Справа №  1319/2-2576/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О.  

Провадження №  22-ц/1390/6701/12                     Доповідач в 2-й інстанції:   Федоришин  А.  В.  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2012 року                                                          м. Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - Федоришина А.В.,

суддів: Штефаніци Ю.Г., Мікуш Ю.Р.,

при секретарі –Служалі А.Ю.,

за участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 11 вересня 20012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: Львівська міська рада, Львівське комунальне підприємство «Новий Львів», Львівська міська професійна спілка «Захист праці`про зобов`язання до вчинення дій -

в с т а н о в и л а :

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначав, що з 1988 року проживає та зареєстрований у гуртожитку на АДРЕСА_1 . Посилався, що будинок до 2007 року мав статус гуртожитку, а пізніше –став житловим будинком, прийнятий у власність територіальної громади м. Львова. Стверджував, що на виконання п. 4 рішення виконкому Львівської міської ради від 27.06.2008 року № 636 Сихівська районна адміністрація зобов`язана укладати договори житлового найму з мешканцями, що зареєстровані і проживають у будинку АДРЕСА_1 . Так як йому було відмовлено в укладенні договору найму на квартиру, у якій він проживає і зареєстрований, то просив зобов`язати відповідача укласти з ним в тридцятиденний термін договір житлового найму на помешкання площею 21 м2 , яке має № 91-92.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково, зобов`язано Сихівську районну адміністрацію укласти з позивачем договір житлового найму на квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .

Рішення оскаржила Сихівська районна адміністрація, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові у зв`язку із неправильним встановленням фактичних обставин справи, невідповідністю висновків обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що факт проживання позивача у двох кімнатах колишнього гуртожитку, кожна із яких у встановленому порядку була визнана окремою квартирою, не є підставою для укладення договору найму на ці житлові приміщення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта ОСОБА_1 на підтримання доводів скарги, ОСОБА_2 і його представника ОСОБА_3 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є незаконним і тому воно підлягає скасуванню з огляду на викладені мотиви.

Встановлено, що ОСОБА_2 проживає і зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 з 09.08.1988 року (а.с. 60). Фактично проживає у квартирах АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 цього будинку (нумерація яких до їх перейменування 05.02.2009 року відповідає кімнатам №№ НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 (а.с. 76).

Рішенням виконкому Львівської міської ради від 09.03.2007 року №139 (з урахуванням внесених рішенням виконкому Львівської міської ради від 27.06.2008 року № 636 змін) гуртожитку для проживання сімей на АДРЕСА_1 надано статус житлового будинку і зобов`язано Сихівську районну адміністрацію укласти договори житлового найму з мешканцями, які зареєстровані і проживають у даному будинку.

Ухвалою Львівської міської ради від 29.03.2007 року № 721 згаданий відомчий житловий будинок АДРЕСА_1 прийнято у власність територіальної громади м. Львова від виробничого об`єднання «Полярон».

З поверхового плану 9-го поверху даного будинку убачається, що  приміщенню АДРЕСА_6 .

Відповідно до п. 2.9. розпорядження Сихівської районної адміністрації №41 від 05.02.2009 року «Про присвоєння приміщенням в житловому будинку квартирних номерів`приміщенню під літ. 351 присвоєно номер квартири АДРЕСА_2 , а жилому приміщенню під літ. 352 - № 92.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що позивач на відповідній правовій підставі був зареєстрований у житловому будинку і проживав у квартирі АДРЕСА_7 . Для обґрунтування цього висновку виходив, що це приміщення є одним ізольованим приміщенням квартирою. Крім цього, правовою підставою для зобов`язання відповідача укласти із позивачем договір житлового найму цієї квартири убачав рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №139 від 09.03.2007 року (з відповідними змінами згідно рішення цього ж органу № 636 від 27.06.2008 року), відповідно до п. 4 якого Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради зобов`язана була укласти договори найму з мешканцями, які зареєстровані та проживають у даному житловому будинку.

Однак цей висновок не у повній мірі відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Так, правомірно взявши за основу наведений нормативний акт виконавчого органу місцевого самоврядування, місцевий суд помилково вважав, що займані ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 є однією квартирою і зобов`язав відповідача укласти з ним договір найму цього житла.

Між тим, розпорядженням Сихівської районної адміністрації №41 від 05.02.2009 року приміщенню під літ. 351 присвоєно квартирний АДРЕСА_8 . Отже, ці два приміщення є окремими ізольованими квартирами.

Ця обставина підтверджується поверховим планом будинку (а.с. 77).

Апеляційна скарга про те, що предметом договору найму жилого приміщення може бути окрема квартира, або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат відповідає приписам ст. 63 ЖК України.

Підстав для укладення договору найму із ОСОБА_2 на два житлових приміщень чинне законодавство не містить.

Помилковим є висновок суду першої інстанції і в тій частині, що достатньою підставою для укладення договору найму зайнятих ОСОБА_2 двох кімнатах у будинку АДРЕСА_1 (кожна із яких пізніше була визначена як окрема квартира) є сам факт його проживання у цьому житлі.

Із матеріалів справи випливає, що ОСОБА_2 09.08.1988 року був зареєстрований у гуртожитку ВО «Полярон`за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційні документи не містять даних щодо реєстрації проживання його у конкретному жилому приміщенні.

Крім цього встановлено, і цей факт не заперечувався ОСОБА_2 в судовому засіданні під час апеляційного провадження, що при вселенні в гуртожиток позивачу було надано приміщення для проживання одиноких громадян (жилі приміщення, що знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних відносинах). Жодних правових підстав для зайняття ОСОБА_2 двох кімнат у гуртожитку, який є одинаком, позивач не надав.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 має право на укладення договору найму жилого приміщення у межах норм забезпечення жилою площею, що фактично відповідає одній квартирі, є вірним і базується на вимогах ст. ст. 47. 48 ЖК України, постанови виконкому Львівської обласної ради №24 від 07.01.1985 року.

Таке ж рішення прийняла громадська комісія з житлових питань при виконкомі Львівської міської ради на засіданні 12.10.2010 року (протокол №32), погодивши закріплення житлової площі та укладення договору найму із ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_3 .

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що підстав для задоволення позову ОСОБА_2 про зобов`язання відповідача укласти договір найму на квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 не має, і тому суд першої інстанції, ухваливши відповідне рішення, задовольнив ці вимоги незаконно. Таке рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_2 у позові.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ст. 309, ст. 317 ЦПК України колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради задовольнити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 11 вересня 2012 року в частині задоволеного позову скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_2 про зобов`язання Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради укласти із ОСОБА_2 договору житлового найму квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:  

Судді: