Справа №  1316/2-1707/11                                Головуючий у 1 інстанції: Галайко Н.М. 

Провадження №  22-ц/1390/2101/12                Доповідач в 2-й інстанції:   Приколота  Т.  І. 

Категорія: 47

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2012 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

                                               головуючого-судді    Приколоти Т.І.

                                               суддів:                        Богонюка М.Я., Шашкіної С.А.

                                               з участю секретаря    Рванцової О.О.

                                               з участю                      ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною  скаргою  ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_1 на рішення  Пустомитівського районного суду Львівської області від 2 грудня  2011 року по справі за позовом  ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Пустомитівського нотаріального округу Моісєєвої О.Я., Відкритого акціонерного товариства (тепер – Публічного акціонерного товариства) «Державний ощадний банк України», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- 

в с т а н о в и л а:

       Позивачі звернулися з позовом про визнання виконавчого напису № 714, вчиненного 19 травня 2011 року  нотаріусом Моісєєвою О.Я. на договорі іпотеки №5790 від 20 грудня 2007 року,  таким, що не підлягає виконанню з моменту вчинення.

       Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 2 грудня  2011 року відмовлено у задоволенні позову.

       Рішення  оскаржили ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі  апелянти посилаються  на те, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з`ясованих обставинах справи. Стверджують, що 19 травня 2011 року приватним нотаріусом Пустомитівського нотаріального округу Моісєєвою О.Я. на договорі іпотеки № 5790 від 20 грудня 2007 року  вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 714. Вважають, що вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Зокрема, виконавчий напис вчинено на підставі документів, якими не засвідчується безспірність заборгованості за кредитним договором та прострочення виконання зобов`язання, не зазначено строк, за який проводиться стягнення. Просять скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

       Представник ПАТ «Державний ощадний банк України» проти позову та доводів апеляційної скарги заперечив, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

       Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; колегія суддів вважає, що  апеляційну скаргу  слід задовольнити, оскільки суд першої інстанції зробив свої висновки без належних підстав, справу вирішено без достатньої перевірки обґрунтованості  позовних вимог; висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, встановленим на підставі повної і всебічної перевірки доказів, їх дослідження і правильної оцінки; тому з  такими висновками   погодитися не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Рішення вважається обґрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих  обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення  цим вимогам не відповідає.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються  вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених

Відповідно до ст. ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана  довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.

Встановлено, що  20 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством (тепер-ПАТ) «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_4 укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 1626 та  додатковий договір про зміну умов договору № ВКЛ № 2203-1626 (а.с.47-49). Сума позики складає 280 000 грн. Відповідно до умов цього договору позичальник також взяв на себе  зобов`язання про сплату інших  платежів (відсотків за користування кредитом, комісійної винагороди та інших).

Цього ж дня між вказаними сторонами та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір для забезпечення належного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором. Предметом іпотеки є будинковолодіння АДРЕСА_1 , що належить на праві власності позичальнику ОСОБА_4 , та земельна ділянка загальною площею 2488 кв.м у вказаному селі, що належить майновому поручителю позичальника - ОСОБА_5 (а.с.6-10).

Відповідно до п.6.1 зазначеного іпотечного договору іпотекодержатель набуває право звернення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов`язання або відповідна його частина не буде виконано а також у будь-який час, незалежно від настання строку платежу, у випадку невиконання іпотекодавцем або позичальником будь-якого із своїх  обов`язків, передбачених цим договором, та/або кредитним договором, а рівно якщо будь-яка із гарантій, наданих іпотекодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною. При цьому, у разі порушення зобов`язання та/або умов цього договору та прийняття іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель зобов`язаний  надіслати іпотекодавцю та позичальнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов`язання, вимога про його виконання протягом 30  календарних днів з моменту її отримання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без  задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Положення частини другої цього пункту не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду  в установленому законом порядку.

Пунктом  6.2. договору передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь - яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду у встановленому чинним законодавством України та цим договором порядку, в тому числі у відповідності до застережень про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться у договорі.

       Філією Городоцького відділення № 6324 ВАТ «Державний ощадний банк України» надіслано письмове повідомлення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , з якого вбачається, що банк вимагав  погашення ними протягом 30 календарних днів з моменту одержання вказаної вимоги заборгованості, яка станом на 2 березня 2011 року становить: заборгованість по платежах за кредитом - 34 510,31 грн., за відсотками - 10 825,26 грн., пеня - 3 686,76 грн., платежі по кредиту, термін погашення яких не настав – 239 162 грн. Загальна сума боргу за кредитом становить 288 184,33 грн. (а.с.13). Це повідомлення адресатами одержано відповідно 28 та 9 березня 2011 року (а.с.24). З розрахунку банку по  заборгованості за цим кредитним договором  станом на 17 березня 2011 року загальна сума боргу становить 290 162 грн., у тому числі: сума кредиту - 239 162 грн.; прострочена заборгованість - 34 510,31 грн.; несплачені відсотки – 10 825,26 грн., пеня – 5 670,02 грн. (а.с.26-27). З наявних розрахунків (а.с.26-27,38) вбачаються значні розбіжності у сумах. Первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо) до розрахунку  не додані. Відтак, слід вважати, що сума, яка запропонована до стягнення, є неузгодженою, докази про її безспірність відсутні.

       19 травня 2011 року  нотаріусом на договорі іпотеки від 20 грудня 2007 року вчинено виконавчий напис, у якому запропоновано звернути стягнення на майно, що є предметом договору іпотеки (а.с.38) для задоволення вимог ВАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення 290 162 грн., у тому числі: суми кредиту  239 162 грн.; простроченої  заборгованості у сумі  34 510,31 грн.; несплачених  відсотків в розмірі 10 825,26 грн., пені в сумі  5 670,02. Вказаний виконавчий напис пред`явлено до виконання (а.с.11-12).

Виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов`язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов`язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення  виконання зобов`язання. Відповідно до п. 284 Інструкції  про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі – Інструкції) нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості   або   іншої  відповідальності  боржника   перед стягувачем.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до п. 283 Інструкції у разі якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Вчинення виконавчого напису в разі   порушення   основного зобов`язання    та (або) умов   іпотечного   договору   здійснюється нотаріусом   після   спливу   тридцяти   днів   з моменту    одержання іпотекодавцем та боржником, якщо вони є різними особами, письмової вимоги про усунення порушень. З матеріалів справи вбачається, що  ОСОБА_3 отримала повідомлення 9 березня 2011 року, а ОСОБА_4 - 28 березня 2011 року (а.с.24). Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Пунктами 286 і 287  Інструкції визначено, що  при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів; виконавчий напис має містити: дату (рік, місяць, число) вчинення, нотаріальну контору (нотаріальний округ), прізвище, імя, по батькові нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис; найменування та адресу стягувача; найменування та адресу боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у банках, кредитних установах (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, штраф, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; зазначення статті Закону України «Про нотаріат» та пункту Переліку документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, печатку.

Відповідно до п.282 Інструкції для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відтак, при вчиненні виконавчого напису  нотаріус повинен пересвідчитися у наявності підстав для вчинення такого напису. Зокрема, що надані стягувачем документи підтверджують безспірність заборгованості, за який період. Крім того, обов`язковою є наявність документа, яким підтверджується сплив тридцятиденного строку з моменту одержання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги про усунення порушень.

При вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріусом ці питання не з`ясовані у повному обсязі. Також нотаріусом допущено дописки та неточності щодо  власників предмету іпотеки, що не узгоджується з вимогами ст. 88 Закону України  «Про нотаріат».

У зв`язку з наведеним, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового  рішення про задоволення  позову.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1, ст.307, ст. ст.   309, 313,  ч.2 ст.314, ст.ст. 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:        

       Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_1    задовольнити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 2 грудня  2011 року  скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Визнати виконавчий напис № 714, вчинений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Моїсєєвою Ольгою Ярославівною 19 травня 2011 року на договорі іпотеки № 5790 від 20 грудня 2007 року, таким, що не підлягає виконанню, з моменту його вчинення.

       Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

       Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду  безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

               Головуючий:

                   Судді: