Справа №  1318/997/2012                                        Головуючий у 1 інстанції: Галин В.П.  

Провадження №  33/1390/570/12                               Доповідач:   Гаврилов  В.  М.

Категорія ч.1 ст. 172-2 КпАП України       

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 листопада 2012 року суддя апеляційного суду Львівської області Гаврилов В.М.. в приміщенні апеляційного суду Львівської області в м. Львові, з участю прокурора Якубчака О.Р., захисника Марківа Р.Б., розглянувши апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_1 на постанову судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 25 вересня 2012 року,-

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-2 КпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень в дохід держави та конфісковано незаконно отриману вигоду в сумі 1000 (однієї тисячі) гривень.

На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 25 вересня 2012 року. Окрім цього ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, так як пропустив такий через хворобу батьків, які проживають у іншій місцевості, а також через залучення до службових обов`язків у денний та нічний час.

У поданій апеляції ОСОБА_1 відмовляється від визнавальних показів, які давав Івано-Франківській прокуратурі та у місцевому суді, зазначає, що факт отримання ним вигоди від «Сталькомплект ЛТД`в розмірі 1000 гривень є обставиною не доведеною, необґрунтованою та видуманою ним особисто. Крім того, апелянт ОСОБА_1 покликається на те, що місцевим судом не було з`ясовано в неправомірному виданні яких саме нормативно-правових актів його звинувачують.

Також на постанову місцевого суду захисник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 25 вересня 2012 року. При цьому захисник правопорушника покликається на те, що рішення місцевого суду є незаконним та необґрунтованим, так як не встановлено ні особу, якій ОСОБА_1 нібито віддав переваги, ні які нормативно-правові акти видав ОСОБА_1 та не встановлено, чи взагалі він мав таке право, оскільки з довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 12.10.2012 року за вих. №716 вбачається, що ОСОБА_1 в період з 01 по 31 серпня 2012 року не виконував обов`язків командира військової частини і не видавав та не підписував жодні нормативно-правові акти.

Крім того, судом не було враховано пояснювальних записок представників ТзОВ «Сталькомплект ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в яких вони зазначають, що договірних угод ні з ким з особового складу військової частини НОМЕР_1 вони не укладали і жодних фінансових виплат не здійснювали, що ОСОБА_1 15 та 22 серпня 2012 року не замовляв автокран марки КРАЗ-260 для ТзОВ «Сталькомплект ЛТД», а лише допоміг їм у завантаженні двигунів з вертольота на автотранспорт. Окрім вище наведеного захисник правопорушника у поданій апеляції покликається на те, що місцевим судом не було допитано свідків вказаної події, а пояснення свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 давали двічі, останній раз в друкованому вигляді під тиском працівників прокуратури.

В судовому засіданні ОСОБА_1 подав клопотання, в якому просив вважати положення апеляції, поданої його захисником ОСОБА_2 , доповненням до його апеляції, про що зробив відповідний запис.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження всього на кілька днів, подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки пропустив такий через хворобу батьків та його перебуванні на чергуванні, вважаю, що строк на апеляційне оскарження ОСОБА_1 слід поновити як такий, що пропущено з поважних причин.

Заслухавши думку ОСОБА_1 та його захисника Марківа Р.Б., які підтримали подану апеляцію і доповнення до неї, прокурора, який заперечив подану апеляцію, вважає рішення місцевого суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали справи № 1318/997/12 вважаю, що в задоволенні поданої апеляції слід відмовити.

За протоколом про адміністративне правопорушення та постановою місцевого суду ОСОБА_1 , будучи заступником командира військової частини НОМЕР_1 у порушення вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 11, 16, 74, 75 статуту внутрішньої служби ЗС України, а також обмежень, встановлених п.1 ст. 63 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції`та всупереч своїх посадових обов`язків, діючи з корисливих мотивів в інтересах ТзОВ «Сталькомплект ЛТД`та в своїх інтересах, з метою отримати неправомірну вигоду для себе, використав свої службові повноваження давши вказівку 15 та 22 серпня 2012 року на організацію та проведення військовослужбовцями, із використанням спеціальної техніки військової частини НОМЕР_1 –автокрану марки КРАЗ-260, робіт по демонтажу авіаційних двигунів із вертольотів МІ-26 в кількості 4 шт. та завантаження їх у вантажний автомобіль, що належав ТзОВ «Сталькомплект ЛТД», отримавши за це 1000 грн., тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-2 КпАП України.

          В судовому засіданні апеляційного суду Львівської області були допитані свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та правопорушник ОСОБА_1 , які показали, що 15 та 22 серпня 2012 року за допомогою крану марки КРАЗ-260 військової частини НОМЕР_1 представники ТзОВ «Сталькомплект ЛТД`завантажили двигуни з вертольотів на автотранспорт, кран було залучено до завантажувальних робіт за вказівкою ОСОБА_1 . Також військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 надавалася теоретична допомога у вигляді консультацій та певне обладнання працівникам ТзОВ «Сталькомплект ЛТД`для демонтажу вертолітних двигунів, але участі у цьому вони не приймали і грошей не отримували, а покази, які  підтверджували вину ОСОБА_1 давали під тиском працівників Івано-Франківської прокуратури.

Сам ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду не заперечував того факту, що він дав розпорядження водію крану марки КРАЗ-260 ОСОБА_10 допомогти працівникам ТзОВ «Сталькомплект ЛТД`завантажити вертолітні двигуни на автотранспорт але ніяких грошей за це не отримував, покази прокурору давав під моральним тиском останнього.

          Разом з тим в судовому засіданні апеляційного суду були оголошені свідчення   ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та правопорушника ОСОБА_1 Івано-Франківській прокуратурі(а.с. 8-11, 77-88), в яких вони визнають, що ними безпосередньо за вказівкою ОСОБА_1 здійснювався демонтаж вертолітних двигунів, а ОСОБА_1 визнає факт отримання винагороди від працівників ТзОВ «Сталькомплект ЛТД`в розмірі 1000 гривень за надання їм допомоги у демонтажі таких двигунів. В своїх поясненнях всі вищевказані особи власноруч написали, що пояснення було ними прочитано, з їхніх слів написано вірно та підписали їх. Крім того, підтвердження факту розвантаження двигунів з вертольотів МІ-26 за вказівкою ОСОБА_1 особовим складом військової частини НОМЕР_1 і отримання за це грошей ОСОБА_6 надає в поясненнях управлінню військової контррозвідки СБ України у Західному регіоні, які були долучені до матеріалів справи за клопотанням прокурора.

в яких власноручно зазначив, що вони з його слів записані вірно, ним прочитані і дані без тиску на нього.

          Про правдивість показів ОСОБА_1 , які він давав прокурору і в місцевому суді свідчать і квитанції про сплату ним завданої шкоди військовій частині НОМЕР_1 , штрафу та суми неправомірної вигоди (а.с. 115, 118).

Звертає на себе увагу і той факт, що у товарно-транспортних накладних за 14 та 22 серпня 2012 року, ксерокопії яких надані суду захисником, у розділі «Вантажно-розвантажувальні операції`відсутні дані про спосіб і виконавців усіх робіт, адже зі слів свідків вага кожного з двигунів 1.5 тони, а їх було 4 і вони завантажувались не за один день.

          Наведене спростовує доводи апеляції, а доказів того, що на свідків та ОСОБА_1 при відібранні пояснень чинився тиск не надано, тому вважаю зміну їх показів в апеляційному суді намаганням пом`якшити відповідальність ОСОБА_1 .

          Доводи апеляції про те, що не встановлено особи, якій було надано переваги ОСОБА_1 і який нормативно-правовий акт він видав не впливають на кваліфікацію його дій та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. 294 КпАП України,

                                               П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.

Постанову судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 25 вересня 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-2 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень в дохід держави та конфіскацією незаконно отриманої вигоди в сумі 1000 (однієї тисячі) гривень залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 –без задоволення.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Львівської області                                                                                            В. М. Гаврилов