Справа № 1318/3077/12 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11/783/357/13 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого - ОСОБА_2 ;
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
прокурора - ОСОБА_5 ;
при секретарі - ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_8 на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 січня 2013 року,-
в с т а н о в и л а:
Ц и м в и р о к о м: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, військово незобов`язаного,-
визнано винним та засуджено:
за ст. 121 ч.1 КК України на 5 (п`ять) років позбавлення волі; за ст. 296 ч. 4 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі;
за ст. 263 ч.2 КК України на 1 (один ) рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання остаточну міру покарання ОСОБА_7 обрано - 6 ( шість ) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 вирішено рахувати з 14.03.2011 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 залишено до вступу вироку в законну силу попередню - тримання під вартою.
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, /на утриманні має малолітню дитину/, не працюючого, військово не зобов`язаного, судимого 02.08.2004 р. Самбірським міськрайонним судом Львівської області за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ч.2 ст.317, ч.3 ст.185 ст.70 КК України на сім років позбавлення волі /звільненого з місць позбавлення волі умовно-достроково Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 14.11.2008 року з невідбутою частиною покарання терміном на 2 роки 2 місяці 18 днів/,-
визнано винним та засуджено:
за ст. 296 ч.2 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
Приєднано ОСОБА_11 частково невідбуте покарання визначене вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 02.08.2004 року.
На підставі ст. 71 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_11 обрано 3 ( три) роки позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_11 змінено з підписки про невиїзд на тримання під вару, взявши його під варту із залу суду.
Речові докази - джинсові штани, куртку спортивну, два чорні черевики, ремінь чорного кольору, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_12 , повернуто потерпілому.
Речові докази - марлевий тампон, клаптик коміру та чотири ножі, які згідно накладної №356 від 07.02.2011 року знаходяться в камері зберігання Самбірського МВ ГУ МВС України у Львівській області, - знищити після вступу вироку в законну силу
Стягнуто з ОСОБА_7 в користь НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області судові витрати у сумі 600 (шістсот) гривень 00 коп. за проведення експертиз.
Стягнуто з ОСОБА_11 , в користь НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області судові витрати у сумі 281 грн. 76 коп. за проведення експертиз.
Згідно вироку суду 20 січня 2011 р., близько 19 год., ОСОБА_7 , в групі зі своїм братом ОСОБА_11 , в АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та, знаходячись у місцевому магазині-барі ПП " ОСОБА_13 ", разом зі своїми близькими та знайомими, нехтуючи загально прийнятими нормами поведінки в громадських місцях, розпочали конфлікт з ОСОБА_12 , під час якого, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, в приміщенні магазину-бару "Папуга", виражаючись на адресу ОСОБА_12 нецензурними словами, наносили йому удари руками в обличчя, спричинивши легкі тілесні ушкодження. Під час бійки перекинули пластиковий столик та розламали два стільці, на прохання директора бару ОСОБА_14 припинити свої хуліганські дії не реагували, що призвело до передчасного закриття даного закладу.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 , вийшовши з приміщення магазину-бару, пішов до себе додому, звідки взяв ніж, який є холодною зброєю, дозволу на носіння та зберігання якого у нього не було, повернувся до вказаного бару, де на вулиці цим ножем наніс ОСОБА_12 удари, спричинивши останньому множинні ножові поранення правого стегна з пораненням гілки стегнової артерії, що супроводжувалось гіповолемічним шоком важкого ступеня тяжкості, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та здоров`я в момент їх спричинення.
Державним обвинувачем подано апеляцію, в якій просить скасувати вирок суду першої інстанції, у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засуджених, в наслідок м`якості. Не оспорюючи доведеності вини засуджених та правильності кваліфікації їх дій, в своїй апеляції прокурор покликається на те, що районним судом не дотримано вимог ст. 65 КК України. Просить поставновити новий вирок, яким призначити: ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 121 КК України - 5 років позбавлення волі, а ч. 2 ст. 263 КК України - 2 роки позбавлення волі, за ч. 4 ст. 296 КК України - 4 роки позбавлення волі та згідно ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити покарання 7 років позбавлення волі; ОСОБА_11 призначити покарання за ч. 2 ст. 296 КК України 3 роки позбавлення волі. Згідно ст.. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Самбірського районного суду Львівської області від 02.08.2004 року і остаточно призначити покарання - 4 роки позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_7 у своїй апеляції просить змінити вирок суду першої інстанції та призначити більш м`яке покарання застосувавши до нього до нього ст. 69 КК України. Вважає обране покарання надто суворим, оскільки на думку апелянта судом при визначенні міри покарання не враховано його особу, ступінь тяжкості вчиненого злочину та пом`якшуючі обставини.
Заслухавши доповідача, прокурора на підтримання поданої апеляції, засуджених, які просять відхилити апеляцію прокурора та задоволити апеляцію ОСОБА_15 , дослідивши матеріали справи, в обсязі, визначеному постановою попереднього розгляду, перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів визнала, що такі до задоволення не підлягають.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ст. 121 ч.1, 296 ч. 4, 263 ч.2 КК України та про доведеність вини ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченому ч. 2 ст. 296 КК України, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами, є обґрунтованими і в апеляціях не оспорюється.
Призначаючи покарання ОСОБА_7 судом першої інстанції враховано суспільну небезпеку вчинених злочинів та особу засудженого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, посередньо характеризується за місцем проживання, не займається суспільно-корисною працею, вчинив злочини в стані алкогольного сп`яніння.
Призначаючи покарання ОСОБА_11 судом також враховано суспільну небезпеку вчиненого злочину, те, що останній на утриманні має малолітню дитину, добровільно відшкодував заподіяну матеріальну шкоду, посередньо характеризується за місцем проживання, не займається суспільно-корисною працею, вчинив злочин у стані алкогольного сп`яніння.
При обранні покарання обом засудженим, судом також враховано думку потерпілих, які просять суворо не карати останніх.
Обране судом покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_11 відповідає вимогам ст. 65, 66, 67 КК України, підстав для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 січня 2013 року, відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_11 - залишити без змін, а апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_7 - без задоволення.
Головуючий:
Судді: