру розгляду справи встановленої ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування  суду колегія суддів не убачає.

            Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.214, ст.ст.315,317,319  ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

         Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»- відхилити.

          Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 листопада 2011 року –залишити без змін.

Заяву Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль`про накладення арешту на майно задовольнити.

Відповідно до ч.5 ст.1057-1 ЦК України накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

           Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги.

            Головуючий :                                                             Савуляк Р.В.

            Судді:                                                                          Богонюк М.Я.

                                                                                                 Приколота Т.І.