Справа № 4/463/6/13 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 10/783/73/13 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2013 року

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого ОСОБА_3

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

за участю :

прокурора ОСОБА_6

заявника ОСОБА_7

адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляцію адвоката ОСОБА_8 в інтересах гр. ОСОБА_7 на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 6 лютого 2013 року, якою скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах гр. ОСОБА_7 на постанову прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи залишено без задоволення -

в с т а н о в и л а :

Постановою слідчого ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області від 5 січня 2011 року з кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 309 КК України, було виділено і скеровано прокурору м. Львова для проведення перевірки й прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України, матеріали в частині неправомірних дій працівників міліції, якими 28.11.2005 року був затриманий ОСОБА_7 ..

За наслідками перевірки прокурор постановою від 16.11.2012 року відмовив у порушенні кримінальної справи відносно працівників ВБНОН ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 за ст.ст. 162, 364, 365, 368, 384 КК України, через відсутність в їхніх діях ознак складу цих злочинів.

Постановою судді Личаківського районного суду м. Львова від 6 лютого 2013 року скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах гр. ОСОБА_7 на постанову прокурора про відмову у порушенні кримінальної справи залишено без задоволення.

В апеляції адвокат ОСОБА_8 , покликаючись на незаконність постанови, через допущені судом однобічність і неповноту при розгляді скарги, просить апеляційний суд її скасувати та постановити свою ухвалу, якою його скаргу задовольнити і скасувати постанову прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляції, вислухавши виступ гр. ОСОБА_7 та його представника - адвоката ОСОБА_8 на підтримку апеляції, думку прокурора про законність постанови і необхідність залишити її без зміни, а апеляцію без задоволення, вивчивши матеріали справи, обговоривши наведені в апеляції доводи, встановила наступне.

При розгляді скарги районний суд допустив однобічність і неповноту, внаслідок чого прийшов до неправильного висновку про правомірність винесеної прокурором постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.

Так, відповідно до ст. 2 КПК України 1960 року, завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Стаття 4 КПК України 1960 року визначає, що суд, прокурор, слідчий і орган дізнання зобов`язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання.

За змістом ст. 99 КПК України 1960 року, якщо в результаті перевірки заяви чи повідомлення не встановлено підстав для порушення кримінальної справи, прокурор, слідчий, орган дізнання або суд своєю постановою відмовляють в порушенні кримінальної справи.

Підставами для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність в діях особи ознак складу конкретного злочину.

Отже, із змісту цих норм закону слідує, що при надходженні заяви чи повідомлення про злочин орган досудового слідства повинен порушити кримінальну справу, а у разі відсутності достатніх даних про наявність ознак злочину, об`єктивно й неупереджено провести перевірку, під час якої з достатньою повнотою з`ясувати всі обставини справи та прийти до висновку про наявність або відсутність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, після чого прийняти рішення про порушення кримінальної справи чи відмову в її порушенні.

Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи не повинна містити в собі суперечності, а зміст не викликати будь-яких сумнівів в її законності й обгрунтованості.

Однак, з матеріалів перевірки вбачається, що при винесенні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи прокурором цих принципів не дотримано.

Зокрема, по обставинам отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_7 прокурором не опитано самого ОСОБА_7 , а також свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які 28.11.2005 року перебували у квартирі ОСОБА_7 і всі разом були затримані та доставлені працівниками міліції у Шевченківський РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області.

Зібраними у справі матеріалами, зокрема й висновками акту судово - медичного дослідження, на який покликається прокурор у постанові, не спростовані свідчення ОСОБА_7 , з врахуванням показів свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , лікаря травмопункту ОСОБА_18 та витягу з журналу реєстрації хворих в МТП КМК ЛШМД за 30.11.2005 року, про отримання ним тілесних ушкоджень 28.11.2005 року у Шевченківському РВ ЛМУ МВС України у Львівській області внаслідок побиття працівниками міліції ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ..

Прокурором не встановлено й не опитано осіб, у тому числі близьких, рідних, друзів, знайомих, з якими спілкувався ОСОБА_7 перед його затриманням 28.11.2005 року та після того, з приводу обставин отримання ним тілесних ушкоджень.

Також прокурором не перевірено показів ОСОБА_7 щодо його перебування 28 та 29 листопада 2005 року в ІТТ Шевченківського РВ ЛМУ МВС України у Львівській області. Журнал реєстрації осіб, що перебувають в ІТТ Шевченківського РВ ЛМУ МВС України у Львівській області, із записами за листопад 2005 року, не витребувано й не оглянуто.

Крім того, без належної перевірки й оцінки прокурором залишилися покази ОСОБА_7 про підкидання йому працівниками міліції 29.11.2005 року у приміщенні Шевченківського РВ ЛМУ МВС України у Львівській області прозорого поліетиленового пакету з речовиною зеленого кольору та фабрикацію кримінальної справи по обвинуваченню його за ч. 2 ст. 309 КК України.

В резолютивній частині постанови про відмову в порушенні кримінальної справи прокурор покликається на доводи свідка ОСОБА_17 щодо можливих неправомірних дій працівників міліції, які мали місце 28.11.2005 року при затриманні й доставці ОСОБА_7 у Шевченківський РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, однак у її мотивувальній частині жодним чином не згадує про покази цього свідка, ніяк не спростовує їх та не надає їм будь-якої оцінки, що свідчить про неповноту і суперечливість висновків прокурора в постанові.

Зважаючи на наведене не можна впевнено стверджувати про повноту та об`єктивність проведеної прокурором перевірки, а відтак, і про законність прийнятого ним рішення щодо відмови в порушенні кримінальної справи відносно працівників ВБНОН ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 й ОСОБА_12 ..

При розгляді скарги адвоката ОСОБА_8 на постанову прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи районний суд на ці обставини уваги не звернув, не достатньо ретельно й повно перевірив всі доводи скарги, не з`ясував всі обставини справи, унаслідок чого допустив однобічність і неповноту, та прийшов до хибного висновку про правомірність постанови прокурора.

Відповідно до ст. 367 КПК України 1960 року, однобічність або неповнота, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, є підставами для скасування судового рішення.

Отже, за таких обставин, доводи апеляції слід визнати обґрунтованими.

Разом з тим, оскільки вимоги апеляції про скасування рішення районного суду і ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення по суті справи виходять за межі повноважень апеляційного суду, визначених КПК України 1960 року, колегія суддів вважає необхідним задовольнити апеляцію частково, постанову районного суду скасувати, а справу повернути в той же суд на новий судовий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст. 366, 377, 382 КПК України 1960 року, ст. 15 Розділу ХІ КПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляцію адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково. Постанову Личаківського районного суду м. Львова від 6 лютого 2013 року, якою його скаргу в інтересах гр. ОСОБА_7 на постанову прокурора від 16.11.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно працівників ВБНОН ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 залишено без задоволення - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд іншим суддею.

Судді :

ОСОБА_4 ОСОБА_2 ОСОБА_5