УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
„ 28 " березня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого - судді Головчук С.В.
суддів: Павицької Т.М.,
Миніч T.I.,
при секретарі судового
засідання Прищепа О.А.,
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2на рішення Коростенського міськрайонного суду від 19 січня 2007 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про припинення та визнання права власності,
встановив:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом. Просила припинити право власності відповідача ОСОБА_2. на 1/2 частину будинку № АДРЕСА_1, стягнувши з неї на користь відповідача грошову компенсацію за вказану частину, та визнати за нею право власності на цей будинок в цілому. При цьому зазначала, що в період шлюбу з відповідачем був придбаний спірний будинок. Розділити його в натурі та спільно користуватись ним неможливо. На думку позивачки, припинення права власності на належну відповідачу частку в будинку не заподіє істотної шкоди останньому, оскільки він є власником іншої квартири. Позивачка вважає, що при вирішенні спору суд має врахувати також і ті обставини, що вона іншого житла не має, на її утриманні перебуває малолітня дитина.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 19 січня 2007 року позов ОСОБА_1. задоволено. Припинено право власності ОСОБА_2на 4s частину житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідними до нього господарськими спорудами. Визнано за ОСОБА_1право власності на будинок АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 7580 грн. грошової компенсації за частку останнього у спільному майні.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2. порушує питання про скасування вказаного рішення з ухваленням нового судового рішення - про відмову в позові, посилаючись на те, що висновки
Справа № 22ц/626 Головуючий у суді 1-ї інст. Куліченко М.В.
Категорія 4 Судця-доповідач Миніч Т.І.
2
суду не відповідають обставинам справи, обставини справи з'ясовані неповно. Зокрема апелянт зазначає, що на даний час він іншого житла не має, оскільки належну йому квартиру подарував своїй матері. На думку апелянта, при постановленні рішення суд не врахував, що позивачка не проживає у спірному будинку з червня 2004 року, він проживає у цьому будинку із співмешканкою, яка хворіє та має двох малолітніх дітей. Апелянт вважає, що підставою для скасування рішення є та обставина, що позивачкою на депозитний рахунок суду не були внесені кошти в розмірі вартості його частки у спірному будинку.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в шлюбі з 23 січня 1999 року до 18 травня 2006 року (а.с.б,8). В зазначений період ними був придбаний будинок № АДРЕСА_1(а.с.20). Тому вказаний будинок є спільною сумісною власністю подружжя і частки кожного з них у спільному майні є рівними.
Згідно зі ст.365 ЦК право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі, 2) річ є неподільною, 3) спільне володіння і користування майном є неможливим, 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Обов'язковою умовою для цього є передбачене ч.2 ст.365 ЦК попереднє внесення позивачем на депозитний рахунок суду вартості частки у спільному майні, право на яку припиняється.
Відповідно до висновку судово-технічної експертизи, розділити спірний будинок в натурі неможливо (а.с.19).
Судом також достовірно встановлено, що спільне володіння і користування будинком є неможливим через те, що між сторонами склалися неприязні стосунки, а будинок складається лише із однієї жилої кімнати.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що задоволенням даного позову завдана шкода відповідачу та членам його сім'ї, є безпідставними. На день постановления оскаржуваного рішення відповідач був власником квартири № АДРЕСА_2. Дарування зазначеної квартири відповідачем своїй матері вже після вирішення даного спору на правильність висновків суду не впливає (а.с.40).Крім того, співмешканка відповідача та її діти права на спірне житло не мають. А тому даний спір їх інтересів не зачіпає.
Відповідно до копії чека від 16 березня 2007 року позивачкою на депозитний рахунок апеляційного суду внесені кошти в сумі 7580 грн., що відповідає частці відповідача у спірному будинку.
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що для задоволення позову є всі підстави, передбачені ст.365 ЦК.
Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст.307,308,313-315 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
3
Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.
Рішення Коростенського міськрайонного суду від 19 січня 2007 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду
України протягом двох місяців з дня її проголошення.