Справа №  1317/451/2012                                        Головуючий у 1 інстанції: Крет А.І.  

Провадження №  22-ц/1390/6429/12                     Доповідач в 2-й інстанції:   Зверхановська  Л.  Д.  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

                                            головуючого: Зверхановської Л.Д.

суддів: Бойко С.М.,  Цяцяка Р.П.                                    

при секретарі: Служала А.Ю.

з участю: представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника відповідача – ОСОБА_3 ,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “Страхова Компанія “Провідна” на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 01 червня 2012 року,    

ВСТАНОВИЛА:

        Оскаржуваним рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 01 червня 2012 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до ПАТ “Страхова Компанія “Провідна” про відшкодування майнової і моральної шкоди.

         Стягнуто з ПАТ “Страхова Компанія “Провідна” на користь ОСОБА_1 18310 грн. майнової шкоди та 183 грн. 12 коп. судового збору.           

         У задоволенні  решти частини позову відмовлено.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              

         Рішення суду оскаржило Приватне акціонерне товариство “Страхова Компанія “Провідна”.

        В апеляційній скарзі зазначає, що задоволення позову є безпідставним, оскільки ПрАТ СК “Провідна” жодним чином не порушувало право позивача на отримання відшкодування у порядку, встановленому Законом, не вчиняло дій, які свідчили б про невизнання або оспорювання такого права. Звертає увагу суду, що позивачем не було подано відповідачеві заяви про виплату відшкодування та інших документів, які стосуються ДТП, в результаті якої було завдано шкоди майну позивача. Вказує, що позивач погодився із визнанням його автомобіля фізично знищеним, оскільки прийняв від СК “ВіЕйБі Страхування”  страхове відшкодування, що враховувало вартість придатних залишків, які залишились в позивача. Покликається на те, що сума завданого позивачеві матеріального збитку дорівнює ринковій вартості неушкодженого автомобіля –104900 грн. Зазначає, що судом не було застосовано закон, який підлягав застосуванню, а саме: ч.17 ст.9 Закону України “Про страхування”, п.3 ч.1 ст.988 ЦК України, п.30.1 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” . Судом не враховано, що обов`язок по відшкодуванню франшизи відповідно до полісу ВВ/7137090  у розмірі 510 грн. покладається на страхувальника – ОСОБА_4 . Вказує, що оскільки пошкоджений автомобіль перебуває у заставі ВАТ “Фольксбанк”, то право щодо розпорядження ним належить ВАТ “Фольксбанк”,  а тому в суд із позовом мав звертатись саме  вигодонабувач, а не ОСОБА_1 . Також зазначає, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи 01.06.2012 року відповідно до вимог ст.74 ЦПК України.    

         Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ “Страхова Компанія “Провідна” про відшкодування майнової і моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів  вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

          Однак, оскаржуване рішення не у повній мірі відповідає даним вимогам.

Задовольняючи частково позов та визначаючи розмір заподіяної позивачу майнової шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, в сумі 18310 грн., районний суд виходив з того, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Ford Focus Trend д.н.з. НОМЕР_1 становить 119633,83 грн., сума фактично перерахованого страховиком на користь Публічного акціонерного товариства “Фольксбанк” страхового відшкодування становить 55911,08 грн., ринкова вартість залишків автомобіля, який залишився у власності позивача –45412,04 грн., тобто загальна сума  складає 101323,12 грн., а невідшкодованою залишилось 18310 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Районним судом встановлено, що 25 вересня 2010 року близько 08 год. на автодорозі Берестечко –Лопатин Радехівського району Львівської області ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки УАЗ-3151 д.н.з. НОМЕР_2 , не обрав безпечної швидкості, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем марки Ford Focus Trend д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .  

        ОСОБА_4 було визнано винним у настанні вказаної ДТП і у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

          Статтею 6 Закону України “Про страхування” визначено, що страхування може бути добровільним або обов`язковим.

Відповідно до ст.980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з:

1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

2)володінням, користуванням і розпорядженням майном(майнове страхування);

3)відшкодування шкоди, завданої страхувальником(страхування відповідальності).

       Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/6891559 Закритим акціонерним товариством  Страхова компанія “Провідна” було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_4

        18 січня 2010 року між позивачем та Закритим акціонерним товариством “ВіЕйБі Страхування” було укладено Договір №130101-010-0015/10 добровільного страхування наземного транспорту.

        Відповідно до ст. 28 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” шкода, заподіяна в результаті  дорожньо-транспортної  пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг,  дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням   транспортного   засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я,  чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних  засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.            

        Відповідно до п.3 ч.1 ст. 988 ЦК України  страховик зобов`язаний у  разі  настання  страхового  випадку  здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова   виплата   за   договором   особистого  страхування здійснюється  незалежно  від  сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням,  соціальним  забезпеченням,  а також відвідшкодування шкоди. Страхова виплата  за  договором  майнового  страхування  і страхування  відповідальності  (страхове  відшкодування)  не  може перевищувати  розміру  реальних  збитків.  Інші  збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

 Згідно із ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати їй в натурі (передати річ того ж роду і тієї ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення  пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).  

Згідно з роз`ясненнями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди`від 27.03.1992 року №6 при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення  на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, за обставинами справи цей спосіб відшкодування можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми  потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв`язку із заподіянням шкоди майну.  

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, детально регламентовано ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів`від 01 липня 2004 року № 1961-IV (із відповідними змінами).

Згідно з вимогами цієї статті транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця ДТП.

Позивач не погодився з визнанням належного йому автомобіля фізично знищеним і, як ствердив його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні, уже відчужив цей автомобіль.

А тому, оскільки дійсна вартість автомобіля позивача на час пошкодження у ДТП становила 104900 грн., сума сплаченого позивачу страховиком ЗАТ ”ВіЕйБі Страхування” страхового відшкодування  - 55911,08 грн., вартість залишків автомобіля –45412,04 грн., що разом складає  101323,12 грн., то невідшкодованими залишилось 3576,88 грн.

Так як розмір франшизи, яку згідно полісу ВВ/7137090 повинен сплачувати ОСОБА_4 , становить 510 грн., то сума відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача становить 3066,88 грн.

           Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що оскільки оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, то його слід змінити у частині стягнення майнової шкоди, зменшивши її до 3066,88 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

                                                           ВИРІШИЛА:

       Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Страхова Компанія “Провідна”  задовольнити частково.

Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 01 червня 2012 року у частині стягнення майнової шкоди та судових витрат змінити, визначивши, що з  Приватного акціонерного товариства “Страхова Компанія “Провідна” на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню не 18310 грн., а 3066,88 грн.  майнової шкоди та 35 грн. 84 коп. судового збору.    

У решті рішення   Радехівського районного суду Львівської області від 01 червня 2012 року   залишити без змін.

        Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

            Головуючий:

            Судді: