Справа №  1309/5309/12                                        Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1  

Провадження №  11/783/66/13                                Доповідач :    ОСОБА_2  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

29 січня 2013 року.Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого -   ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі – ОСОБА_5 ,

з участю прокурора – ОСОБА_6 ,

потерпілих – ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисника – ОСОБА_9 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_10 , прокурора, який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 16 липня 2012 року відносно ОСОБА_10 ,

     В С Т А Н О В И Л А:

цим вироком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

засуджено за ч.1 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. в дохід держави з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік.

Запобіжний захід ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу залишено підписку про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області судові витрати за проведення по справі експертиз в сумі 4468,80 грн.

Вирішено питання про речові докази у справі.

Згідно з вироком суду ОСОБА_10 14.03.2012 року близько 21.10 год. на перехресті вул. Городоцька - Кавказька у м. Львові керуючи автомобілем марки «Рено Кенго», д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог п.п.1.5, 1.10, 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки та відповідно не відреагував на зміну такої, під час виконання повороту ліворуч не переконався у безпеці маневру, не дав дорогу автомобілю марки «ВАЗ-21099»д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_11 , який рухався прямо у лівій смузі зустрічного напрямку, яку він пересікав, що призвело до зіткнення транспортних засобів. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «ВАЗ-21099» ОСОБА_8 та ОСОБА_7 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження. Зокрема, згідно висновку судово-медичної експертизи №111/12 від 05.04.2012 року у ОСОБА_7 була травма тіла у виді закритого перелому плечової кістки та ран на голові і відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу функцій правої руки. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 112/12 від 05.04.2012 року у ОСОБА_8 був закритий перелом шиловидного паростка правої променевої кістки та синець на чолі з права і відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу функції правої руки.

Засуджений ОСОБА_10 , потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та прокурор, не погоджуючись з вироком суду в частині призначеного покарання, оскаржили вирок в апеляційному порядку.

Засуджений ОСОБА_10 в апеляції просить змінити вирок суду у цій справі та не призначати додаткове покарання –позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підтримку апеляційних вимог засуджений ОСОБА_10 покликається на те, що судом при призначенні покарання не враховано, що засуджений одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; позитивну характеристику за місцем проживання, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, також те, що позбавлення права керування транспортними засобами позбавить можливості нормально утримувати сім`ю, оскільки засуджений ОСОБА_10 надає допомогу своїй дружині ОСОБА_14 у здійсненні нею підприємницької діяльності.

Прокурор просить вирок суду скасувати у зв`язку із м`якістю призначеного покарання та невідповідності тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_10 більш суворе покарання у вигляді штрафу в сумі 8500 грн. у дохід держави з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік і шість місяців.

Прокурор покликається на те, що злочином була заподіяна шкода здоров`ю двом потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , яким засудженим жодним чином не відшкодовано витрати на лікування. Крім цього, суд в повній мірі не врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину.

Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_15 просять оскаржуваний вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду. На підтримку своїх апеляційних вимог потерпілі покликаються на те, що засуджений ОСОБА_10 заслуговує на більш суворе покарання, оскільки останній не розкаявся у вчиненому, не відвідував потерпілих у лікарні, не відшкодував заподіяної матеріальної та моральної шкоди.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляцій, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію, частково підтримав апеляцію потерпілих та заперечив апеляцію засудженого, потерпілих, які підтримали свою та прокурора апеляції, засудженого в підтримку власної апеляції та заперечення апеляції прокурора і потерпілих, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, потерпілих та засудженого не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_10 у вчиненні зазначеного у вироку злочинної дії відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, що в апеляціях засудженого, прокурора та потерпілих не оспорюється.

Колегія суддів при перевірці справи не виявила допущених істотних порушень кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які тягнули б за собою скасування чи зміну вироку.

Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_10 суд вірно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у психіатричному та наркологічному закладі не перебуває, за місцем реєстрації характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; обставини, які пом`якшують покарання –щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обставини, які обтяжують покарання відсутні.

Колегія суддів, не бере до уваги покликання засудженого ОСОБА_10 щодо зміни вироку в частині не призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки судом належно врахована думка потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_16 , які в судовому засіданні наполягали на застосуванні додаткового виду покарання, тобто позбавлення права керування транспортними засобами.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що покарання засудженому ОСОБА_10 призначене з дотриманням вимог ст.65 КК України у межах встановлених у санкції статті, яке є необхідним й достатніми для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому, з врахуванням вищенаведеного, не знаходить підстав для задоволення апеляцій прокурора, засудженого ОСОБА_10 та потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_15 ..

На підставі наведеного та керуючись ст. 366, 377, 379 КПК України 1960 року, колегія суддів          

У Х В А Л И Л А:

вирок Залізничного районного суду м. Львова від 16 липня 2012 року відносно ОСОБА_10 залишити без змін, а апеляції засудженого ОСОБА_10 , прокурора, який брав участь в розгляді суді першої інстанції, потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_15 –без задоволення.

Головуючий:

Судді: