Справа №  33-612/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Пилип"юк Г.М.  

Категорія - ч.2 ст.130 КУпАП                    Доповідач:   Тенюх  В.  П.  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

28 вересня 2011 року   апеляційний суд Львівської області у складі:

             судді: Тенюха В.П.

             з участю: ОСОБА_1 ,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 31.08.2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП, суд -

встановив:

         Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він, 06.08.2011 р. о 04 год. 05 хв., повторно протягом року керував автомобілем "Дачія Логан", номерний знак НОМЕР_1 , в м. Львові по вул. Д. Апостола з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху України, за що він позбавлений права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на те, що постанова суду в частині накладення стягнення є необґрунтованою. Суд, накладаючи адміністративне стягнення, не врахував характеру вчиненого правопорушення, його особу, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують відповідальність, зокрема його щире каяття, місце праці, вищевказане правопорушення вчинене під впливом сильного душевного хвилювання внаслідок тяжких сімейних обставин, просить змінити постанову місцевого суду та призначене йому стягнення замінити в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП на громадські роботи або адміністративний арешт.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи зазначені у скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.   

          Вина ОСОБА_1 не оспорюється ним в апеляційній скарзі.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених доказів.

          Апеляційний суд вважає, що стягнення у виді позбавлення спеціального права (права керування транспортними засобами) накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.

Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 30 вересня 2010 року ОСОБА_1 був притягнений до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого, ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком 40 (сорок) годин. (а.с.2)

Та як видно із матеріалів справи він вчинив нове правопорушення протягом року, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП, тобто мета адміністративного стягнення не була виконана. (а.с.1)

Тому, доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суду не врахував характеру вчиненого правопорушення, його особу, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують відповідальність, визнаються судом як необґрунтовані.

Крім того, поставлене в апеляційній скарзі питання про зміну постанови суду та накладення на ОСОБА_1 більш суворого виду стягнення, у виді виправних робіт або адміністративного арешту, суперечить вимогам ч.10 ст.294 КУпАП, відповідно до якої у разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

З огляду на вищевказане суд приходить до висновку, що винесене рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, а тому підстав для задоволення поданої апеляційної скарги –немає.

Керуючись ст.  294 КУпАП, суд -  

постановив:

Постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 31 серпня 2011 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, його апеляційну скаргу - без задоволення.

        Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

            Суддя:                                                                             Тенюх В.П.