Справа №  1301/1383/12                                        Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1  

Провадження №  11/783/19/13                     Доповідач:    ОСОБА_2  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року колегія суддів Судової палати у кримніальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого                                           ОСОБА_2 ,

суддів апеляційного суду                      ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю прокурора                                ОСОБА_5

та засудженого                                         ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляцію засудженого ОСОБА_7 на вирок Бориславського міського суду Львівської області від 18 жовтня 2012 року, яким -

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Посьолки, Кузнецького району, Пензенської області, Росія, із середньо-спеціальною освітою, не війсковозобов`язаного, проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше судимого, останній раз 16.05.2008 року Волноваським районним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 24.02.2012 року із Львівської ВК № 48  по відбуттю покарання,

визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

Судом постановлено строк відбування покарання слід рахувати з 05.07.2012 року.

Запбіжний захід у вигляді тримання під вартою, до набрання вироку законної сили, засудженому ОСОБА_8 залишено без змін.

Вироком суду першої інстанції вирішено питання з речовими доказами.

Вироком Бориславського міського суду Львівської області від 18 жовтня 2012 року ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він 03 липня 2012 року, близько 20.40 год., маючи намір на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, через незачинені на ключ вхідні двері, проник у квартиру АДРЕСА_3 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_9 , звідки повторно, таємно викрав із сумки потерпілої ОСОБА_10 шкіряний жіночий гаманець чорного кольору, вартістю 300 грн., у якому знаходились гроші в сумі 3 700 грн., 150 доларів США, що на час викрадення відповідно до курсу НБУ становило 1 198,50 грн., та 150 євро, що на час викрадення відповідно до курсу НБУ становило 1 509 грн., а всього на суму 6 707,5 грн.

Даний гаманець містився у жіночій сумочці, яка знаходилась у коридорному приміщенні вищевказаної квартири та належить ОСОБА_10 .  Своїми діями ОСОБА_11 заподіяв ОСОБА_10 майнової шкоди на загальну суму 6 707,50 грн.

Не погоджуючись з вироком Бориславського міського суду Львівської області від 18 жовтня 2012 року засуджений ОСОБА_11 подав на нього апеляцію, в якій просить оскаржуваний вирок змінити в частині призначення покарання, застосувати до нього ст. 69 КК України, тобто призначити йому більш м`яке покарання ніж передбачено санкцією ч. 3 ст. 185 КК України.

Засуджений посилаєтьс в апеляції на те, що судом першої інстанції не були враховані такі пом`якшуючі обставини як його захворювання на гепатит, те що його мати є інвалідом, вагітність особи з якою вони проживають в цивільному шлюбі, тьа те, що на його утриманні перебуває 3 неповнолітніх дітей, а він є єдиним годувальником в сім`ї.

Крім цього, 07 листопада 2012 року державним обвинувачем було подано заперечення на апеляцію ОСОБА_7 , в якому прокурор просить оскаржуваний вирок Бориславського міського суду Львівської області від 18.10.2012 року стосовно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - без задоволення.

В заперечення на апеляцію засудженого ОСОБА_7 , прокурор покликається на те, що вина засудженого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена, і з врахуванням обставин, що помякшують та обтяжують покарання, суд першої інстанції обгрунтовано призначив йому покарання, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_7 про задоволення апеляції і пом`якшення призначеного йому покарання, прокурора про відмову в задоволенні апеляції засудженого ОСОБА_7 та залишення оскаржуваного вироку без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція засудженого ОСОБА_7 до задоволення не підлягає з наступних підстав.

На думку колегії суддів, дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, через незачинені на ключ вхідні двері, проник у квартиру АДРЕСА_3 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_9 , звідки повторно, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_10 на суму 6 707,5 грн.

Під час апеляційного розгляду, колегією суддів не встановлено грубих порушень вимог КПК України (1960 р.), які порушують права обвинуваченого чи потерпілої і тягнуть за собою скасування чи зміну постановленого судом першої інстанції вироку.

Вина засудженого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, доведена доказами, дослідженими судом першої інстанції і не заперечується самим засудженим.

Санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до шести років. Як убачається з матеріалів справи, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно кваліфікувавши дії засудженого ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України, при призначенні покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого засудженим ОСОБА_12 злочину, його особу, як пом`якшуючі покарання обставини, а саме щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю даного злочину, думку потерпілої ОСОБА_10 не карати підсудного, так і обставини, що обтяжують покарання, а саме вчинення злочину в стані алкогольного спяніння та рецедив злочинів і обґрунтовано призначив засудженому ОСОБА_8 мінімальне покарання, передбачене санкцією даної статті, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

У зв`язку з наведеним вище, колегія суддів приходить до висновку, що призначене засудженому ОСОБА_8 покарання відповідає особі засудженого, ступеню тяжкості вчиненого ним злочину і під час розгляду його апеляції судом не встановлено підстав для зміни чи скасування оскаржуваного вироку суду першої інстанції, в тому числі і для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання засудженому ОСОБА_8 .

На думку колегії суддів, вироком суду у відповідності до закону вирішено питання з речовими доказами у справі.

Керуючись, ст.ст. 362, 365-366, 377 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів, -

ухвалила:

відмовити в задоволенні апеляції засудженого ОСОБА_7 , а вирок Бориславського міського суду Львівської області від 18.10.2012 року стосовно засудженого ОСОБА_6 залишити без змін.

Судді:

 підпис                                                         підпис                                                       підпис

ОСОБА_2                                               ОСОБА_4                                                         ОСОБА_3 .

Копія відповідно до оригіналу.

Суддя апеляційного суду                                                                               ОСОБА_13