Справа №  1323/2-98/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Бучківська В.Л.  

Провадження №  22-ц/1390/2480/12                     Доповідач в 2-й інстанції:   Шеремета  Н.  О.  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої: Шеремети Н.О.

суддів: Бойко С.М., Цяцяка Р.П.

при секретарі: Служалі А.

з участю: ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2

представника ВАТ «Державний ощадний банк України»

Мірошнікова П.В.

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07.11.2011 р. –

                                                                      ВСТАНОВИЛА :

19.05.2009 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ВАТ «Державний ощадний банк України, який неодноразово ним уточнювався, про визнання кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк України» 30.10.2006 р. удаваним, таким, що не відповідає вимогам законодавства, скасування окремих пунктів кредитного договору, зобов`язання укласти договір відповідно до вимог чинного законодавства, внесення доповнень та змін до кредитного договору.          

        07.10.2010 р. ВАТ «Державний ощадний банк України» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про зміну умов кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк України» 30.10.2006 р. щодо строку його виконання, визначивши строк виконання кредитного договору  моментом винесення судом рішення про зміну умов договору та стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ Державний Ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором в розмірі 8412 євро 94 центи ( в гривневому еквіваленті 92458 грн.21 коп. згідно офіційного курсу гривні до євро станом на 07.11.2007 року) за рахунок звернення стягнення на предмет застави, а саме, автомобіля марки «Skoda Fabia Classik”, 1,2 2006 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який переданий позичальником в заставу банку згідно договору застави рухомого майна від 30.10.2006 р.  

      Ухвалою суду від 04.05.2011 р. справа №2-98/11 за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Державний ощадний банк України» про визнання кредитного договору удаваним, зміну умов договору, та інше, та справа № 2-400/11, за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про зміну умов кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, об`єднані в одне провадження.

        Оскаржуваним рішенням суду від 07.11.2011 р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» задоволено частково, змінено умови кредитного договору №252, укладеного 30.10.2006  р. між ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк України» щодо строку виконання договору, визначено стирок виконання кредитного договору моментом набрання рішенням суду про зміну строку виконання законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ Державний Ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором в розмірі 8412 євро 94 центи ( в гривневому еквіваленті 92458 грн.21 коп. згідно офіційного курсу гривні до євро станом на 07.11.2007 року) за рахунок звернення стягнення на предмет застави, а саме, автомобіля марки «Skoda Fabia Classik”, 1,2 2006 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який переданий в заставу банку ОСОБА_1 згідно договору застави рухомого майна від 30.10.2006 р.  В задоволеннні решти позовних вимог ВАТ «Державний ощадний банк України» відмовлено.

     Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , вважає його незаконним, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з`ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають  дійсним обставинам справи. Вважає безпідставним та необґрунтованим об`єднання пред`явленого ним позову з позовом ВАТ «Державний ощадний банк України», оскільки предмети пред`явлених позовів є різними. Крім цього, рішення ухвалене неповноважним складом суду, оскільки судді Бучківській В.Л. неодноразово ним та його представником заявлялись відводи. Наведене, на думку апелянта, свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства.

        Крім цього, судом в оскаржуваному рішення не зазначено, що позовною  вимогою ОСОБА_1 була вимога про складання графіку повернення кредиту та відсотків із зазначенням конкретної суми  по сплаті відсотків. На його думку судом не надано оцінку видатковому касовому ордеру  про видачу готівкою 10500 євро, який є безномерним, у ньому не вказано банківську установу, номер валютного рахунку ОСОБА_1 , валютні кошти видано з невідомого рахунку. Судом не враховано і те, що фактично рахунок в гривнях на ім`я ОСОБА_3 не відкривався, а гроші нібито перераховані на його гривневий рахунок в сумі 66800 грн., а повинні були перерахувати 67251, 61 грн.

     Апелянт зазначає, що суд не дав оцінки банківським документам, з яких вбачається, що ОСОБА_1 отримав автомобіль марки «Skoda Fabia Classik”, 1,2 2006 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , та додатково ще отримав 10500 євро, про що свідчить видатковий касовий ордер.         Неправильно судом визначено суму відсотків, які підлягають  сплаті, яка станом на 03.11.2011 р. становить 1692, 56 євро, а пеня 753,38 євро.

       З цих підстав просить рішення суду скасувати, відмовити ВАТ «Державний ощадний банк України»  в задоволенні позовних вимог, а його позовні вимоги - задоволити.

        Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 в підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення представника ВАТ  «Державний ощадний банк України» Мірошнікова П.В. щодо задоволення апеляційної скарги,  дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

      З ухвали колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 17.12.2012р. вбачається, що судом прийнято відмову ОСОБА_1  від позовних вимог про  визнання кредитного договору удаваним, таким, що не відповідає вимогам законодавства, скасування окремих пунктів кредитного договору, зобов`язання укласти договір відповідно до вимог чинного законодавства, внесення доповнень та змін до кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк України» 30.10.2006 р., рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 скасовано, апеляційне провадження у справі в цій частині закрито. А тому рішення суду в цій частині апеляційним судом не переглядається.

        Задоволюючи позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» щодо внесення змін до кредитного договору  №252 від 30.10.2006 р. в частині строку його виконання, визначивши строк виконання кредитного договору моментом набрання чинності рішенням суду про зміну умов договору, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач з квітня 2009 р. не сплачує кредит та відсотки за його користування, у зв`язку з чим у нього склалася заборгованість  перед банком, внаслідок чого ВАТ «Державний ощадний банк України» зазнав значної шкоди, що суд вважав  істотним порушенням  умов кредитного договору, оскільки позивач був позбавлений права на отримання доходу, на який розраховував  при укладенні кредитного договору.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з врахуванням наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

       Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

     Нормами ст. ст. 610-612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язань є його невиконання або виконання з порушенням  умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

         Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

         Судом першої інстанції встановлено, що 30.10.2006 р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №252, згідно умов якого останній отримав кредит в розмірі 10500 євро для здійснення оплати за автомобіль марки «Skoda Fabia Classik”, 1,2 2006 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 зі сплатою 11% річних терміном на 72 місяці з кінцевим строком погашення 30.10.2012 р.

         Згідно з п. 3.3.5 та п.3.3.6 кредитного договору, відповідач, укладаючи договір зобов`язався точно в строки, обумовлені цим договором, погашати кредит та своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, комісійні винагороди, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань по цьому договору на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі. У разі порушення умов цього договору та договору застави на вимогу банку достроково повернути кредит з одночасною сплатою відсотків за фактичне користування кредитними ресурсами, комісійних винагород та /або пені.            

        У зв`язку з систематичним невиконанням позичальником договірних зобов`язань за кредитним договором, а саме, несплата основного боргу та процентів за користування кредитом, неповернення кредиту щомісячними платежами, у відповідача ОСОБА_1 склалася заборгованість за кредитним договором, внаслідок чого ВАТ «Державний ощадний банк України» зазнав значної шкоди, що суд першої інстанції вірно вважав  істотним порушенням умов кредитного договору, оскільки позивач був позбавлений права на отримання доходу, на який розраховував  при укладенні кредитного договору, а тому правомірно  задоволив позовні вимоги про внесення змін до кредитного договору №252 від 30.10.2006 р. в частині строку його виконання, визначивши строк виконання кредитного договору моментом набрання чинності рішенням суду про зміну умов договору.

       Наслідками порушення відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору щодо строку виконання зобов`язань стало нарахування ВАТ «Державний ощадний банк України»  штрафних санкцій, передбачених умовами договору

         Задоволюючи позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України»  щодо внесення змін до кредитного договору  №252 від 30.10.2006 р. в частині строку його виконання, суд першої інстанції вірно виходив з умов кредитного договору, укладеного між сторонами, в якому обумовлені права та обов`язки сторін, їх відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду в цій частині. Покликання ОСОБА_1 на незаконність  рішення суду в цій частині не заслуговують на увагу і не спростовують висновку суду про підставність цієї позовної вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання зобов”язань за кредитним договором, між ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк України»  було укладено договір застави, предметом якого є транспортний засіб марки «Skoda Fabia Classik”, 1,2, 2006 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до п.3.2.4. кредитного договору при виникненні простроченої заборгованості за кредитом, відсотками чи комісійними винагородами банк вправі здійснити погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно з договором застави.

         Судом першої інстанції встановлено, що ВАТ «Державний ощадний банк України» надавши ОСОБА_1 кредитні кошти, умови кредитного договору виконав, а ОСОБА_1 свого обов`язку щодо своєчасного повернення основного боргу та відсотків за користування кредитом не виконав, чим порушив взяті на себе договірні зобов`язання, що було підставою для пред`явлення ВАТ«Державний ощадний банк України» позову про  стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ Державний Ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором в розмірі 8412 євро 94 центи ( в гривневому еквіваленті 92458 грн.21 коп. згідно офіційного курсу гривні до євро станом на 07.11.2007 року) за рахунок звернення стягнення на предмет застави, а саме, автомобіля марки «Skoda Fabia Classik”, 1,2, 2006 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який переданий в заставу банку позичальником  згідно договору застави рухомого майна від 30.10.2006 р.  

       Колегія суддів вважає безпідставним задоволення позовної вимоги про  стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний Ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором в розмірі 8412 євро 94 центи ( в гривневому еквіваленті 92458 грн.21 коп. згідно офіційного курсу гривні до євро станом на 07.11.2007 року) за рахунок звернення стягнення на предмет застави, а саме, автомобіль марки «Skoda Fabia Classik”, 1,2, 2006 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який було передано в заставу банку позичальником згідно договору застави рухомого майна від 30.10.2006 р., враховуючи наступне.

        Враховуючи вищенаведені положення, в разі невиконання чи неналежного виконання боржником основного зобов`язання заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави.           Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави  в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язань, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

         Статтею 2 Закону України «По заставу»  визначаються основні положення про заставу. Відносини застави, не передбачені цим Законом, регулюються іншими актами законодавства України. Частино 1 ст.20 ЗУ «Про заставу» визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Договором застави передбачено можливість іпотекодержателя звернути стягнення на предмет застави у випадку невиконання чи порушення якого- небудь із зобов`язань, передбачених умовами кредитної угоди. Частиною 2 ст.20 Закону України «Про заставу» встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

         Прикінцевими положеннями Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», чинного з 01.01.2004 р., який є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна,  передбачено, що законодавчі та інші нормативно – правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону. Положення Закону України «Про заставу» застосовуються лише в тій частині, що не суперечать Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Згідно зі ст.. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави  у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону.

             Проте оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам закону.

Суд першої інстанції, задоволивши позовні вимоги  ВАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 8412 євро 94 центи (в гривневому еквіваленті 92458 грн.21 коп. згідно офіційного курсу гривні до євро станом на 07.11.2007 року) за рахунок звернення стягнення на предмет застави, а саме, автомобіля марки « Skoda Fabia Classik”, 1,2, 2006 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , не зазначив у рішенні суду спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26  Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

         Стаття 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачає та надає право кредиторові  на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.         

          Відтак, рішення суду в частині  стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний Ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором в розмірі 8412 євро 94 центи ( в гривневому еквіваленті 92458 грн.21 коп. згідно офіційного курсу гривні до євро станом на 07.11.2007 року) за рахунок звернення стягнення на предмет застави, а саме, автомобіль марки « Skoda Fabia Classik”, 1,2, 2006 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який переданий в заставу банку позичальником згідно договору застави рухомого майна від 30.10.2006 р., підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги.  

          Відмовляючи у задоволенні цієї позовної вимоги колегія суддів враховує вимоги ст.11 ЦПК України, згідно з якою суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

        Враховуючи те, що саме позивачу належить право вибору способу реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 Закону України  «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», та вимоги  ст.11 ЦПК України, якою передбачено принцип диспозитивності цивільного процесу, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не вправі обирати для заставодержателя спосіб реалізації заставленого майна, який є вільним у своєму виборі.

Оскільки ВАТ «Державний ощадний банк України» звернувшись з позовом визначився з позовними вимогами, однією з яких є вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 8412 євро 94 центи ( в гривневому еквіваленті 92458 грн.21 коп. згідно офіційного курсу гривні до євро станом на 07.11.2007 року) саме за рахунок звернення стягнення на предмет застави на автомобіль марки «Skoda Fabia Classik”, 1,2, 2006 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , у поданій ним позовній заяві не зазначив спосіб реалізації заставленого майна, в подальшому, у відповідності до ст. 31 ЦПК України, позовні вимоги  не уточнював, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором за рахунок звернення на предмет застави, а саме, автомобіль марки  Skoda Fabia Classik”, 1,2, 2006 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , а тому скасовує рішення суду в цій частині з ухваленням нового рішення про  відмову у задоволенні цієї позовної вимоги.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                       вирішила :

            апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

         Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07.11.2011 р. – в частині позовних вимог ВАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ Державний Ощадний банк України» заборгованості в розмірі 8412 євро 94 центи ( в гривневому еквіваленті 92458 грн.21 коп. згідно офіційного курсу гривні до євро станом на 07.11.2007 року) за рахунок звернення стягнення на предмет застави, а саме, автомобіля марки «Skoda Fabia Classik”, 1,2 2006 року випуску, чорного кольору, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , переданого в заставу ВАТ «Державний ощадний банк України» згідно договору застави, укладеного 30.10.2006 р.- скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги.

           В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення  суду набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.

          Головуюча:                                                            Шеремета Н.О.

          Судді:                                                                          Бойко С.М.

                                                                                Цяцяк Р.П