УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 березня 2007 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого Головчук СВ.

суддів Павицької Т.М., Миніч Т.І.

при секретарі Прищепі О.А.

з участю адвокатів ОСОБА_3., ОСОБА_4.

сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про встановлення меж земельної ділянки та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1, виконкому Коростенської міської ради та Коростенської міської ради про визнання рішення міськвиконкому незаконним за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Коростенського міськрайонного суду від 4 вересня 2006 року,

встановив   :

в листопаді 2005 року ОСОБА_1. звернулась з позовом про встановлення меж земельної ділянки та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Вона зазначала, що є власником будинку № АДРЕСА_1на підставі договору купівлі-продажу від 21.01.1998 року. Для обслуговування даного будинку була виділена земельна ділянка розміром 600 кв.м згідно рішення виконкому Коростенської міської ради № 67 8 від 11.12.197 9 року. Відповідачка ОСОБА_2. є власником сусіднього будинку АДРЕСА_2та перешкоджає користуватись вказаною земельною ділянкою. Фактично в користуванні позивачки перебуває ділянка розміром 410 кв.м. Просила встановити порядок користування земельною ділянкою згідно рішення міськвиконкому № 678 від 11.12. 1998 року та зобов'язати відповідачку не чинити перешкоди в користуванні ділянкою.

В травні 2006 року ОСОБА_2. звернулась з позовом про визнання рішення виконкому незаконним. Вона зазначала, що будинок № АДРЕСА_2належить їй на праві власності на підставі договору дарування від 10.11.1999 року. Відповідно до рішення Коростенського міськвиконкому від 10.01.1964

Справа №22ц/446                                             Головуючий у суді 1-ї інстанції Куліченко М.В.

Категорія 33                                                                                   Судця-доповідач Головчук С.В.

2

року для обслуговування будинку закріплена земельна ділянка розміром 1922 кв.м. Проте у фактичному користуванні знаходиться ділянка площею 1438 кв.м. З позовної заяви ОСОБА_1. вона дізналась, що рішенням Коростенського міськвиконкому № 678 від 11.12.1979 року за рахунок норми її домоволодіння надано під забудову будинкуАДРЕСА_1земельну ділянку площею 600 кв.м. Вказане рішення вважає незаконним, оскільки дозволу на вилучення вказаної земельної ділянки попередні власники її будинку не давали. Просила задовольнити позов, поновивши строк звернення до суду.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 4 вересня 2006 року позов ОСОБА_1. задоволено. Закріплено в користуванні ОСОБА_1. земельну ділянку площею 600 кв.м біля будинку № АДРЕСА_1за 2 варіантом експертизи, за власником сусіднього будинку АДРЕСА_2ОСОБА_2. закріплено ділянку площею 1256 кв.м. Зобов'язано ОСОБА_2. не чинити перешкоди в користуванні виділеною земельною ділянкою. В позові ОСОБА_2. відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її вимог та відмову в позові ОСОБА_1. Вона зазначає, що суд безпідставно відмовив їй в позові, оскільки вилучення земельної ділянки розміром 600 кв.м у попередніх власників її будинку в порядку, визначеному нормами Земельного кодексу в редакції 1970 року, проведено не було. Вважає, що суд грубо порушив норми матеріального закону.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд виходив з того, що в її користуванні перебуває менша ділянка ніж виділялась та визначив порядок землекористування між нею та власником сусіднього будинку ОСОБА_2. Відмовляючи в позові ОСОБА_2. за безпідставністю вимог про визнання рішення виконкому Коростенської міської ради недійсним, суд вважав, що оспорюване рішення № 678 від 11.12.1979 року Коростенського міськвиконкому відповідає вимогам закону.

Проте з такими висновками суду погодитись неможливо.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2. є власниками сусідніх будинківАДРЕСА_1та АДРЕСА_2та користуються суміжними земельними ділянками.

В п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.12.1996 року № 13 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз'яснено, що судам підвідомчі такі спори з приводу суміжного землекористування, як додержання меж, правил добросусідства (зокрема, щодо обов'язку власника або землекористувача дозволити власникам або землекористувачам сусідньої ділянки прохід до доріг загального користування для спорудження на суміжній ділянці необхідних комунікацій, вжиття заходів до недопущення можливості стоку дощових і стічних вод, проникнення отрутохімікатів та мінеральних добрив на суміжну ділянку тощо).

Судом встановлено, що для обслуговування жилого будинкуАДРЕСА_1рішенням Коростенського міськвиконкому № 678 від 11.12.1979 року передано ОСОБА_5. під будівництво земельну ділянку площею 600 кв.м по вул. Р.ЛюксембургАДРЕСА_1за рахунок норми домоволодіння АДРЕСА_2по цій же вулиці та згідно акту від 25.12.1979

3

року проведено відведення цієї земельної ділянки в натурі з визначенням меж на місцевості згідно плану від 12.12.1979 року (а.с.4,5,8). Право власності на будинокАДРЕСА_1від ОСОБА_5. на підставі договору купівлі-продажу від 21.01.1998 року перейшло до ОСОБА_1.

Спірні правовідносини щодо передачі земельної ділянки розміром 600 кв.м ОСОБА_5регулюються Земельним кодексом Української РСР в редакції 1970 року, яким передбачалось надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37-41 цього кодексу (ст.16 ЗК) .

Із змісту оспорюваного рішення випливає, що виконкомом Коростенської міської ради не вирішено питання про припинення права користування земельною ділянкою землекористувача домоволодіння АДРЕСА_2в порядку, з підстав та за умов, передбачених ст.36 ЗК (в редакції 1070 року). Отже, вимоги ОСОБА_2. про визнання незаконним вказаного рішення Коростенського міськвиконкому № 678 від 11.12.1979 року є обґрунтованими.

Разом з тим, судом встановлено, що на спірній земельній ділянці відповідно до рішень органу, компетентного на той час, споруджено будинок АДРЕСА_1 З 1979 року власник вказаного будинку ОСОБА_5., а з 1998 року - ОСОБА_1. вільно та відкрито користувались вказаною ділянкою, зазначений будинок було прийнято в експлуатацію у встановленому порядку, спір з приводу суміжного землекористування з 197 9 року між сторонами не виникав.

У користуванні власника будинку АДРЕСА_2ОСОБА_2. залишено землі в межах норм, за якими надаються в населених пунктах громадянам земельні ділянки. У справі відсутні відомості про те, що залишена ОСОБА_2 земельна ділянка, на якій знаходиться належний їй будинок, гірша за якістю землі, ніж вилучена частина, або що вона не придатна для використання за призначенням.

Апеляційний суд вважає, що вимоги ОСОБА_2. заявлені з порушенням строку позовної давності, поважні причини для його поновлення відсутні. Тому в цій частині вимог в позові слід відмовити саме з цих підстав.

Що стосується вимог ОСОБА_1. про встановлення порядку користування суміжними земельними ділянками, то підстав для їх задоволення не було, оскільки такий спір не підвідомчий суду. Межі спірної земельної ділянки визначені у встановленому законом порядку та відведені в натурі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2. створює перешкоди ОСОБА_1. у користуванні ділянкою площею 600 кв.м, не дозволяючи її обробляти, встановлювати огорожу.

Враховуючи викладене, рішення суду підлягає скасуванню, по справі можливо ухвалити нове рішення про часткове задоволення вимог ОСОБА_1. про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Керуючись ст.ст.209,303,307,309,314, 316, 317 ЦПК України, суд -

вирішив:

4

апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.

Рішення Коростенського міськрайонного суду від 4 вересня 2006 року скасувати, ухваливши нове рішення.

Позов ОСОБА_1задовольнити частково. Зобов'язати ОСОБА_2не вчиняти будь-які дії направлені на створення перешкод у користуванні ОСОБА_1. земельною ділянкою № АДРЕСА_1площею 600 кв.м згідно плану від 12.12.1979 року.

Відмовити в позові ОСОБА_1до ОСОБА_2про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Відмовити в позові ОСОБА_2до ОСОБА_1, Коростенського міськвиконкому та Коростенської міської ради про визнання незаконним рішення Коростенського міськвиконкому №678 від 11.12.197 9 року за пропуском строку звернення до суду.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу проголошення.