Справа №  1319/2-2508/11                              Головуючий у 1 інстанції: Мичка Б.Р.  

Провадження №  22-ц/1390/1975/12           Доповідач в 2-й інстанції:   Федоришин  А.  В.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року                                                м. Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - Федоришина А.В.,

суддів: Берези В.І., Павлишина О.Ф.,

при секретарі –Дідусю О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднаного автогаражного кооперативу №8 (далі –ОАК №8) про відшкодування майнової та моральної шкоди -

в с т а н о в и л а :

оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні зазначеного позову, яким ОСОБА_1 просив стягнути із відповідача 5000 грн. на відшкодування майнової та 2000 грн. - моральної шкоди, заподіяної унаслідок участі в низці судових процесів з відповідачем, рішення в яких приймалися на його користь.

Рішення оскаржив ОСОБА_1 , просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його вимог. Зі змісту апеляційної скарги випливає, що суд першої інстанції невірно встановив обставини справи, а відтак його висновки не відповідають фактичні обставинам справи. Посилається на те, що в результаті участі у численних судових засіданнях, пов`язаних із розглядом низки позовів як його до відповідача, так і відповідача –до нього, він ніс витрати на правову допомогу, на проїзд до суду, був відірваний від виконання службових обов`язків і ніс моральні страждання.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги колегія суддів не знаходить законних підстав для її задоволення з огляду на викладені мотиви.

Із позовної заяви ОСОБА_1 убачається, що підставою для стягнення із відповідача коштів на відшкодування майнової та моральної шкоди були його витрати, які він поніс під час розгляду інших цивільних справ за його позовом до відповідача та за позовами ОАК №8 до нього, а саме: витрати на правову допомогу, на проїзд до суду, був відірваний від виконання службових обов`язків. Крім цього ОСОБА_1 убачає заподіяння йому моральної шкоди душевними стражданнями, яких він зазнав під час розгляду цих справ.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції вірно послався на ст. 22 ЦК України, яка визначає поняття збитків і зазначив, що спричинені негативні наслідки для ОСОБА_1 не є такими, що мають захищатися у даній справі.

При цьому обґрунтовано зазначив, що витрати, які поніс ОСОБА_1 (на правову допомогу, для явки до суду, оплата робочого часу), є пов`язаними із розглядом інших цивільних справ, у яких він був стороною, а відтак розподіл їх у відповідності до ст. 88 ЦПК України, мав відбуватися у межах розгляду даних справ.

Якщо доля цих судових витрат не була вирішена, ОСОБА_1 вправі звернутися до суду із відповідною заявою про ухвалення додаткового рішення (п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України).

Частиною першою статті 23 ЦК України встановлено, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною другою цієї норми визначено зміст моральної шкоди.

Як убачається із позовної заяви ОСОБА_1 , підставою для відшкодування моральної шкоди він убачає наявність переживань, душевних страждань, які він поніс у зв`язку із розглядом цивільних справ за його участю.

Однак наведені вище норми матеріального права наявність цих обставин не пов`язують із настанням моральної шкоди. Крім цього слід зазначити, що звернення до суду за захистом свого права гарантовано Конституцією України і тому участь ОСОБА_1 у справах за позовом іншої особи не може бути розцінено як заподіяння йому моральної шкоди. Навіть у тому разі, якщо вимоги до ОСОБА_1 були визнані безпідставними і у позові відмовлено.

Таким чином колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків місцевого суду і тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 317 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: