Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

                                                 Справа № 2-328/10

29 жовтня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Чередніченко Н.П., з участю секретаря Чигир Т.Ф. , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом АТ «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Третього регіонального управління АТ «Українська пожежно-страхова компанія» до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

встановив:

    У травні 2009 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування відповідачами у порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

    Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на виконання умов договору страхування № 0072174/08 наземних транспортних засобів (автокаско) та на підставі страхового акту № 004/08 від 07 липня 2008 року позивач відшкодував страхувальнику ОСОБА_3 матеріальний збиток у розмірі 16959,00 грн., нанесений з вини ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 27 червня 2008 року по справі № 3-6092-1/08 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 було застраховано у НАСК «Оранта» за полісом НОМЕР_3 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Просив стягнути на свою користь з НАСК «Оранта» суму виплаченого страхового відшкодування (за вирахуванням франшизи) у розмірі 16449,00 грн., з ОСОБА_1 суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 510,00 грн., солідарно з обох відповідачів судові витрати у розмірі 170,00 грн. державного мита та 250,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.      

    У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та подані докази.

    Представник НАСК "Оранта" проти позову заперечував на тій підставі, що ОСОБА_1 не є стороною договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Cтрахувальником за полісом НОМЕР_3 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є ОСОБА_2

    У судове засідання відповідач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 не з'явились, про час та місце проведення судового розгляду були повідомлені належним чином.

    Заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та зібрані докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

    В судовому засіданні достовірно встановлено , що 18 червня 2008 року відповідач ОСОБА_1, керуючи автобусом марки «Богдан» (д.н.з. НОМЕР_1), при перестроюванні та зміні напрямку руху по вул. Червоноармійській, 145 не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху. Внаслідок цього ОСОБА_1 спричинив зіткнення автобусу «Богдан» та легкового автомобіля марки «Тойота» (д.н.з. НОМЕР_2), яким керувала ОСОБА_3

 Постановою Печерського районного суду м. Києва від 27 червня 2008 року по справі № 3-6092-1/08 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    У результаті дорожньо-транспортної пригоди легковий автомобіль «Тойота» (д.н.з. НОМЕР_2) зазнав механічних пошкоджень та підлягав відновлювальному ремонту.

 Згідно зі звітом незалежного оцінювача фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 від 01 липня 2008 року № 24/06/08 розмір витрат на ремонт вказаного транспортного засобу складають 21652,51 грн.

    03 квітня 2008 року між позивачем та власником легкового автомобіля «Тойота» (д.н.з. НОМЕР_2) ОСОБА_3 було укладено договір страхування № 0072174 наземних транспортних засобів (автокаско), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом. На виконання умов договору та на підставі страхового акту № 004/08 від 07 липня 2008 року позивач платіжним дорученням № 76 від 07 липня 2009 року перерахував страхове відшкодування (за вирахуванням франшизи) у розмірі 16959,00 грн. на користь ТОВ «Автостиль БИ-95», вказаної страхувальником ОСОБА_3 у заяві про виплату страхового відшкодування як станція технічного обслуговування, що здійснюватиме відновлювальний ремонт застрахованого транспортного засобу.

    21 січня 2008 року між відповідачем НАСК «Оранта» та третьою особою ОСОБА_5 було укладено договір І типу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. На посвідчення факту укладання договору страхування НАСК «Оранта» було оформлено поліс НОМЕР_3. За цим договором забезпеченим транспортним засобом зазначено транспортний засіб типу D2 марки «Богдан», номерний знак НОМЕР_1, номер кузова (шасі)  НОМЕР_4, рік випуску – 2005, місце реєстрації – Канів.

    Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

    Статтями 993, 1191 Цивільного кодексу України, статтею 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.         Пунктом 22.1. статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів» визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно з пунктом 9.2. статті 9 цього Закону обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

    Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів» договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності І типу укладається на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

    Судом встановлено, що позивач виплатив страхове відшкодування у зв’язку з настанням страхового випадку, внаслідок якого була заподіяна шкода майну страхувальника за договором страхування № 0072174 наземних транспортних засобів (автокаско). У свою чергу, шкода майну страхувальника була заподіяна під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настала цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, відповідальність якого застрахована відповідачем НАСК «Оранта» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс НОМЕР_3). За таких обставин до позивача у межах розміру сплаченого ним страхового відшкодування перейшло право вимоги на відшкодування шкоди, яке страхувальник ОСОБА_3 має до відповідача ОСОБА_1 за цивільним законодавством. З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з НАСК «Оранта» суми виплаченого страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.  

Судом також встановлено, що згідно з полісом НОМЕР_3 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи становить 0 (нуль) грн. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 510,00 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статей 10 і 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Відповідно до статті 19 Конституції України, статті 1 Цивільного процесуального кодексу України та з урахуванням положення частини четвертої статті 10 Цивільного процесуального кодексу України вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом. З огляду на викладене суд не вбачає підстав для стягнення з НАСК «Оранта» повної суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 16959,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 22, 23, 1172, 1187, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст.208, 209, 212-215, 218, 224-228 Цивільного процесуального кодексу України,

вирішив:

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) на користь акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в особі Третього регіонального управління акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40; ідентифікаційний код 35471774) суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 16449 (шістнадцять тисяч чотириста сорок дев’ять) гривень 00 коп., судові витрати на сплату судового збору  у розмірі 170 та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 грн. , всього 16649 грн. ( шістнадцять тисяч шістсот сорок дев»ять ) гривень .  

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Суддя     :