Справа № 11-982/11 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого-судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю прокурора: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові матеріали подання за апеляцією засудженого ОСОБА_6 на постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 05 серпня 2011року, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

16 липня 2009 року вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, 70 КК України та засуджений до покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців.

Початок строку покарання -07 березня 2009 року, кінець строку покарання -07 вересня 2012 року.

Адміністрація Личаківської виправної колонії №30 у Львівській області та спостережна комісія Шевченківської державної районної адміністрації Львівської міської ради звернулися до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 , покликаючись на те, що протягом строку відбування покарання засуджений зарекомендував себе з позитивної сторони, з обов`язками покладеними на нього справлявся добре, відбув 2/3 строку покарання.

Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 05 серпня 2011 року відмовлено в задоволенні даного подання.

В апеляції засуджений, покликається на те, що постанова місцевого суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, місцевий суд порушив вимоги ст.371, ст.370 КПК України. Окрім цього, суд не надав йому копії згаданої постанови та протоколу судового засідання. В постанові районного суду зазначені недостовірні відомості, зокрема, про те, що 20.05.2010 року адміністрацією ЛВК-30 йому відмовлено в застосуванні заохочувальних норм передбачених ст.100, ст.101 КВК України як такому, що не став на шлях виправлення. Таке твердження є неправдивим, оскільки він сам відмовився від застосування заохочувальних норм. Просить вищезгадану постанову скасувати, а матеріали подання направити на новий судовий розгляд іншим складом суду.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив залишити постанову місцевого суду без змін, перевіривши матеріали подання та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така до задоволення не підлягає.

Відмовляючи в задоволенні вищевказаного подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_6 , місцевий суд правильно зазначив, що у нього третя судимість (а.с. 3). Окрім цього, ОСОБА_6 був звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково (а.с. 3), після цього на шлях виправлення не став та вчинив нові злочини, передбачені ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, за час відбування покарання до останнього застосовувалось дисциплінарне стягнення у виді попередження (а.с. 4) і лише два рази подяка за добросовісне ставлення до праці (а.с. 4), що є його прямим обов`язком.

Згідно ст.88 КПК України сторони мають право знайомитися з протоколом судового засідання і протягом трьох діб після повідомлення про виготовлення протоколу або після закінчення строку на його виготовлення подати свої письмові зауваження з приводу допущеної неправильності або неповноти протоколу.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_6 повідомлено про виготовлення протоколу судового засідання від 05.08.2011 року (а.с. 11), для забезпечення його права подати зауваження на вищевказаний протокол судового засідання.

Чинне кримінально-процесуальне законодавство не передбачає обов`язку суду надсилати протоколи судових засідань, тому доводи апеляції в цій частині визнаються безпідставними.

Окрім цього, в матеріалах справи міститься копія вищезгаданої постанови місцевого суду яка належним чином завірена та на ній міститься вхідний номер 2245 Личаківської виправної колонії №30 (а.с. 17), з якого вбачається, що засуджений отримав постанову місцевого суду від 05.08.2011 року, тому доводи апеляції є необгунтованими.

Не можуть заслуговувати і на увагу суду, покликання в апеляції на те, що в постанові районного суду зазначені недостовірні відомості, зокрема, про те, що 20.05.2010 року адміністрацією ЛВК-30 засудженому відмовлено в застосуванні заохочувальних норм передбачених ст.100, ст.101 КВК України як такому, що не став на шлях виправлення, оскільки згідно характеристики ОСОБА_6 затвердженої начальником Личаківської виправної колонії у Львівській області № 30, 20.05.2010 року адміністративною комісією установи (протокол №9) відмовлено у застосуванні заохочувальних норм передбачених ст.100, ст.101 КВК України, як такому, що не став на шлях виправлення (а.с.3).

Будь-яких істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства та кримінального закону при розгляді даного подання в районному суді, які б вплинули на правильність прийнятого судового рішення, колегією суддів не встановлено.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова районного суду є законною, а апеляція засудженого - необгрунтованою.

Керуючись ст. 362, ст. 366, ст. 382 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 05 серпня 2011 року, якою відмовлено в задоволенні подання адміністрації Личаківської виправної колонії №30 управління Державного департаменту України з питань виконання покарання у Львівській області та спостережної комісії Шевченківської державної районної адміністрації Львівської міської ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 - залишити без змін, його апеляцію - без задоволення.

Головуючий:

Судді: