Справа 2-9659

2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2010 року              

                                               Хмельницький міськрайонний суд в складі:

                                головуючого-судді               Вітюка В.Ж.,

                                при секретарі                        Боднар А.П.,

                                                                        з участю позивача                ОСОБА_1,

                                                                        відповідача                            ОСОБА_2,

                                                                        представника відповідача    ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  стягнення коштів за договором позики,

встановив:

  В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду  з позовом до ОСОБА_2 про  повернення  6000 грн.,  мотивуючи тим, що  18 квітня 2009 року  позичила  відповідачу   вказану суму коштів, про що було складено відповідну розписку. Однак, добровільно повертати грошові  кошти на вимогу  позивача  останній відмовляється. В зв’язку  з чим позивачка  просить  стягнути  її в судовому  порядку та відшкодувати понесені  нею судові  витрати по  справі.

            В судовому засіданні позивачка вимоги позову  підтримала, зазначивши, що відповідачу  18 квітня 2009 року було передано 6000 грн. із яких 2000 грн. належали особисто їй та 4000 грн. належали її доньці – ОСОБА_4, але так  як розписку   відповідач  написав  на її імя, просила позов  задоволити у  повному  обсязі.

    Відповідач та його представник позов не визнали,  зазначивши, що відповідачем було повернуто всю суму і боргу  не існує, що можуть підтвердити свідки, так  як розписку позивачка  на руки відповідачу не віддала, повідомивши що її втратила.  Натомість написала   іншу  розписку  про  повернення коштів, однак  відповідач  її у  цілісному  вигляді  не зберіг.          

           Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково в силу  наступних підстав.

             Судом об’єктивно встановлено, що 18 квітня 2009 року позивачка  передала ОСОБА_2  6000 грн. із яких  2000 грн. належали їй особисто, а 4000 грн. належали її доньці – ОСОБА_4, яка співмешкала  із відповідачем. Вказані  кошти  відповідач  мав  повернути у найкоротший  строк. Дані  обставини підтверджуються  розпискою написаною відповідачем  18 квітня 2009 року, листом-відповіддю відповідача  про  вимогу повернення коштів та особистими поясненнями ОСОБА_1

            Згідно ст.. 1046 ЦК України за договором позики одна  сторона (позикодавець) передає у  власність другій  стороні (позичальникові) грошові  кошти або інші  речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та  такої ж якості.

            Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

            Відповідно до ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору  позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший  документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості  речей.

          Згідно ч.2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом  мають бути  підтверджені  певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

            Враховуючи, що відповідач ухиляється від повернення  позиченої  суми в розмірі 2000 грн. на користь позивачки, (так  як  власник  іншої суми коштів в розмірі 4000 грн. – ОСОБА_4 не позбавлена  можливості  звернутися до суду  за захистом свого права), а   посилання ОСОБА_2  на свідків та фрагментів  розписки із якої не можливо встановити її зміст, до уваги судом не приймаються, вимоги позивача в частині  стягнення  належних їй  коштів  в  сумі 2000 грн.  є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

            Судові витрати розподіляються відповідно до ст.. 88 ЦПК України.

    Керуючись ст.ст.10,11, 212-215 ЦПК України, ст.ст.1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, суд

вирішив:

         Позов задовольнити частково.

         Стягнути з ОСОБА_2   на користь ОСОБА_1 2000 грн. заборгованості по позиці, 20 грн. судового збору та 40 грн. витрат а інформаційно-технічне забезпечення розгляду  справи.

          В решті   позову  відмовити.

          Рішення може бути  оскаржено в апеляційному  порядку до апеляційного суду  Хмельницької області через Хмельницький  міськрайонний  суд шляхом подання  в  10-денний  строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

 Суддя: