Справа №  1304/10415/12                                           Головуючий у 1 інстанції: Курилець А.Р.  

Провадження №  22-ц/783/2709/13                        Доповідач в 2-й інстанції:   Савуляк  Р.  В.  

Категорія 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:                       

                      головуючого судді Савуляка Р.В.,

                      суддів:  Бермеса І.В., Мусіної Т.Г.,

                      за участі секретаря: Проворної Н.І.,

                  з участю: представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , представника ПАТ «Банк Кредит Дніпро» - Дмитренко В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами представника за довіреністю ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 листопада 2012 року та ухвалу цього ж суду від 25 січня 2013 року,-

                                                    ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 23 листопада 2012 року у справі за зустрічним позовом ПАТ «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості накладено арешт на нерухоме та рухоме майно, що належить ОСОБА_1 та перебуває у його користуванні або у користуванні інших осіб в межах суми 80  527, 94 доларів  США та 62  851, 04 грн. до вирішення спору в суді.

Оскаржуваною ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 25 січня 2013 року матеріали заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 грудня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором визнано неподаними  та повернуто ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 листопада 2012 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 посилається на те, що у суду не було підстав для накладення арешту на майно його довірителя, оскільки для забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором було укладено договір застави автомобіля від 03.07.2008 року, що є достатньою гарантією виконання рішення суду.

Звертає увагу на те, що 22 травня 2012 року Галицький районний суд м. Львова зупинив провадження у даній справі, і таке було відновлено тільки 05 грудня 2012 року.

Просить скасувати ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23.11.2012 року  та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ПАТ «Банк Кредит Дніпро».  

В апеляційній скарзі на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 25 січня 2013 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 посилається на те, що 16 січня 2013 року Галицький районний суд міста Львова постановив ухвалу про залишення його заяви про перегляд заочного рішення без руху у зв`язку з тим, що до неї не було додано документів про сплату судового збору. Для усунення цього недоліку суд встановив строк -  п`ять днів.

Копію вищезазначеної ухвали він отримав 21 січня 2013 року, а 26 січня 2012 року відправив на адресу суду доповнення до його заяви з оригіналом квитанції про сплату судового збору. Тому у суду не було підстав для повернення матеріалів його заяви.

В цій частині просить ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 25 січня 2013 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на підтримання апеляційних скарг, пояснення представника ПАТ «Банк Кредит Дніпро» - Дмитренко В.Г. на їх заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваних ухвал в межах доводів апеляційних скарг та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу на ухвалу Галицького суду від 23 листопада 2012 року слід відхилити, а ухвалу цього суду від 25 січня 2013 року – скасувати із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції із наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, у квітні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в Галицький районний суд м. Львова з позовом до ПАТ «Банк Кредит Дніпро» про визнання недійсним кредитного договору №47/USD від 03 липня 2008 року та договору застави майна з тих підстав, що Банк при укладенні кредитного договору  в доларах США не мав відповідного дозволу (ліцензії).

У вересні 2011 року ПАТ «Банк Кредит Дніпро» звернувся в Галицький районний суд м. Львова із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №47/USD від 03 липня 2008 року в сумі 80527,94 доларів США та 62851,04 гривень і дані позови об`єднані в одне провадження (а.с.2-5).

Крім того, у листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з іншим позовом до ПАТ «Банк Кредит Дніпро» про визнання недійсним кредитного договору №47/USD від 03 липня 2008 року з тих підстав, що цей договір не розкриває орієнтовну сукупність вартості кредиту з урахуванням процентної ставки, вартості всіх сукупних послуг.

Ухвалою судового засідання від 22 травня 2012 року цивільні позови ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Кредит-Дніпро» про визнання недійсним кредитного договору та ПАТ «Банк Кредит-Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором поданих до Галицького районного суду м. Львова роз`єднано в окремі провадження, а провадження у справі за позовом ПАТ «Банк Кредит-Дніпро» до ОСОБА_1 зупинено на підставі п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України у зв`язку із розглядом Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська позову ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Кредит-Дніпро» (а.с.1).

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 22 травня 2012 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до  ПАТ «Банк Кредит-Дніпро» про визнання недійсним кредитного договору №47/USD від 03 липня 2008 року (а.с.138-140).

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29 травня 2012 року зупинену 22.05.2012 року справу за позовом  ПАТ «Банк Кредит-Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд до Залізничного районного суду м. Львова (а.с.127).

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2012 року залишеною без змін ухвалою колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2012 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Банку про визнання недійсним кредитного договору №47/USD від 03 липня 2008 року залишено без розгляду (а.с.174).

Ухвалою колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 11 жовтня 2012 року скасовано ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 29 травня 2012 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.165-166).

23 листопада 2012 року позивач ПАТ «Банк Кредит-Дніпро» звернувся із заявою про забезпечення позову в порядку ст.151-153 ЦПК України, а саме накладення арешту на нерухоме та рухоме майно відповідача, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не вживає заходів для погашення заборгованості за кредитними договором №47/USD від 03 липня 2008 року, в результаті чого, така становить 80 527,94 доларів США та 62851,04 гривень, натомість ініціює безпідставні позови за різною територіальною підсудністю, вимоги по яких або не підтримує, або у задоволенні таких судами відмовлено.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь- якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, Галицький районний суд м. Львова з урахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог дійшов вірного висновку про те, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та обґрунтовано наклав арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 та перебуває у його користуванні або у користуванні інших осіб в межах суми заборгованості -  80527,94 доларів США та 62851,04 гривень.

Вжиття заходів забезпечення позову без відновлення провадження у даній справі не може бути підставою для скасування законної ухвали суду від 23.11.2012 року, оскільки таке допускається на будь-якій стадії розгляду справи, тим більше, що у подальшому, 05.12.2012 року  провадження по справі було відновлено.

Тому в цій частині апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 слід відхилити.

Заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 05 грудня 2012 року позов   ПАТ «Банк Кредит-Дніпро» задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь  ПАТ «Банк Кредит-Дніпро» 80527,94 доларів США, що по курсу НБУ станом на день винесення рішення становить 643659,82 гривень, та 62851,04 гривні заборгованості за кредитним договором №47/USD від 03 липня 2008 року та судові витрати.

В силу вимог ст.227 ЦПК України відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, копія зачного рішення направляється рекомендованим листом із повідомленням не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення  може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

В матеріалах справи відсутні докази того, що заочне рішення Галицького суду м. Львова від 05 грудня 2012 року направлялося відповідачу ОСОБА_1 рекомендованим листом із повідомленням, відтак таке рішення отримав його представник 28.12.2012 року (а.с.196), який 08.01.2013 року подав заяву про перегляд цього рішення (а.с.207).

Ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова від 16 січня 2013 року заяву представника ОСОБА_1  –   ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення цього суду від 05 грудня 2012 року залишено без руху  у зв`язку із несплатою судового збору, і надано строк для усунення вказаного недоліку  - протягом п`яти днів з моменту її отримання.

Зазначену ухвалу представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 отримав 21 січня 2013 року  (а.с.215), після чого 26.01.2012 року відправив на адресу суду доповнення до заяви про перегляд вказаного заочного рішення суду, разом з оригіналами квитанцій про сплату судового збору.

Тому,  станом на 25.01.2013 року у Галицького районного суду м. Львова  не було законних підстав для повернення матеріалів заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення цього суду від 05 грудня 2012 року.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга представника відповідача підлягає задоволенню, ухвала Галицького районного суду м. Львова від 25.01.2013 року скасуванню на підставі п.2 ч.1 ст.314 ЦПК України  з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.303, п.1, 4 ч.2 ст.307, п. 1 ч. 1 ст. 312, п. 4 ч. 1 ст. 311, п.2, 4  ч.1 ст. 314, 315, 317, 319  ЦПК України, колегія суддів,-   

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги представника за довіреністю ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 25 січня 2013 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, оскарженню не підлягає.

            Головуючий :                                                             Савуляк Р.В.

            Судді:                                                                          Бермес І.В.

                                                                                                 Мусіна Т.Г.