Справа №  1328/2-418/11                              Головуючий у 1 інстанції: Кавацюк В.І.  

Провадження №  22-ц/783/453/13                       Доповідач в 2-й інстанції:   Береза  В.  І.  

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

         головуючої судді: Берези В.І., суддів: Федоришина А.В., Штефаніци Ю.Г.,      

         при секретарі: Брикайло М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 11 червня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третьої особи – Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Галактика» про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, -

                                                           в с т а н о в и л а:

оскаржуваним рішенням позов задоволено. Вирішено достроково розірвати кредитний договір №0011/08/6.10-А від 28 лютого 2008 року, який був укладений між АКБ «Форум», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ», та ОСОБА_1 . Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» 17534,64 доларів США заборгованості за кредитним договором, що еквівалентно 140089 грн. 49 коп., та 55859 грн. 51 коп. штрафних санкцій за порушення умов кредитного договору і несвоєчасну сплату відсотків. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» 1461 грн. 94 коп. витрат по оплаті судового збору та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду оскаржили відповідачі – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , просять таке скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначають, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи те, що предмет застави (автомобіль) був втрачений, Банк, на думку апелянтів,  повинен був звернутися з відповідним позовом до страхової компанії про стягнення страхової суми. Висновок суду про припинення договору застави є невірним. Крім того, кредитний договір був укладений з порушенням законодавства про захист прав споживачів в частині, що стосується заборони надання споживчих кредитів в іноземній валюті.

В судове засідання з`явилися апелянт, ОСОБА_1 , та його представник, ОСОБА_3 .

В судове засідання не з`явилися апелянт, ОСОБА_2 , та представник позивача, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, тому, відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України, справу розглянуто у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та його представника в підтримання вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 лютого 2008 року між АКБ «Форум» в особі Львівської філії АКБ «Форум» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №0011/08/6.10-А (далі-Кредитний договір) для придбання автомобіля на суму 15085,00 доларів США зі сплатою 12,00 % річних за користування кредитними коштами з терміном повернення 27 лютого 2015 року.

Для забезпечення виконання Кредитного договору між позивачем та відповідачем, ОСОБА_2 , укладено Договір поруки від 28 лютого 2008 року, згідно з яким ОСОБА_2 , як поручитель, прийняла на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем ОСОБА_4 його зобов`язань перед позивачем за Кредитним договором в повному обсязі. Також, відповідачі, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , відповідають перед кредитором у повному обсязі як солідарні боржники.

Для забезпечення виконання Кредитного договору між позивачем та відповідачем, ОСОБА_1 , укладено Договір застави від 28 лютого 2008 року.

Відповідно до ст. 308 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.  

Згідно зі ст.ст.10,60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.        

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу (далі-ЦК) України, зобов`язання має виконуватись належним чином.    

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Вирішуючи даний спір, суд прийшов до правильного висновку про порушення відповідачами прав позивача та вірно застосував положення Кредитного договору, згідно з п.3.2.2 якого Банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором. Окрім того, як випливає з п.5.3 Кредитного договору, сторони домовились, що невиконання або неналежне виконання позичальником зобов`язань по поверненню суми кредиту, сплаті процентів та інших зобов`язань, передбачених п.3.3. Кредитного договору є умовами, при настанні яких припиняється кредитування Банком позичальника, а позичальник здійснює повернення отриманих кредитних коштів Банку, сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами. Згідно з п.2.5. Кредитного договору, несплата позичальником процентів в терміни, встановлені п.2.7 цього Договору, є підставою для вимоги дострокового повернення кредитних коштів, стягнення процентів за користування кредитними коштами, неустойки.

Висновки суду першої інстанції про наявність заборгованості за Кредитним договором підтверджені вимогами про погашення заборгованості за Кредитним договором (а.с.17-20), адресовані відповідачам по справі, розрахунками заборгованості по кредиту (а.с.150-154).

Щодо обґрунтувань вимог апеляційної скарги про необхідність звернення Банку з позовом до страхової компанії про стягнення страхової суми, то такі є безпідставними. Відповідно до ч.1 ст.20 ЦК України, Банк на власний розсуд обирає спосіб захисту свого права, а відтак, звернення до суду з позовом про дострокове розірвання Кредитного договору та стягнення заборгованості є правом позивача. Вимоги даного позову не стосуються звернення стягнення на предмет заставленого майна, а відтак, посилання апелянтів на необхідність застосування абз.2 ч.1 ст.581 ЦК України, у разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика, є необґрунтованими.

Щодо вимог про необхідність застосування судом першої інстанції норм законодавства про захист прав споживачів ( в частині, що стосується заборони надавати споживчий кредит в іноземній валюті), то слід зазначити наступне.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» надання (отримання) споживчих кредитів у іноземній валюті на території України забороняється.

У зв`язку з тим, що Кредитний договір №0011/08/6.10-А від 28 лютого 2008 року укладений до набрання чинності Законом України від 22 вересня 2011 року № 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», яким було доповнено ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» абзацом 3, то заборона надання (отримання) споживчого кредиту в іноземній валюті не застосовується до даних правовідносин.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.          

Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч.1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313,  п. 1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України,  колегія суддів, -

                                                  у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.  

Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 11 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в  касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча:                                                                                    Береза В.І.                                      

Судді:                                                                                              Федоришин А.В.

                                                                                                 Штефаніца Ю.Г.