Справа № 1318/1-302/11 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11/783/362/13 Доповідач : ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2013 року

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6

засуджених-потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8

потерпілого ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляції засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 листопада 2012 року,-

встановила:

цим вироком:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Морозовичі Старосамбірського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого,

визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 800 гривень.

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 року» від 08 липня 2011 року ОСОБА_7 звільнено від призначеного покарання на підставі акту амністії.

Цивільний позов ОСОБА_7 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_8 в користь ОСОБА_7 завдану моральну шкоду 1000 (одну тисячу) гривень.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку та жительку с.Ваньовичі Самбірського району Львівської області, громадянку України, з середньою освітою, пенсіонерку, вдову, раніше не судиму,

визнано винною та засуджено за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України:

за ч. 1 ст. 125 КК України - штраф 600, 00 (шістсот) грн.;

за ч. 1 ст. 126 КК України - штраф 510, 00 (п`ятсот десять) грн.

Згідно із ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання ОСОБА_8 - штраф 600 (шістсот) грн.

Цивільний позов ОСОБА_8 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_7 в користь ОСОБА_8 завдану моральну шкоду 4000 (чотири тисячі) гривень.

Крім цього цим вироком частково задоволено цивільний позов ОСОБА_9 . Стягнуто з ОСОБА_8 в користь ОСОБА_9 завдану моральну шкоду 1000 (одну тисячу) гривень.

Згідно вироку суду, ОСОБА_7 , 02 червня 2011 року приблизно о 08 год. 00 хв. у житловому будинку АДРЕСА_1 умисно на ґрунті неприязних відносин наніс удар ногою в область тазу та рукою в груди гр. ОСОБА_8 .

Крім того, ОСОБА_7 04 червня 2011 року у вечірній час доби у житловому будинку АДРЕСА_1 умисно на ґрунті неприязних відносин наніс декілька ударів в голову гр. ОСОБА_8 , заподіявши останній легкі тілесні ушкодження.

ОСОБА_8 , 05 липня 2011 року приблизно о 12 год. 00 хв. на подвір`ї житлового будинку АДРЕСА_1 , умисно на ґрунті неприязних відносин нанесла ряд ударів дерев`яною палицею по руці ОСОБА_9 , заподіявши йому легкі тілесні ушкодження та удар наповненою пластиковою пляшкою по обличчю ОСОБА_7 , заподіявши йому фізичний біль.

На даний вирок засуджені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подали апеляції.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати вирок Самбірського міськрайонного суду від 07 листопада 2012 року відносно нього, а справу закрити. В обґрунтування апеляції зазначає, що вирок суду є необґрунтованим, необ`єктивним, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати вирок Самбірського міськрайонного суду від 07 листопада 2012 року відносно неї, а справу закрити. Вважає вирок суду незаконним, необґрунтованим, необ`єктивним, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та постановленим з порушенням кримінально-процесуального закону.

Апелянти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зазначають, що судом першої інстанції однобічно досліджено усі покази які містяться в матеріалах даної справи, що призвело до постановлення вироку з обвинувальним ухилом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених-потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та виступ їх захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на підтримання апеляцій, потерпілого ОСОБА_9 , обговоривши наведені доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції ОСОБА_7 та ОСОБА_10 до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 126 КК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та перевіреними к судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Так, свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 підтвердили факт конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 04 червня 2011 року, а також те, що після ударів, які ОСОБА_7 завдав ОСОБА_8 у її власному будинку, вона погано себе почувала та лежала у лікарні, що також підтверджується епікриз-витягом з медичної карти хворого №4910 (а.с 12).

З показань свідка ОСОБА_13 вбачається, що вона бачила як засуджений ОСОБА_7 04 червня 2011 року виносив з будинку ОСОБА_8 горілку, остання кричала, що він злодій, після чого ОСОБА_7 штовхнув ОСОБА_8 і вона впала на землю.

Також, свідок ОСОБА_14 ствердив, що особисто бачив, як ОСОБА_8 05 липня 2011 року на подвір`ї житлового будинку у АДРЕСА_1 відмовилася відкрити будинок для того, щоб ОСОБА_7 та ОСОБА_9 забрали своє майно, почала сваритися з ними та нанесла декілька ударів дерев`яною палицею по руці ОСОБА_9 та вдарила пластиковою пляшкою з молоком по голові ОСОБА_7 .

Показання свідків, які суд поклав в основу обвинувального вироку, є послідовними, повністю узгоджуються між собою, а також з іншими доказами у справі, зокрема з висновками судово-медичної експертизи №161/12 та №162/12 щодо наявності у потерпілих легких тілесних ушкоджень.

Крім того, самі засуджені ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 заперечуючи заподіяння тілесних ушкоджень один одному, визнають факт наявності конфлікту між ними.

Підстав не довіряти показанням потерпілих та свідків, а також вважати, що вони могли обмовити засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у колегії суддів немає.

Як видно із протоколу судового засідання, суд дослідив у справі всі ті обставини, які могли мати значення для прийняття рішення у справі, а тому наведені засудженими-потерпілими доводи про неповноту та однобічність судового розгляду, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи є необґрунтованими. Всім доказам, як на підтвердження обвинувачення так і на його спростування, суд дав належну оцінку.

При перевірці справи колегія суддів допущених істотних порушень кримінально - процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які тягнули б за собою скасування вироку, не виявила.

Покарання засудженим призначене з дотриманням вимог ст.65 КК України, яке відповідає характеру тяжкості вчиненого злочину і даним про особи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Що стосується рішення суду першої інстанції про визначення розміру моральної шкоди, яку слід стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , то таке, на думку колегії суддів, достатньо мотивоване та прийнято відповідно до судової практики щодо відшкодування витрат немайнового характеру потерпілим від злочинів особам.

Крім цього, судом першої інстанції обґрунтовано звільнено ОСОБА_7 від призначеного покарання на підставі акту амністії відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 року» від 08 липня 2011 вироку, оскільки, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_7 має на утриманні неповнолітню дитину, а також вчинив злочин невеликої тяжкості.

Таким чином, при перевірці кримінальної справи в апеляційному порядку не встановлено підстав для скасування вироку суду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів, -

ухвалила:

Вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 листопада 2012 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без зміни, а їх апеляції - без задоволення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4