Справа №  1326/2-782/11                              Головуючий у 1 інстанції: Дячишин В. Ф.  

Провадження №  22-ц/1390/3080/12           Доповідач в 2-й інстанції:   Шеремета  Н.  О.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 листопада 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

       головуючого судді: Шеремети Н.О.

                                              суддів: Бойко С.М., Гірник Т.А.

                                              при секретарі: Служалі А.Ю.

                                             з участю: ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 ,

                                             представника Франківської районної адміністрації Львівської міської

                                             ради –Винницького В.В., представника Львівської міської ради –                    

                                             Крикавської І.В.,  представника третіх осіб – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради на рішення Франківського районного суду м. Львова від 04 листопада 2011 року, -

                                                     ВСТАНОВИЛА:

14.09.2010 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради, треті особи – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ЛКП “Листопадове”, Інспекція держархбудконтролю про визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 площею 77.6 кв.м., житлової 42.6 кв.м., кухні 16 кв.м., коридору 15 кв.м., підвалу 22.3 кв.м. з врахуванням проведеної реконструкції з розширенням квартири та збільшення площі за рахунок приєднання суміжного з квартирою приміщення га горищі площе. 10,6 кв.м.

Оскаржуваним рішенням суду від  04.11.2011 р. позов задоволено, визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 з проведеною реконструкцією, яка складається з трьох житлових кімнат загальною площею 77,6 кв.м, житловою площею 42,6 кв.м., кухні 16 кв.м, ванни 2,6 кв.м? коридору 15 кв.м.

Рішення суду оскаржили Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, Львівська міська рада, вважають, що таке ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з`ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Покликаються на те, що судом при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано те, що реконструкція житлового будинку та квартири, як комплекс робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку, повинна проводитись з дотриманням Закону України “Про планування та забудову територій ” при наявності дозволу на виконання будівельних робіт, для видачі якого позивач повинен був звернутися з відповідними документами до Інспекції Держархбудконтролю. Дозвіл на виконання будівельних робіт позивачу не видавався, а тому таке перепланування є самочинним будівництвом, за проведення якого позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності.

Розпорядженням голови Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 26.01.2010 року №599 позивача зобов”язано привести у попередній стан самовільно реконструйовану та розширену за рахунок площі горища квартири АДРЕСА_2 , яке ним не виконане. Законом встановлено порядок виникнення права власності на реконструйований об”єкт нерухомого майна, який позивачем не дотримано. Переобладнання та перепланування жилих будинків, жилих і не жилих у жилих будинках приміщень дозволяється за згодою інших мешканців будинку, з дозволу виконкому місцевої  ради, і таке не допускається, якщо воно погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян.

Для реконструкції квартири АДРЕСА_1 з розширенням її за рахунок горища потрібна згода усіх власників та співвласників усіх квартир будинку АДРЕСА_3 , як співвласників приміщень загального користування (горища). Докази згоди мешканців житлового будинку в матеріалах справи відсутні.

Апелянти на вбачають порушення прав ОСОБА_1 ні Львівсько.ю міською радою, ні Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради, оскільки він до Львівської міської ради, Франківської районної адміністрації з приводу надання дозволу на розширення квартири за рахунок площі горища та узаконення переобладнання не звертався. Просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

           Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Франківської районної адміністрації Львівської міської ради Винницького В.В., Львівської міської ради Крикавської І.В., представника третіх осіб - ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги,заперечення позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення..  

           Згідно зі ст.ст.11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

           Задоволюючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що проведена позивачем реконструкція з розширенням та збільшенням площі квартири АДРЕСА_1 за рахунок частини горища будинку, яке є приміщенням загального  користування, вхід до якого технічною документацією передбачено з квартири позивача, не порушує права інших мешканців житлового будинку,оскільки вони фактично цією частиною горища не користуються через відсутність іншого входу на горище, а тому їх згода на реконструкцію чи переобладнання не потрібна. За таких обставин суд прийшов до висновку про наявність підстав  для задоволення позовних вимог та визнання за позивачем права власності на квартиру з врахуванням приєднаної частини горища площею 10,6 кв.м.

           Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

           З матеріалів справи вбачається, що позивач, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , у якій зареєстровані дружина, ОСОБА_9 , та дочка, ОСОБА_10 , яку ним було придбано на підставі договору купівлі- продажу квартири від 01.11.2004 р., укладеного між покупцем ОСОБА_1 та продавцями ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

         На час купівлі - продажу квартира складалася з двох кімнат житловою площею 32 кв.м та кухні, загальна площа квартири 65,3 кв.м, такою квартира стала в результаті приєднання до квартири АДРЕСА_4 площею 20,7 кв.м з кухнею без комунальних вигод  квартири АДРЕСА_5 з однієї кімнати, площею 11,3 кв.м з кухнею без комунальних вигод, що підтверджується рішенням виконкому Львівської міської ради №291 від 15.05.1991 р. «Розгляд заяв громадян по питаннях приєднання квартир та питаннях зміни договору найму».

           Як вбачається з технічного паспорту на квартиру на час її придбання ОСОБА_1 , вхід у приміщення на горищі площею 10,6 кв.м, яке знаходиться на одному рівні з його квартирою, був можливим лише з квартири

АДРЕСА_1 є трьохквартирним, власником квартири АДРЕСА_6 є ОСОБА_4 , співвласниками квартир АДРЕСА_7 цього житлового будинку є   ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 (а.с.33,34).      

        Свій висновок про те, що на час придбання ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , вона складалася з двох кімнат житловою площею 32 кв.м та кухні, загальною  площею квартири 65,3 кв.м і вхід у приміщення на горищі площею 10,6 кв.м, яке знаходиться на одному рівні з його квартирою був можливим лише з належної йому на праві власності квартири, суд обґрунтовує технічним паспортом  на квартиру. Наведене підтверджується  також матеріалами реєстраційної та інвентаризаційної справ на квартиру АДРЕСА_1 , наявними у ній поверховими планами станом на час придбання квартири, журналом обмірів і підрахунків площ приміщень, актом ЛКП «Листопадове`від 05.08.2010 р.

         Наведене підтвердили мешканці цього ж будинку, які в суді першої інстанції пояснили, що дійсно вхід у приміщення на горище площею 10,6 кв.м, є можливим лише з належної ОСОБА_1  на праві власності  квартири, а тому  цим приміщенням вони фактично не користувалися і не користуються.

         Матеріали реєстраційної та інвентаризаційної справ на квартиру АДРЕСА_1 , наданої  КП  ЛОР «Львівське МБТІ та ЕО`підтверджують вірний висновок суду першої інстанції, що вхід у приміщення на горище площею 10,6 кв.м, яке знаходиться на одному рівні з квартирою позивача, є можливим лише з належної йому на праві власності  квартири, іншого входу не має, а тому  потрапити у спірне приміщення мешканці інших квартир не мають можливості.

        Відповідно до ч.1 ст. 316, ч.1 ст. 317, ч.1, 2 ст.321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.  

          Аналізуючи наведені норми та враховуючи те, що вхід у приміщення на горище площею 10,6 кв.м, є можливим лише з належної на праві власності ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , користування іншими мешканцями цього будинку спірним приміщенням на горищі житлового будинку залежить від волі та бажання мешканців квартири, оскільки без їх дозволу на прохід через належну їм на праві власності квартиру,  інші мешканці будинку не зможуть зайти на горище.  Відтак, права інших мешканців цього житлового будинку на користування приміщенням на горищі площею 10,6 кв.м, не є порушеними.  

         Таке переобладнання квартири шляхом приєднання  частини горища площею 10,5 кв.м для використання під житло, не порушує права та інтереси інших мешканців житлового будинку, які і без  переобладнання не користувалися і не мали можливості користуватися цим приміщенням, а тому не суперечить рішенню Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. №4-рп (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) щодо необхідності згоди всіх мешканців будинку на переобладнання квартир за рахунок приміщень, які перебувають у спільній власності. Суд першої інстанції, задоволюючи позовні вимоги, підставно покликався на відсутність порушень прав та інтересів мешканців інших квартир, які нічим не мотивуючи не дали згоди ОСОБА_1 на облаштування приміщення на горищі площею 10,6 кв.м  під житлове і з тих підстав, що у будинку наявна частина приміщення горища, до якої є вільний доступ.

        На думку колегії суддів доводи апеляційних скарг про необхідність згоди усіх власників та співвласників усіх квартир будинку АДРЕСА_3 як співвласників приміщення загального користування (горища) квартири АДРЕСА_1 на реконструкцію з розширенням за рахунок горища  не спростовують висновків суду, оскільки права співвласників інших квартир у житловому  будинку  не порушені.

          Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції врахував аварійний стан даху житлового будинку АДРЕСА_3 , який згідно з актом обстеження ЛКП «Листопадове» від 05.08.2010 р., висновком міжвідомчої комісії при виконкомі Львівської міської ради (витяг з протоколу №6 від 22.07.2010 р.), затвердженим наказом директора департаменту житлового господарства та інфраструктури №367 від 28.07.2010 р. потребував ремонту, оскільки окремі ділянки його несучих конструктивних елементів визнано аварійними. Органи місцевого самоврядувмання, визнавши окремі елементи даху будинку аварійними, з відповідно можливими наслідками аварійності, не вжили жодних заходів для його ремонту.

         З висновку державного науково - дослідного та проектно - вишукувального інституту «НДІпроекреконструкція`вбачається, що для виведення з аварійного стану елементів даху і покрівлі мешканцями квартири АДРЕСА_4 виконано конструктивний ремонт даху з заміною непридатних елементів даху по типу існуючої конструктивної схеми з приєднанням частини горища, яке переобладнане під житлову кімнату. Під час реконструкції було проведено підсилення з використанням стальних балок, які виконують роль несучих елементів і підтримують уражені дерев`яні балки. Після підсилення виконано утеплення горищного перекриття сучасними ефективними будівельними матеріалами, а також була виконана заміна покрівлі на метало профіль. Виконані роботи по реконструкції з перепланування квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок площі горища без зміни існуючої конструктивної схеми даху, не погіршило технічного стану будинку і відповідає ДБН В.2.2.-15-2005 №»Житлові будинки. Основні положення».  

            Положеннями ст. 100 ЖК України, п.п. 1.4.1, 1.4.3, 1.4.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом  Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 р. передбачено, що переобладнання та перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках  приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради відповідно до законодавства.

            Наявні в матеріалах справи звернення ОСОБА_1 до Львівської міської ради з приводу ремонту аварійного даху, реагування органу місцевого самоврядування на його звернення, свідчать про те, що позивачем вживались заходи, спрямовані на вирішення питання ремонту даху за його власні кошти, з можливим переобладнанням частини горища для використання під житло.           

            Відповідно до ст. 26 Закону України №2780-ХІІ спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судами відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання чи оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша ст. 3 ЦПК України. У зв`язку з цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

           Доводи апеляційних скарг про те, що позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об`єкта самочинного будівництва до експлуатації, узаконення проведеного переобладнання, тобто, не дотримався досудового врегулювання спору, спростовуюються розпорядженням голови Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 26.01.20110 р. №599, поданою позовною заявою  про зобов`язання ОСОБА_1 привести приміщення горища до попереднього стану, що свідчить про позицію органів місцевого самоврядування у вирішенні цього питання. А тому питання узаконення переобладнання частини приміщення горища під житлову кімнату без згоди інших мешканців житлового будинку, не могло бути вирішено уповноваженими на це органами на користь позивача, що свідчить про наявність спору.             

Висновки суду першої інстанції достатньо мотивовані і підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи, інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги  та скасування оскаржуваного  рішення суду.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319   ЦПК України, колегія суддів, -

                                                   У Х В А Л И Л А :

          апеляційні скарги Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради відхилити, рішення Франківського районного суду м. Львова від 04 листопада 2011 року –залишити без змін.

          Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

          Головуюча:                                                            Шеремета Н.О.

          Судді:                                                                      Бойко С.М.

                                                                                Гірник Т.А.