Справа № 1309/2-3869/11                                                                         Головуючий у 1 інстанції: Мельничук О.Я.

Номер провадження : 22-ц/1390/5013/12                                                  Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О.Ф.

Категорія:30      

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 року    колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

                                   головуючого –Павлишина О.Ф.,

                                   суддів –Берези В.І.,  Федоришина А.В.,

                                   при секретарі  Дідусь О.Р.,  

з участю ОСОБА_1 ,  представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 ,     ОСОБА_1   на   рішення Залізничного районного суду м.Львова від 29 травня 2012 року    в справі за позовом ОСОБА_5 ,    ОСОБА_1  до    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

                                                         ВСТАНОВИЛА:

  Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю вимог. Рішення суду оскаржили ОСОБА_5 , ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі стверджують про порушення судом норм матеріального та процесуального права. На думку апелянтів, суд не врахував положення ст.1192 ЦК України, яким передбачено право потерпілого на вибір способу відшкодування завданої йому шкоди, зокрема передбачено право на відшкодування збитків через проведення робіт на відновлення пошкодженої речі. Зазначають, що величина понесених збитків позивачами підтверджена товарними чеками про купівлю запчастин та виконання робіт по ремонту автомобіля і актом прийняття - здачі послуг по проведенню ремонтних робіт. Стверджують, що ПАТ "Гарант Авто" відшкодувало шкоду лише частково. Вважають, що мають право на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі фактичної різниці між відновлювальним ремонтом автомобіля та розміром відновлюваного ремонту із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що складає 46 184,20 грн. Просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

 Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, що аналогічні її доводам, пояснення представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 – ОСОБА_4 про заперечення доводів апеляційної скарги,  перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

   Матеріалами справи встановлено наступні обставини.  

14.07.2008 року  в м. Львові ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки „Шевроле” д.н.з. НОМЕР_1 ,  зіткнулася з автомобілем марки «Мерседес  220»д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , у результаті чого  автомобілю останнього завдано пошкодження.

  ВАТ УСК „Дженералі Гарант” з врахуванням зносу автомобіля та за винятком франшизи позивачеві по справі виплачено срахове відшкодування в сумі 22135 грн. 30 коп. (а.с.15)  )

  Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що, позивачеві в повному об”ємі відшкодовано шкоду, та, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

 Однак  такий висновок суду не є повністю обґрунтованим у зв`язку з наступним.

 Згідно з ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальника.

 Статтею 22 вищезазначеного Закону передбачено, що  при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

  На підставі договору обов`язкового  страхування  цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів позивачеві по справі страховиком виплачено срахове відшкодування в сумі 22135 грн. 30 коп.

  Однак судом першої інстанції не враховано, що таке відшкодування виплачено за вирахуванням франшизи визначена у розмірі 510 грн., та, що позивачеві не відшкодовано вирати на евакуацію транспортного засобу в сумі 400 грн. (а.с.16-зворот)

  Відповідно до положень  ч.1 ст.1192 ЦК України з врахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов”язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки в повному обсязі.

  Згідно з п.3 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.

  А відтак, враховуючи те, що винна у ДТП особа -   ОСОБА_2 застрахував свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами, страховик виконав свій обов”язок за договором, проте позивач не отримав відшкодування збитків у повному розмірі, а також останній має право вимоги відшкодування моральної шкоди винною особою, підстав для висновку про неправомірність вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції не мав.

  Враховуючи, що позивачеві ОСОБА_1 не відшкодовано витрати на евакуацію транспортного засобу в сумі 400 грн., виплачено відшкодування за вирахуванням франшизи в сумі 510 грн., а також, що останній зазнав душевних страждань в зв”язку з пошкодженням його майна, колегія суддів вважає, що рішення суду слід в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 слід скасувати з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову. При цьому колегія суддів з врахуванням глибини душевних страждань, вимог розумності і справедливості приходить до висновку, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди слід встановити в сумі 2000 грн.

  Так як доводи апеляційної скарги інших висновків суду не спростовують,  в врешті рішення слід залишити без змін.

   Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст.309, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів ,-  

                                                              ВИРІШИЛА:

   Апеляційну скаргу   ОСОБА_5 ,     ОСОБА_1   задовольнити частково.

    Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 29 травня 2012 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1   скасувати.

  Ухвалити нове рішення. Позов ОСОБА_1   задовольнити частково.

  Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1  910 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 2000 грн. на відшкодування моральної шокди, а всього стягнути 2910 ( дві тисячі дев”ятсот десять) грн.  В решті рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

   Рішення  набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням  апеляційного суду.   

          Головуючий :                                Павлишин О.Ф.

           Судді :                                            Береза В.І.

                                                                  Федоришин А.В.