Справа № 22-3281 Головуючий у 1 інстанції
Категорія 34 Мартинишин Я.М.
Доповідач Приколота Т.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді Приколоти Т.І.
суддів: Шашкіної С.А., Цяцяка Р.П.
при секретарі Мариняк О.І.
з участю ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 рішення Личаківського районного суду м.Львова від 4 квітня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфоком`до Тимо О.Р. про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 4 квітня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача в користь позивача 3771 грн. шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та судові витрати в сумі 171 грн.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на те, що позивач не надав належні та допустимі докази про спричинену йому шкоду пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обгрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до ст.ст. 10, 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Постанова суду про адміністративне правопорушення обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Статтями 15,16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права чи інтересу у визначений законом або договором спосіб.
Встановлено, що 8 липня 2009 року о 16.30 год. на вул. Зеленій в м. Львові, керуючи автомобілем «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Спevrolet», державний номерний знак НОМЕР_2 , що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.13.1 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано стягнення.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
На підставі аналізу наявних у справі доказів суд першої інстанції прийшов до висновку, що пошкодженням належного позивачу транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 8 липня 2009 року, ТзОВ «Інфоком`завдано матеріальної шкоди в сумі 3 771 грн., така шкода завдана з вини ОСОБА_2 та підлягає відшкодуванню останнім.
Суд свої висновки мотивував і з його мотивами слід погодитися.
Розподіл судових витрат проведено судом відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
Колегія суддів вважає, що висновки суду ґрунтуються на аналізі зібраних по справі доказів.
З висновками суду слід погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування рішення Личаківського районного суду м.Львова відсутні, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, ст. 313, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 4 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді:
- Номер: 22-ц/1390/4195/11
- Опис: відшкодування шкоди
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 22-ц-3281/11
- Суд: Апеляційний суд Львівської області
- Суддя: Приколота Т. І.
- Результати справи: позов (заяву, скаргу) задоволено; Постановлено ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення без зміни рішення суду першої інстанції
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 30.05.2011
- Дата етапу: 14.07.2011