Справа №  1301/1623/12                              Головуючий у 1 інстанції: Слиш А.Т.  

Провадження №  22-ц/783/3021/13                     Доповідач в 2-й інстанції:   Тропак  О.  В.  

Категорія: 30  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

29 квітня 2013 року      колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

   головуючого: Тропак О.В.

                                     суддів: Бермеса І.В., Савуляка Р.В.

                                  за участю секретаря: Дідуся О.Р.

                                  з участю: представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_1 , що діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 , на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 10 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора № 2" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2012 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з ОСОБА_2  на її користь відшкодування завданої заливом квартири матеріальної шкоди в розмірі 4   132 грн. та моральні збитки в розмірі 500 грн.

В обґрунтування позову посилалась на те, що 03.09.2012 р. під час проведення опресування внутрішньо будинкової системи центрального опалення була залита її квартира АДРЕСА_1 , що було спричинено самовільно встановленим відкритим краном на радіаторі центрального опалення власником квартири АДРЕСА_2 , яка розташована поверхом вище. Внаслідок залиття позивачу завдано матеріальну шкоду, яка згідно кошторисного розрахунку МКП «Мажор» становить 4132 грн. У заяві від 18.10.2012 р. від відшкодування моральних збитків позивач відмовилась.

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 10 січня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 вартість завданої матеріальної шкоди у розмірі 4   131, 60 грн. та судові витрати у розмірі 214, 60 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказує, що  висновки суду, зроблені на підставі показань  свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не відповідають показам цих свідків. Суд не взяв до уваги, що власником квартири АДРЕСА_3 окрім відповідача є і ОСОБА_6 . На думку апелянта, кошторисний розрахунок МКП «Мажор»  не може бути належним доказом підтвердження розміру матеріальної шкоди, оскільки в матеріалах справи відсутній дозвіл даного товариства на проведення оціночних робіт,  а також дефектна відомість щодо пошкодження квартири позивача, складена ДКП ЖЕК № 2. Також зазначає, що акт від 04.09.2012 р. не відповідає вимогам законодавства, а саме у ньому відсутні підписи зацікавлених осіб з боку винної сторони, не відображений характер залиття квартири і відомості щодо завданої матеріальної шкоди, не вказано внаслідок чиїх дій сталося залиття. Квартира відповідача не була предметом комісійного дослідження, а причину залиття встановлено з припущень,  а тому суд дійшов до неправильного висновку про доведеність неправомірних дій відповідача. Суд не взяв до уваги посилання представника відповідача на те, що причиною залиття було неналежне виконання своїх обов`язків посадовими особами ДКП ЖЕК № 2, не залучив ЖЕК в якості відповідача, а також не застосував вимоги ст.ст.21, 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п. 5, 10 п.32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Також на думку апелянта, не  надавши належної оцінки запереченням відповідача, суд не забезпечив засад змагальності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення представника відповідача,перевіривши матеріали справи,межі і доводи апеляційної скарги,колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги,з наступних мотивів.

Рішенням суду першої інстанції було встановлено,що 03 вересня 2012 року  була залита квартира АДРЕСА_4 ,власником якої є позивач, і над якою (квартирою) поверхом вище розташована квартира АДРЕСА_2 власником якої є відповідач. Факт залиття стверджується  актом ДКП`Житлово-експлуатаційна контора № 2 « від 04 вересня 2012 року,яким встановлено,що в результаті попадання води  пошкоджено побілку стелі вітальні квартири АДРЕСА_5 ,а причиною залиття є відкритий самовільно встановлений водорозбірний кран на радіаторі центрального опалення вітальні мешканцями квартири АДРЕСА_2 . Згідно зведеного кошторисного розрахунку  вартості ремонту  квартири АДРЕСА_5 , виконаного МКП`Мажор»  розмір збитків  становить 4131 гривень 60 коп.Факт залиття квартири АДРЕСА_5 сторонами не оспорювався.Від проведення судово-будівельної експертизи сторони відмовилися.Враховуючи вищенаведене,суд першої інстанції  дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача майнової шкоди.

Колегія суддів погоджується з правильністю висновків суду першої інстанції про наявність підстав  для стягнення з відповідача майнової шкоди,завданої позивачу  і не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних мотивів.

Згідно наявних у справі письмових доказів відповідач зареєстрована (ас 31) і є співвласником (ас 78 ) квартири АДРЕСА_6 .

Письмовими доказами підтверджено і не спростовано відповідачем фактів: розташування квартири АДРЕСА_7 ,залиття 03.09.2012 року водою стелі  квартири АДРЕСА_5 .Вартість ремонту, який, внаслідок залиття квартири,потребується провести в  квартирі АДРЕСА_2 , визначено компетентною організацією і цей розмір не спростовано відповідачем.  

Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України (Загальні підстави  відповідальності за завдану шкоду)-особа, яка завдала шкоди,звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином,у даному випадку діє принцип презумпції вини заподіювача шкоди.

Враховуючи те, що відповідачем не було доведено, що шкоди завдано не з її вини і не надано доказів,які б давали підстави для зменшення розміру шкоди,завданої майну позивача,колегія суддів вважає,що рішення суду першої інстанції ґрунтується на нормах цивільного законодавства,якими регулюються правовідносини по відшкодуванню шкоди по недоговірних зобов`язаннях.  

У відповідності до принципу диспозитивності, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається  своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивачем не було заявлено клопотання про залучення ОСОБА_6 (співвласника квартири АДРЕСА_2 ) в якості співвідповідача.

В запереченні на позов і під час розгляду справи судом відповідачем або його представником клопотань про залучення ОСОБА_6 до участі в справі як третьої особи   заявлено не було.

В судовому розгляді справи приймав участь представник відповідача.

Отже, під час розгляду даної справи судом першої інстанції були додержані принципи змагальності і диспозитивності,тому доводи апеляційної скарги про, нібито, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, не заслуговують на увагу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку,що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги законності оскаржуваного рішення не спростовують, тому апеляційну скаргу слід відхилити,а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись  п.1 ч.1 ст.307, п.1 ч.1 ст.314, ст.308, ч.ч.1,2 ст.315,ст.ст.317,319 ЦПК України,колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , що діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 ,-відхилити

Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 10 січня 2013 року-залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий                                                   Тропак О.В.

Судді                                                            Бермес І.В.

Савуляк Р.В.