Справа № 1328/9931/12 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/783/8/13 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючогоОСОБА_2 ,

суддів апеляційного судуОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

при секретаріОСОБА_5 ,

за участю прокурораОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляцію прокурора прокуратури Шевченківського району м. Львова ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 25 грудня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

даною постановою задоволено спільне клопотання адміністрації Львівської виправної колонії (№ 30) управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області та спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 . При цьому суд мотивував своє рішення тим, що засуджений ОСОБА_9 відбув 3/4 строку призначеного судом покарання, мав два заохочення, був працевлаштований, чим повністю довів своє виправлення.

Не погоджуючись з ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 25 грудня 2012 року прокурор прокуратури Шевченківського району м. Львова ОСОБА_7 подала на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні спільного клопотання адміністрації ЛВК №30 УДПтСУ у Львівській області та спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про застосування до засудженого ОСОБА_8 умовно-дострокового звільнення.

Прокурор обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що ОСОБА_9 вироком Залізничного районного суду м. Львова від 10.09.2008 року засуджений за ст. 69 - ч. 3 ст. 186 КК України до 3 років позбавлення волі, а в подальшому 23.12.2009 року на підставі ст. 107 КК України його звільнено умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 4 місяці 28 днів, однак ОСОБА_9 під час умовно-дострокового звільнення, 12.01.2010 року знов вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім цього, апелянт вказує на те, що ухвала районного суду не відповідає вимогам ст. 81 КК України, яка передбачає що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано до засудженого тільки тоді, коли засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Прокурор також посилається на те, що ОСОБА_9 окрім заохочень від адміністрації установ, отримував догану за порушення режиму утримання, а протягом перебування в ЛВК № 30 засуджений ОСОБА_9 не підвищував свій загальноосвітній та професійний рівень, а також має не сплачений позов на загальну суму 600 грн. 96 коп. за проведення дактилоскопічної та товарознавчої експертиз згідно вироку Франківського районного суду м. Львова.

Заслухавши доповідача, прокурора ОСОБА_10 про скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що в задоволенні апеляції прокурора необхідно відмовити, а оскаржувану постанову Шевченківського районного суду м. Львова залишити без змін, з наступних підстав.

Прокурор обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що ОСОБА_9 вироком Залізничного районного суду м. Львова від 10.09.2008 року засуджений за ст. 69 - ч. 3 ст. 186 КК України до 3 років позбавлення волі, а в подальшому 23.12.2009 року на підставі ст. 107 КК України його звільнено умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 4 місяці 28 днів, однак ним під час умовно-дострокового звільнення, 12.01.2010 року знову вчинено тяжкий злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

На думку колегії суддів, покликання апелянта на те, що оскаржувана ухвала районного суду не відповідає вимогам ст. 81 КК України, яка передбачає що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано до засудженого тільки тоді, коли засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, не ґрунтується на вимогах закону. Як убачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_9 у відповідності до наданої на нього адміністрацією виправної установи характеристики та відповідного подання про умовно-дострокове звільнення характеризується виключно позитивно, за час відбування покарання має 2 заохочення за активну участь у суспільно-корисній праці щодо покращення комунально-побутових умов відділення. До роботи на виробництві засуджений ОСОБА_9 не залучався у зв`язку із скороченням його обсягів.

Покликання прокурора на те, що засуджений ОСОБА_9 окрім заохочень від адміністрації установи, отримав також і догану за порушення режиму утримання, чого не врахував суд першої інстанції, не ґрунтується на законі. Так, з матеріалів справи вбачається, що за час відбування покарання засуджений ОСОБА_9 один раз допустив порушення режиму утримання, а саме 06.01.2011 року був відсутній на ранковій перевірці, за що правами начальника відділення йому накладено стягнення у вигляді догани, однак на час подання клопотання про умовно-дострокове звільнення це стягнення погашено (а.с. 5).

Те, що засуджений ОСОБА_9 протягом перебування в ЛВК № 30 не підвищував свій загальноосвітній та професійний рівень, не може бути перешкодою для його умовно-дострокового звільнення від відбування призначеного судом покарання, оскільки підвищення свого загальноосвітнього та професійного рівня це не обов`язок засудженого, а його право і закон, на думку колегії суддів, для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання ставить до засудженого єдину вимогу - сумлінною поведінкою і ставленням до праці довести своє виправлення.

Таким чином, на думку колегії суддів, як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до переконання про те, що ОСОБА_9 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, у відповідності до чого прийняв рішення про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_11 від відбування призначеного судом покарання.

Що ж стосується посилання прокурора на те, що ОСОБА_12 не сплачений позов на загальну суму 600 грн. 96 коп. за проведення дактилоскопічної і товарознавчої експертиз згідно вироку Франківського районного суду м. Львова, то на думку колегії суддів дана обставина не може бути перешкодою для його умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, оскільки як убачається з подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_9 за час відбування покарання до роботи на виробництві не залучався, у зв`язку із скороченням обсягів виробництва, а тому і не міг погасити даний позов за відсутності інших джерел доходів та у зв`язку з тяжким сімейним становищем (відсутність батька, мати померла в 2010 році, проживав з бабцею та неповнолітньою сестрою).

У зв`язку з наведеним вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувану ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 25 грудня 2012 року про задоволення спільного клопотання адміністрації Львівської виправної колонії (№ 30) управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області та спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 , необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 25 грудня 2012 року про задоволення спільного клопотання адміністрації Львівської виправної колонії (№ 30) управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області та спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Судді:

підпис підпис підпис

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .

Копія відповідно до оригіналу.

Суддя апеляційного суду ОСОБА_13